Кротове існування зовсім не легке та досить похмуре. У той час, як інші звірі насолоджуються сонячним теплом і дивляться на навколишню красу, кріт наполегливо риє підземні шляхи, не бачачи сонячного світла. Іноді він з’являється на поверхні, але його невеликі очі можуть відрізнити тільки світло від темряви.
Кріт проводить усе своє життя в темряві та наодинці. Якщо під землею раптово зустрінуться два самці, то, ймовірно, лише один із них зможе рухатися далі, оскільки кроти часто розв’язують суперечки дуже рішуче.
До всіх кротових складнощів додається неприязнь зверху, від наземних жителів, тобто від людей. Садівники та городники вважають крота чи не найбільшим своїм особистим супротивником, фактично влаштовуючи йому справжній тиск.
1:0 на користь крота
Проти крота ставлять пастки та капкани, заливають водою його нори та кладуть рибні залишки й протухлі яйця, виготовляють отруту. Зазвичай усе це призводить до того, що кріт змушений копати нові ходи, роблячи з городу подобу сита.
При цьому господар землі інколи хибно вважає це за ознаку того, що кроти розмножилися. Кажуть, їх стало більше. Але все це кріт успішно робить наодинці.
Кроти прив’язані до території, вони не живуть великими групами та недружні один до одного. Навіть малеча змушена тікати подалі від батьківської нори вже через місяць після народження.
Відмічено, що якщо городник не зачіпає існуючі кротові ходи, то додаткових, кріт не робить. За задумом, це оптимальний варіант співіснування із підземним мешканцем.
Довгі підземні шляхи крота можуть пролягати під хатою, коморою, гаражем та іншими будівлями на ділянці. Одного разу читав статтю, як чоловік хотів позбутися крота за допомогою газу, закачуючи його в кротові нори, і залишився без дому, як тільки запалив вогонь. Історія досить типова. А все тому, що кріт нерідко облаштовує собі місце для відпочинку під спорудами, а на ділянку виходить на полювання.
Кріт — хижак, а зовсім не вегетаріанець
Він охоче їсть земляних хробаків, а також садових і городніх шкідників, таких як травневий хрущ, дротяник, вовчок, слимаки та інші.
Він не чіпає вашу картоплю та буряк. Овочі для нього не цікаві.
Кріт прокладає тунелі для того, щоб полювати на здобич. Його ходи діють як пастки: дощові черв’яки та личинки просто потрапляють у тунель, переміщаючись крізь землю, або рухаються ним, бо так простіше. Кріт регулярно обстежує тунелі, окрім того, він добре відчуває запах і реагує на вібрації, коли тунелем рухається щось, що можна з’їсти.
Крадуть врожай сліпаки та миші. А люди звинувачують кротів.
Крота можна вигнати
Якщо зовсім не хочеться терпіти сусідство з кротом, можна спробувати його прогнати. Для цього підходять покупні звукові відлякувачі або саморобні "шумівки" у вигляді жерстяних банок або пластикових пляшок на металевих прутах або палицях, які встромляються в землю.
Кріт через них може відчувати дискомфорт. Постійну вібрацію зверху він розцінює як загрозу, при цьому не може відчути вібрації здобичі у своїх кормових ходах. Знесилений і голодний, кріт може перебратися в інше місце. Однак цей спосіб не завжди діє: якщо на ділянці багато їжі, кріт часто звикає до одноманітного шуму та залишається (до речі, в нас є стаття де якраз за допомогою вібрації вдалося відлякати крота з ділянки).
Чому ж у сільському господарстві не позбавляються від кротів?
У великому агробізнесі кроти не є проблемою, в основному тому, що глибоке переорювання полів руйнує їхні ходи, і вони там не живуть масово.
Однак на луках і пасовищах кроти завдають шкоди: їхні купи землі псують ножі сінокосарок.
Методи боротьби існують (наприклад, фумігація), але вони ризиковані та економічно недоцільні на великих площах.
При цьому кріт приносить і користь, знищуючи шкідників і поліпшуючи аерацію ґрунту.
Тож, кріт — не ворог вашому врожаю (він не їсть картоплю), а ворог лише вашому естетичному сприйняттю (псує газон) і боротися з ним народними способами часто марно.
Поділитися