Про те, як Установа зрошуваного землеробства НААН спромоглася отримати ці почесні ранги, про сучасні технології та задуми propozitsiya.com описує Раїса Вожегова.
– Опишіть, будь ласка, установу, якою керуєте.
– Шлях Інституту зрошуваного землеробства НААН України розпочався з експериментальної ділянки, згодом було утворено дослідну станцію, а далі її було трансформовано в станцію бавовництва, котра згодом перетворилася на Інститут бавовництва. У 1956 році, коли в Україні почалося активне зведення зрошувальних систем, а бавовник стали культивувати в Середній Азії, виникла потреба в заснуванні наукового закладу, що б займався питаннями зрошення: розробкою агросистем, технікою та методами зрошення, різноманітною дощувальною технікою, виведенням і вибором сортів. Два роки тому Інститут зрошуваного землеробства НААН України відмітив своє 125-річчя та до цієї дати відкрили музей історії Інституту.
– Які сфери наукових вишукувань в Інституті є першочерговими тепер?
– Ключовий напрямок Інституту зрошуваного землеробства НААН України – поливне землеробство. Розв’язуємо проблеми раціонального використання води, ресурсів, підтримання родючості, адже зрошення не має погіршувати родючість ґрунту. Розробляємо структуру посівних площ та сівозміни, добираємо сорти та гібриди, займаємося селекцією агрокультур безпосередньо для зрошення. Мається на увазі пшениця, соя, кукурудза, люцерна та помідори. Для кожного сорту готуємо агротехнологічний паспорт, де вказано норми висіву, обсяги добрив, які потрібні для отримання економічно виправданого рівня врожаю. Займаємося і насінництвом: купуємо насіння в компаній-оригінаторів і розмножуємо їх, щоб забезпечити наш край насіннєвим матеріалом високої якості. Йдеться про ріпак, нут, сорго та соняшник. У 5 дослідних господарствах розмножуємо еліту та супереліту. Одночасно ведемо неполивне землеробство.
– Які культури селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН затребувані найбільше?
– Пшениця, соя, люцерна, кукурудза. Популярні у наших виробників сорти сої Дiона, Даная, Святогор, озимої пшениці Марія, Росинка, Овідій тощо. До 80% сортів люцерни, що висівається в Україні, – це сорти селекції нашого Інституту, найвідоміші серед яких Унітро, Серафима, Зоряна, Надія 2. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН України мають попит по всій Україні, а також в далекому і близькому зарубіжжі. Вони універсальні – дають високий, стабільний урожай. Насіннєвий матеріал ми не тільки вирощуємо, але і відправляємо замовникам, будь-якими прийнятними для них способами.
– Які культури мають попит за межами країни?
– Відзнаку «Експортер року» ми здобули за продаж пшениці селекції Інституту зрошувального землеробства в Турецьку Республіку. Ця держава за природно-кліматичними умовами дуже схожа з південною частиною України. Турецька компанія «Семіла Сід», щоб не витрачати великі кошти і час на створення нових сортів озимої пшениці (поряд із нутом є ключовою культурою у виробництві та структурі споживання в Туреччині. – Ред.), обрала легший шлях – відібрала 5 сортів з різних регіонів України і протягом 3 років випробовувала їх у Туреччині. Херсонський сорт Марія селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН за врожайністю, якістю зерна, стійкістю до шкідників та хвороб виявився найкращим для турецьких кліматичних умов та виробничих реалій. У підсумку «Семіла Сід» придбала в Інституті 20 т насіння на суму 0,5 млн грн. З кожного проданого кілограма нашому Інституту будуть надходити роялті в сумі 5-8% від реалізації вирощеного там насіння.
– Назвіть, будь ласка, сорти твердої пшениці, котрі підходять для українського клімату.
– У Реєстрі сортів рослин України є багато сортів селекції озимої твердої пшениці Інституту зрошуваного землеробства, а саме: Дніпряна, Кассіопея, Андромеда, а також у разі потреби, якщо буде попит на озиму тверду пшеницю, можна використовувати сорти селекції Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Ми готові гарантувати постачання товарної партії насіння для промислового вирощування під замовлення для постійних клієнтів.
До речі, якщо буде інтерес та потреба, ми зможемо розмножити будь-які рідкісні сорти сільськогосподарських культур, включно з бавовником. В Інституті зрошуваного землеробства НААН є єдина в Україні колекція насіння різних сортів бавовника. Вона збережена та підтримується у стані, придатному для розмноження. Два сорти нашої селекції – Дніпровський 5 та Підозерській 4 знаходяться в Держреєстрі сортів, рекомендованих до культивування в Україні.
– За даними метеорологів у найближчі десятиліття в Україні потеплішає настільки, що можна буде вирощувати не тільки рис, але і бавовник …
– Рис – це культура, котра користується великим попитом у населення. На півдні України він вирощується з 1962 року, коли були побудовані перші рисові системи у південних регіонах країни, які за кліматом та кількістю сонячних днів цілком для нього підходять. Сьогодні рис вирощується в Одеській (Кілійський, Ізмаїльський райони) та Херсонській (Каланчацький, Скадовський, Голопристанський райони) областях.
Річне споживання рису в Україні становить 100-120 тис. т. Нині внутрішні потреби ринку забезпечуються на 50%. Переконана, що завдяки розширенню виробничих площ з використанням крапельного зрошення, за рахунок впровадження нових технологій, економії води, вищої врожайності, господарства півдня України зможуть повністю забезпечити країну вітчизняним рисом.
Повторюся, щоб культивувати рис без значних капіталовкладень у будівництво рисових зрошувальних полів, необхідно запроваджувати крапельне зрошення. Це дозволить економити воду та енергоресурси. Технологію вирощування рису при затопленні в чеках, а також на крапельному зрошенні розробляє Інститут рису НААН України.
