В Канаді займаються розробкою перших геномно-модифікованих видів вівса без сторонньої ДНК, але з важливими удосконаленнями, значущими як для аграріїв, так і для споживачів.
Науковці з Університету Макгілла (McGill University, Квебек) оголосили про успішне застосування технології CRISPR-Cas9 для редагування генома вівса з метою поліпшення таких властивостей, як строки дозрівання та вміст бета-глюкану, повідомляє The Western Producer.
За словами професора Ясвіндера Сінгха, сучасні методи дозволили зробити точні зміни в ДНК вівса, на які за допомогою класичної селекції знадобилися б роки. Оскільки технологія CRISPR не потребує включення стороннього генетичного матеріалу, подібні культури можуть бути більш прийнятними для громадськості, зокрема для покупців, які виступають проти ГМО.
Вчені передбачають, що нові види вівса зможуть швидше цвісти та дозрівати, що особливо важливо для господарств, які вирощують культуру в місцях, де кліматичні умови часто лімітують вегетаційний період. «Створення вівса, який дозріває раніше або краще витримує холод, — це наш внесок у стабільне виробництво зернових у регіонах з коротким сезоном або мінливою погодою», — зазначив Мехтаб Сінгх.
Технологія CRISPR відома ще з початку 2010-х, але її офіційне запровадження в агросекторі в багатьох країнах затягнулося на роки. Лише у 2024 році Канадська агенція з інспекції харчових продуктів (CFIA) остаточно дозволила використання генетично модифікованих культур у виготовленні кормів для тварин. Нові правила відкривають можливості для селекції культур, стійких до засухи, шкідників і хвороб, а також тих, що ефективніше використовують ресурси.
На міжнародній арені підтримка технологій редагування геному також зростає. У 2024–2025 роках такі країни, як Японія, США, Аргентина, Австралія та Канада, вже фактично дали «зелене світло» продуктам, виробленим із застосуванням CRISPR, а в травні Індія представила два нові сорти генетично модифікованого рису.