Зважаючи на особливості весняного відновлення вегетації озимих культур, однією з першочергових агротехнічних процедур на полях є таке, нині дещо забуте багатьма господарствами, а саме — боронування посівів.
Перш за все, потрібно визначити, які саме поля потребують такого обробітку, а на яких його застосування недоцільне. Проведення боронування рекомендовано на посівах озимини, де восени спостерігався добрий або надмірний розвиток рослин, з наявністю відмерлих листків, де виявлено вимерзлі рослини падалиці попередніх культур, особливо злакових, оскільки вони стають джерелом поширення хвороб і шкідників; а також на посівах із помірним розвитком рослин на щільних, глинистих ґрунтах.
З обережністю, попередньо здійснивши пробний виїзд на край поля, варто застосовувати боронування на посівах, де рослини перебувають у фазі початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах, аби уникнути пошкодження кореневої системи. Зовсім протипоказане боронування слабкорозвинених, зріджених посівів, особливо на легких ґрунтах, де рослини можуть бути повністю вирвані із землі або засипані грудками ґрунту, що негативно вплине на їх відновлення або призведе до загибелі.
Ключові завдання, що вирішуються боронуванням посівів озимих культур: усунення відмерлих решток листкової маси основної культури, спричинених несприятливими умовами зимівлі або ураженням сніговою пліснявою, а також загиблих рослин падалиці та бур’янів; руйнування ґрунтової кірки; покращення аерації та стимулювання мікробіологічних процесів, особливо на ґрунтах важкого механічного складу.
Надзвичайно важливо під час боронування посівів правильно підібрати відповідне знаряддя. Тип борони має відповідати стану посіву, враховуючи густоту та ступінь розкущення рослин, тип ґрунту, обсяг відмерлих рослинних залишків. Зубові борони типу БЗСС-1,0, БЗЛС-1,0 та інші, що агрегатуються з тракторами потужністю 40–80 к. с., добре підходять для обробітку ґрунту. На посівах озимих культур кращі результати демонструють пружинні борони (ЗПГ-24 (3); БПН — 12), кут нахилу робочих елементів яких можна регулювати залежно від маси рослин, необхідної глибини розпушування ґрунту тощо. Завдяки рухливості та вібрації пружинних зубів, ґрунт краще розпушується, видаляються відмерлі рештки та бур’яни, при цьому культурні рослини зазнають менших пошкоджень.
Весняне боронування здійснюється після досягнення ґрунтом фізичної стиглості, як правило, перпендикулярно до напрямку сівби. Однак, на перерослих посівах агрегат слід спрямовувати вздовж рядків, що забезпечить плавніший хід та якісніший обробіток. При боронуванні полів, розташованих на схилах, обробіток проводять упоперек схилу, щоб запобігти ерозії ґрунту, особливо під час дощової весни. Процес боронування посівів озимих культур має бути завершений у максимально стислі терміни.
Варто зазначити, що прикореневе підживлення рослин за допомогою зернотукових сівалок забезпечує розпушення ґрунту та аерацію посівів, подібно до боронування. Рух агрегату здійснюється вздовж посіву, так, щоб сошники були спрямовані у міжряддя та загортали мінеральні добрива на глибину 4–5 см. Такий агрозахід рекомендовано застосовувати лише на добре розвинених посівах без попереднього підживлення по мерзлоталому ґрунті, оскільки на слаборозвинених посівах можливе пошкодження основної культури або повне знищення цілих рядків. Це підживлення рекомендується проводити аміачною селітрою у нормі 1,0–1,5 ц/га.
Застосування боронування посівів озимих культур навесні сприяє покращенню фітосанітарного стану посіву, розпушенню верхнього кореневмісного шару ґрунту, що полегшує доступ кисню, вологи та поживних речовин до кореневої системи рослин, а також активізує розвиток поглинальної поверхні коренів. Усе це створює сприятливі умови для успішного розвитку озимих культур у ранньовесняний та літній періоди, підвищує стійкість агроценозу до негативних чинників довкілля та дозволяє збільшити врожайність на 10–20%.
С. Попов, канд. с.-г. наук;
Н. Рябчун, канд. с.-г. наук,
Інститут рослинництва
ім. В. Я. Юр’єва НААН
Дивитись YouTube Video