Проаналізуємо найбільш розповсюджені та непотрібні.
Копання землі
Абсолютно відмовлятися від копання землі так само нерозумно, як і копати все без розбору.
Восени зовсім не потрібно перекопувати ділянку, досить розрихлити ґрунт садовим інструментом та висіяти прості та недорогі сидерати.
Але й повсюдне копання землі у весняний період – це велика робота, на яку йде багато часу та зусиль. По суті, це зайва справа, оскільки спочатку земля дійсно стає м’якою та легкою, а вже до середини літнього періоду перетворюється на тверду та збиту. А ще лопата підіймає насіння бур'янів на поверхню. Звісно, інколи доводиться з цим погоджуватися, розпушувати та покривати мульчею грядки – іншого варіанту немає.
Однак є місця, де копати точно не слід. На піднятих грядках, у теплицях та парниках замість перекопування для розрихлення ґрунту можна висаджувати сидерати на постійних грядках, а після висаджування головних культур вкривати землю органікою. Це збільшить родючість землі, зробить її м’якою та легкою.
Відмова від оброблення плодових дерев хімікатами на початку весни
Фітосанітарна обстановка у більшості садів далеко не ідеальна, і садівники це добре розуміють. Дерева хворіють та піддаються впливу паразитів, однак садівники все одно відмовляються здійснювати викорінюючі обробки саду навесні. Їх аргументи: вони принципово не використовують "хімію"; що початок весни дуже мінливий щодо погодних умов; що 90% пестицидів пролітають повз гілки; рідина, якій вдалося затриматися на ще голій кроні, змивається. І у кращому випадку, що вони роблять, так це обливають кущі гарячою водою, а потім влітку воюють з хворобами та ховають червиві та гнилі фрукти в канави.
Проте на початку весни потрібно виконати оброблення саду від шкідників та захворювань. В цей час даремно застосовувати біозасоби, і результативною буде тільки хімія. Але все ж таки необхідно вибирати більш безпечні засоби, які менш шкідливі для садівників та навколишнього світу. Раннє оброблення цінне тим, що дозволяє не допустити розвиток будь-якої зарази, і не доводиться потім хапатися за усі препарати без розбору, щоб хоч якось захистити фруктовий сад.
Оброблення слід розпочинати на самому початку руху соку, десь через тиждень. Орієнтуватися можна на сік берези: як тільки він почав текти, отже і в інших деревах почався рух соку. А отже, можна починати оброблення. Тобто це час, коли рослини вже не знаходяться у стані спокою, але бруньки ще сплять. І в цей час можна використовувати досить агресивні препарати.
Перший спосіб
Це використання залізного купоросу (якщо у першому способі ви не обрали його). Його необхідно застосовувати обов’язково до розпускання бруньок. Він ефективно знищує мохи, лишайники та спори грибків. Розводити його необхідно з розрахунку 300-500 грамів на 10 літрів води. Ця рідина має свої переваги, але не поєднується з препаратами міді в одному баку.
По-перше, він має сильну викорінюючу дію, тому обробляти ним можна тільки сплячий сад. По-друге, коли листочки вже почали розпускатися, залізний купорос спричинить опіки, тому пізніше його застосовувати не можна. Для захисту листя та квіток від іржі чи моніліального опіку слід використовувати вже інші, спеціалізовані фунгіциди.
Другий спосіб
Розчин, який є перевіреною часом класикою і набагато більш нешкідливий за експерименти з побутовою хімією, — це Бордоська суміш. Можна купити готовий набір у магазині або приготувати власноруч.
Робиться вона з мідного купоросу та вапна згідно з інструкцією (зазвичай 3% рідина для початку весни). Мідь у складі бордоської рідини створює захисний бар'єр на тривалий час. А вже після оброблення, коли почнуть розпускатися листочки і потеплішає, рослини варто обробити біозасобами, такими як «Фітоспорин», «Триходермін», «Титаніум» та інші, заселивши конкурентну мікрофлору.
Що ж тоді робити, якщо не встигли обробити сад до фази зеленого конуса? Якщо час не надто згаяно, то можна зменшити концентрацію у другого способу (бордоська рідина 1%) і провести оброблення. Якщо вже з'явилося листя, то концентрованими препаратами обробляти дерева не можна, тому що вони їх попалять. Тут вже потрібно використовувати системні препарати відповідно до проблеми: фунгіциди від захворювань (на кшталт «Хоруса», який діє вже при низьких температурах від +3…+5°C, або «Скора», який стає дієвим тільки при температурі вище +14°C) та інсектициди від паразитів (на кшталт «Іскри», «Танрека»).
Комбінування отрутохімікатів і біозасобів. Це велика помилка і справжнє марнування. Наприклад, компоненти пестицидів дуже шкідливі для триходерми. Тому, якщо і вибирати, то щось одне, і все-таки варто намагатися віддавати перевагу біозасобам, а не отрутам.
Побілка дерев пізньою весною
Білити дерева у квітні та травні – ця звичка вже давно закріпилася серед садівників. Але крім декоративного вигляду, ніякої користі від неї вже не буде. Головне нанесення побілки має відбуватися восени, а якщо вона змилася до лютого-березня, можна на початку березня (не пізніше) її повторити, оскільки саме тоді виникають морозобоїни.
Спалювання листя та сміття
Це негарно, заборонено законом, і краще листя класти в компостну купу. Звичайно, робити це потрібно восени, але якщо і навесні виявлені стебла помідорів, огірків, листя, їх краще не кидати в загальну компостну купу, якщо є підозра на хвороби. У звичайних дачних умовах досягти стабільно високої температури (вище 60°C) для знищення збудників дуже важко, тому уражені залишки надійніше вивезти з ділянки або глибоко закопати, щоб не розповсюджувати інфекцію.
Поділитися