
Садівники вже гострять різаки, готуючись обрізати яблуні. Мінімальна мета — щось зрізати. Максимальна мета — не залишитися потім без яблук і не перетворити дерево на колючого їжака з непотрібних паростків, повідомляє Ukr.Media.
Найкращий час для обрізання — коли вдень стабільна плюсова температура (приблизно +3…+7°C), але бруньки ще в стані спокою. Вони виглядають як сухі коричневі лусочки.
Помітили зелений конус — ховайте пилку, ви спізнилися. Рани будуть заживати довго. І ні, яблуня не буде "плакати" потоками соку, це не береза. Але енергію втратить.
У мороз нижче -5°C також не беремося за інструмент. Деревина стає ламкою, зріз вийде нерівним.
Чому взагалі люди бояться обрізати дерева?
Бо боязно зрізати майбутній врожай. Щоб цього не сталося, досить зрозуміти анатомію гілок.
Є вовчки — вертикальні зухвалі відростки. Ростуть швидко вгору, товсті, міцні. Споживають ресурси, яблук не дають. Це паразити. Їх вирізаємо.
А є кільчатки та плодові гілочки. Це короткі, вигнуті, перекручені гілочки, на кінці яких є велика кругла пухнаста брунька. Дещо схоже на кільце з намистинкою. Побачите такий дивний об’єкт на гілці — не підносьте до неї секатор. Це майбутнє яблуко. Чим більш кострубата і коротка така гілочка, тим вона цінніша.
Правило зрізу одне: ріжемо «на кільце».
Це такий природний наплив біля основи гілки. Жодних пеньків. Пеньок — це відкриті двері для інфекції та грибів-трутовиків, дерево вам за це не віддячить. Спочатку видаляємо все сухе, хворе і пошкоджене. Потім те, що росте всередину крони і створює затінок. Яблукам потрібне сонце, а не зарості.
Якщо просто зрізати вовчок, дерево запанікує від втрати і випустить на його місці ще цілу купу нових. Тому набагато простіше влітку виламувати молоді зелені пагони руками, поки вони гнучкі. Або є хитріший прийом. Вовчок можна змусити приносити користь. Поки він еластичний, відігніть його майже до горизонталі і зафіксуйте. Діє простий закон: вертикальне росте, горизонтальне — плодоносить. За рік-два там з’являться плодові гілочки.
Зі старими деревами взагалі слід бути більш обережними. Не намагайтеся омолодити старе дерево за один раз. Максимум — одна-дві великі гілки за сезон. Інакше дерево отримає шок і обросте вовчками так, що сокири не вистачить.
Тепер про те, чим переповнені голови садівників ще з радянських часів
Садовий вар. Забудьте. Викиньте, якщо маєте. Це найгірше, чим можна обробити зріз. Під цією парафіново-каніфольною сумішшю дерево не дихає, там збирається волога і починається гниття. Невеликий правильний зріз чудово підсохне і заживе сам. Великий — замажте сучасною дихаючою штучною корою або лак-бальзамом.
І ще одне. Звичка спалювати всі зрізані гілки посеред ділянки. Спалювати потрібно тільки хворе — те, що в грибку або яйцях шкідників. Здорові гілки відправляються в шредер на мульчу або в компост.
Беріть секатор і йдіть працювати. Яблуня — дерево витривале. Навіть якщо відріжете щось зайве, вона виживе.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Викидаємо старий садовий вар на смітник чи довіряємо тільки "дідівським" методам?
Вже проголосувала 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
✂️ Геть садовий вар! 🏺 Тільки замазую зрізи 🤔 Шукаю золоту середину
📊 Карта думок
✂️ Геть садовий вар! 0% 🏺 Тільки замазую зрізи 0% 🤔 Шукаю золоту середину 100% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
