Виростити фіалку – це довгий та кропіткий процес, а ось втратити її можна за лічені дні. Існує декілька ранніх характерних симптомів, які сигналізують про нездоров’я фіалки. Якщо вчасно їх розпізнати та запобігти лиху, застосувавши необхідні заходи – фіалку можливо повернути до життя.
3 сигнали про те, що фіалка збирається вас покинути
Відразу зазначу: всі три симптоми певною мірою взаємопов’язані, тому, якщо ви зауважите перший, невдовзі неодмінно виявляться і другий, і третій.
Пожухле листя (втрата пружності)
Якщо ви помітили у своєї фіалки зів’ялі листочки (особливо нижній ярус), не варто негайно хапатися за лійку та поливати її, вважаючи, що причиною є висихання ґрунту.
Інколи це дійсно може бути нестача вологи, але нерідко це результат надмірного зволоження, коли коріння фіалки не встигає поглинути всю вологу з ґрунту, через що він закисає і, як наслідок, починається гниття коренів.
Причин може бути декілька – додали трохи більше води, ніж зазвичай, або змінилася температура в приміщенні, і волога тепер не випаровується так швидко.
Я також стикалася з цим, але не вживала жодних дій та вирішила вичікувати – а раптом листя відновиться? Саме це й призвело до наступного:
Водянисте нижнє листя
Наступною фазою початку руйнування кореневої системи рослини є повне опадання нижнього листя або його засихання, деяке стає напівпрозорим і самостійно відпадає. Таким чином фіалка активує «режим самозбереження» і намагається позбавитися надмірної вологи через листя (хоча, звичайно, це не допоможе).
Ця відмітна ознака проявляється через декілька днів після втрати пружності (інколи навіть наступного дня – усе залежить від міри перенасичення вологою), і сподіватися, що фіалка відновиться та покращиться, вже не варто – цього не станеться.
Потемніння стовбура
Це вже етап, коли фіалці необхідна невідкладна допомога. Зараз розповім, якою має бути черговість дій.
«Сестро, скальпель!»
Якщо стебло фіалки ще доволі міцне (до почорніння не дійшло) – потрібно витягти рослину з вазона та звільнити кореневу систему від землі.
Наступний етап – обережно усуваємо все листя без пружності та спостерігаємо, як воно відділяється від стебла. Якщо тримається міцно – отже, ще не все втрачено, час переходити до коріння.
Відріжте самий низ стовбура (де було коріння). Огляньте зріз. Помічаєте коричневі або чорні відмітки? Отже, гниль ще присутня.
Тепер стебло знизу потрібно зрізати, наче ковбасу – обережно, кільцями (рекомендується скористатися більш гострим ножем).
Перші кільця будуть чорними або з гниллю всередині, ближче до верху кільця ставатимуть чистішими. Коли, нарешті, кільце буде абсолютно зеленим – залишаємо його, усуваємо трохи листя (щоб залишився маленький стовпчик) та відправляємо верхівку на вкорінення.
Методів вкорінення багато: можна відразу посадити в землю, помістити в посудину з водою, перліт або вермікуліт – як вам більше до вподоби. І, звісно, не забудьте частину листя (бажано те, що з пружністю та було ближче до верхівки) також укорінити – на випадок, якщо верхівка не дасть корінців.
Я усвідомила ці симптоми не одразу, втратила декілька фіалок саме через надмірне зволоження.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Чи готові ви проводити складні «операції», щоб врятувати квітку, яка гине?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🚑 Так, борюся до кінця 🛒 Простіше купити нову 🤫 Маю свій секрет
📊 Карта думок
🚑 Так, борюся до кінця 0% 🛒 Простіше купити нову 0% 🤫 Маю свій секрет 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!