– Що скажете про фінансування аграрної науки?
– Бюджетного фінансування бракує, воно покриває тільки 50% фонду заробітної плати. Нам доводиться самостійно заробляти кошти. Реалізуємо технології та насіння, консультуємо господарства не тільки в Херсонській, Миколаївській, але й у Запорізькій, Дніпропетровській та інших областях. Отримані Інститутом зрошуваного землеробства НААН кошти спрямовуються на зарплату співробітників і на найнеобхідніше – добрива, пестициди, дизпаливо та запчастини. Нову життєво необхідну сільгосптехніку придбати складно – з державними бюджетними структурами не хочуть укладати кредитні та лізингові угоди. Проте цього року відкриваємо насіннєвий завод. Кошти на його обладнання отримані завдяки спонсорській підтримці наших дослідних господарств.
– Розкажіть про майбутній насіннєвий завод.
– Це буде універсальний завод, де можна чистити, сортувати та доводити до високих кондицій насіння всіх культур – пшениці, кукурудзи, сорго, люцерни тощо. За місяць ми зможемо готувати такі обсяги насіння, які раніше обробляли за 4-5 місяців. Потенційні виробничі потужності заводу складуть до 5 т/год. насіння. На новому очисному заводі для кожної культури передбачено спеціальні решета, котрі дадуть змогу відсортувати насіння з мінімальним травматизмом. Відкриття заплановано на 2 червня 2017 року, коли будемо традиційно проводити Міжнародний день поля.
– В якому стані система зрошення на півдні країни?
– У Херсонській області збереглося 70% зрошувальних систем. Без них землеробство в цій зоні неможливе. Площі, які потребують зрошення, збільшуються з кожним роком у зв’язку зі зміною клімату. Є державна програма з відновлення зрошувальних систем. Під цю програму Всесвітній банк планує надати кредит в $ 130 млн. Кошти підуть на зрошувальні канали, котрі потрібно відновити в першу чергу, заміну насосів, закупівлю дощувальної техніки. Зазначу, що керівники деяких великих господарств вже давно вкладають власні кошти у збереження та відновлення зрошувальних систем, не чекаючи державної допомоги, самі виявляють ініціативу.
– Як вдалося досягти таких результатів?
– Це заслуга високопрофесійного колективу Інституту зрошуваного землеробства НААН. У нас працюють корифеї української селекційної науки – Олена Тищенко, Юрій Лавриненко, Галина Базалій та інші.
Третина співробітників в Інституті зрошуваного землеробства НААН – молодь. Ми самі вирощуємо кадри, дбаємо про спадкоємність поколінь. Співпрацюємо з Миколаївським та Херсонським аграрними університетами, а також Скадовським та Каховським сільськогосподарськими коледжами. Надаємо студентам умови для проходження практики, а найталановитіших запрошуємо до аспірантури.
– Які ще досягнення Інституту зрошувального землеробства НААН?
– Вченими Інституту зрошуваного землеробства НААН розроблені та впроваджені нові, адаптовані до посушливих умов зони, системи зрошуваного і неполивного землеробства. Розроблено наукові засади раціонального природокористування, збереження родючості ґрунтів та довкілля. Удосконалюються технології культивування сільгоспкультур, які забезпечують реалізацію генетично зумовлених рівнів продуктивності. Створені в Інституті зрошуваного землеробства НААН високопродуктивні конкурентоспроможні сорти пшениці озимої, сої, люцерни, томатів, гібриди кукурудзи для умов зрошення (в Держреєстрі знаходиться 65 сортів і гібридів культур селекції нашого Інституту). Відпрацьована в Інституті зрошуваного землеробства НААН система первинного та елітного насінництва зареєстрованих та перспективних сортів зернових, зернобобових, технічних, кормових, овочевих культур, багаторічних трав та картоплі вітчизняної селекції для забезпечення товаровиробників насіннєвим матеріалом.
Постійно в Інституті зрошуваного землеробства НААН проводиться підготовка наукових кадрів через аспірантуру Інституту та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства південного регіону. Налагоджено інформаційно-консультаційне забезпечення товаровиробників. Результати експериментальних досліджень впроваджені в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях на площі 2,5 млн га.
Наша лабораторія в Інституті зрошуваного землеробства НААН біотехнології розробила ноу-хау – картопля на насіння. Лабораторія овочівництва займається селекцією томатів, які за якістю та стійкістю до шкідників і хвороб знаходяться на рівні з голландськими сортами та гібридами. І ми готові за попередньою заявкою реалізувати оптову партію промисловому овочівницькому господарству для вирощування. Приємно, коли до нас звертаються за екзотичними культурами. Так, нещодавно харківські фермери зацікавилися буркуном однорічним. Культура була втрачена. А ми в Інституті зрошуваного землеробства НААН зараз відновлюємо. Плануємо через 1-2 роки ввести до Реєстру сортів рослин України.
– Які плани на поточний рік?
– У 2017 році в Інституті зрошуваного землеробства НААН плануємо закласти випробувальний полігон по рідкісним зернобобовим культурам такими як: нут, сочевиця тощо. В минулому році Інститут вступив в Асоціацію зернобобових культур. Будемо випробовувати та підбирати бобові культури, адаптовані для Степу України. Крім того, деякі країни, зокрема Узбекистан та Казахстан, цікавляться нашими сортами сої та люцерни. Плануємо укладати угоди та проводити випробування в їх ґрунтово-кліматичних умовах для виявлення найбільш врожайних та адаптованих до кліматичних умов цих країн сортів, щоб надалі вирощувати і реалізовувати їм наше насіння.
Світлана Цибульска, [email protected]