Вони знайомі, зрозумілі та ростуть ніби самі по собі. Однак, у цих зелених групах часто бракує однієї чудової рослини — селери листової. Багато хто просто ігнорує її насіння, і, можливо, марно, повідомляє Ukr.Media.
Це не та селера з міцними, соковитими стеблами, яку ми звикли бачити в супермаркетах. Вся її краса знаходиться в листі. Кущики ростуть компактні, міцні та досить швидко набирають масу. Листя велике, яскраво-зеленого відтінку, з невеликим блиском, а стеблинки — значно тонші та більш делікатні, ніж у її черешкової родички.
Володіє виразним смаком. Коли настає час серпневих справ, маринування та консервування, саме листова селера дарує консервації свій унікальний, насичений аромат. А ще її можна легко висушити або заморозити. Взимку візьмеш щіпку такої зелені, і кухнею розливається аромат літа, який анітрохи не втратив своєї інтенсивності.
На відміну від кореневої селери, що потребує тривалого вирощування з розсади, листова — рослина швидкоросла та непримхлива. Її можна сіяти безпосередньо у відкритий ґрунт.
Зазвичай в кінці квітня або на початку травня, коли температура повітря стабільно піднімається вище +10°C, настає час посіву. Її насіння витривале, здатне витримувати навіть короткочасні морози до -3…-5°C. Однак, якщо похолодання затримаються, рослина може заплутатися і випустити стрілку — зацвісти, забувши про листя.
У насіння селери є одна особливість: природа старанно покрила його ефірними маслами. Це чудовий захист, але він трохи уповільнює проростання. Щоб допомогти йому прокинутися, достатньо потримати його двадцять-тридцять хвилин у теплій воді, приблизно 40°C, або просто промити у шматку марлі під проточною водою.
Висіваючи селеру, не потрібно ховати її глибоко в землю — для проростання їй потрібне світло. Пів сантиметра глибини буде цілком достатньо. Можна і просто притиснути насіння до вологого ґрунту, злегка присипавши зверху піском. Між рядами залишають близько 25 сантиметрів. Маленьке насіння дуже чутливе до пересихання, тому на перші кілька днів грядку варто накрити плівкою або тонким агроволокном.
Коли з'являються сходи і розпускається другий справжній листок, необхідно обережно прорідити рядки, залишаючи між рослинами 5-6 сантиметрів. А через три тижні надати їм ще більше місця — до 15 сантиметрів.
Серед сортів є ті, які давно заслужили на визнання. Наприклад, «Парус» — він добре росте, не боїться холоду і дає дуже ніжну зелень. А «Зефір» відрізняється тим, що рано достигає, росте соковитим і дуже довго не стає жорстким.
Доглядати за нею — одне задоволення. Щоб листя залишалося ніжним, рослині потрібен регулярний полив без тривалих засух, трохи кисню для коренів шляхом обережного розпушування та прополювання, а також просте підживлення раз на місяць — настоєм трав або комплексним добривом. І в ній є одна чудова властивість: чим частіше і впевненіше ми зрізаємо зелень, тим активніше кущик нарощує нове листя. Він щедро ділиться всім, що має, якщо просто приділити йому трохи уваги.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Чи готова листова селера витіснити звичну петрушку та укроп на вашій ділянці?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🌿 Селера — ідеальний вибір! 🙅♀️ Тільки звична зелень 🤔 Спробую посіяти цьогоріч
📊 Карта думок
🌿 Селера — ідеальний вибір! 0% 🙅♀️ Тільки звична зелень 0% 🤔 Спробую посіяти цьогоріч 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!