Ячмінь є однією з найдавніших хлібних культур, що культивуються майже в усіх аграрних зонах світу. Поширене застосування ячменю обумовлене великою кількістю його корисних якостей. Завдяки чудовій пристосованості він росте в найнесприятливіших обставинах: високо в горах та степових місцевостях, за великої вологості або безводдя. З цієї причини питання оцінювання сортових надбань ячменю ярого виступає значущою частиною агрономічних досліджень, так як від його рівня залежить результативність виробництва та прогрес різноманітних секторів економіки на основі цієї культури.
Ярий ячмінь культивують в Україні для різних цілей, серед яких найбільш вагомими є пивоварний та фуражний напрями.
Ячмінь для пивоваріння становить одну з головних сировинних культур для пивоварного виробництва. В Україні виготовлення пива показує стійкий підйом, тому місцеві пивоварні фірми потребують регулярного забезпечення першосортною сировиною. Пивоварний ячмінь характеризується особливими вимогами до якості зерна: значний вміст протеїну, відмінні технологічні властивості (клейковина, вага 1000 зерен, прорісність та інше), що дає можливість отримувати високоякісний продукт.
Ячмінь для пивоваріння має вагоме значення для розвитку економіки, оскільки пивоварна сфера є однією з найбільших у державі, зокрема на внутрішньому ринку, а також для експортних відвантажень. Білки зерна визначають поживні якості харчового та кормового ячменю, конкретно вони впливають на солодові характеристики пива. Білки ячменю складають близько 8–20 % маси зернівки.
Іншим важливим напрямком вживання ячменю є фуражний напрям, так як ячмінь є важливою частиною раціонів для різних видів тварин. У кормовиробництві ячмінь використовується як для годівлі сільськогосподарських тварин, так і як компонент у комбікормах. Кормовий ячмінь зазвичай має нижчу якість, порівняно з пивоварним, але його висока поживність забезпечує добрий набір ваги у тварин.
Ще римський літописець Пліній старший (23–73 рр. н.е.) писав, що ячмінь був головним продуктом харчування римських гладіаторів, він додавав міць м’язам та запобігав ожирінню. Високі харчові властивості зерна ячменю відзначав і відомий лікар античного світу Гіппократ. Ячмінь вживався в харчових цілях у стародавньому Єгипті, Греції та Римі. У багатьох краях світу, таких як Африка, Тибет, Китай, Корея, Японія, ячмінь жодного разу не втрачав своєї значущості як продукт харчування. Ячмінь зараз – це основне джерело здорового способу життя сучасної людини.
Перлову та ячну крупу роблять із зерна склоподібного великозернистого дворядного ячменю. В середньому зерно ячменю містить 12 % протеїну, 64,6 % безазотистих екстрактивних речовин, 5,5 % клітковини, 2,1% жиру, 13% води, 2,8 % золи.
Із зерен ячменю одержують борошно, яке застосовують як додаток до пшеничного або житнього борошна при випіканні хліба. Через низьку якість клейковини хліб із чистого ячмінного борошна має невеликий об’єм і швидко стає черствим. Із зерен ячменю виготовляють замінники кави та солодові витяжки, які використовують у кондитерській, алкогольній та фармацевтичній промисловостях.
Інтерес до ячменю як харчового продукту у світі особливо зріс за останні 10–15 років у зв’язку з новими клінічними, харчовими та біохімічними дослідженнями зернових продуктів із ячменю, що були проведені в авторитетних лабораторіях провідних країн світу. Ці дослідження продемонстрували надзвичайно високу харчову цінність зерна ячменю і, в першу чергу, його здатність бути профілактичним засобом проти трьох найсерйозніших хвороб минулого століття: ішемічної хвороби серця, діабету і навіть раку товстої кишки.
В Україні площа насаджень ячменю ярого за останні десятиліття мали певні вагання в бік зменшення, але останнім часом це пов’язано з кризою, яка була викликана військовою агресією. Згідно з відомостями Державної служби статистики України, площа посіву ячменю ярого у 2014 р. складала близько 1979,8 тис. га, а у 2024 р. − 839,3 тис. га (рис.1).
ис 1. Динаміка площі посіву ячменю ярого, 2010–2024 рр., тис. га
Сукупний збір ячменю ярого в Україні також має значні коливання в залежності від погодних умов і площ посівів, але в середньому держава збирає близько 2,9–5,1 млн т зерна щороку. Підґрунтям збільшення врожайності ячменю ярого та підняття сукупних зборів із мінімальними витратами є впровадження нових технологій та високопродуктивних сортів. Урожайність ячменю ярого останніми роками дещо покращилася і становить в середньому 2,8–4,1 т/га (рис.2).
Рис 2. Динаміка валового збору ячменю ярого 2015–2024 рр., млн. т
Україна є великим виробником пива, тому значна частина врожаю ячменю йде на пивоваріння. Крім того, ячмінь використовують у виготовленні комбікормів для сільськогосподарських тварин. Враховуючи також потреби для виробництва борошна та крупи, внутрішні потреби сягають близько 3–4 млн тонн на рік.
Україна є одним із найбільших експортерів ячменю в світі. Протягом останніх років експорт ячменю в середньому становить 3-5 млн тонн на рік. Головними покупцями українського ячменю є країни Європейського Союзу, Єгипет, Іран і країни Азії. Ячмінь експортується як для фуражних, так і для пивоварних потреб, що забезпечує значні валютні надходження для країни. Сортові резерви ячменю ярого в Україні представлені багатьма сортами, які відрізняються резистентністю до хвороб, врожайністю, а також технологічними особливостями для різних напрямів використання. Останнім часом в Україні та за кордоном створено багато цінних сортів ячменю з високим потенціалом врожайності. Станом на кінець 2024 року до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 106 сортів ячменю озимого та 181 сорт ячменю ярого. У 2024 році реєстр поповнили такі нові сорти ячменю ярого, як Бунчук, Гордій, Губернаторський, Диво Носівщини, Ельф, МІП Сармат, МІП Сонячний, Обрій Поліський, Рагнар, Стінг.
Вибір сортів повинен базуватися, по-перше, на головних рисах нашої дійсності – посухо- та жаростійкості, по-друге, на показниках високої врожайності та стійкості сортів до хвороб, зокрема борошнистої роси.
Для аграрія зараз немає проблем із нестачею насіння. Добір сортів, котрі найбільше годяться для конкретних ґрунтово-кліматичних умов, буде основою для отримання великих і стабільних врожаїв цієї культури. За підрахунками науковців та аграріїв, вплив обраного сорту на формування майбутнього урожаю оцінюється від 20 % до 50 %, що є вагомим показником за вирощування культури.
Для пивоварної промисловості кращими сортами вважаються такі, в яких вміст білка становить 9–11%. Для пивоваріння в Україні створено такі сорти, як Тівер, Сєбастьян, Дорідний, МІП Шарм, Орвел, Юкатан, що мають високі показники якості зерна для пивоварної промисловості. Ці сорти здатні забезпечити стабільний урожай, що відповідає вимогам пивоварів щодо вмісту білка, маси 1000 зерен та клейковини.
У сортів харчових і кормових напрямів накопичення білка має становити 13–15%. До сортів ячменю ярого кормового напряму використання належать Галичанин, Дорінка, Шедевр, які мають високу врожайність та здатні забезпечити оптимальні показники вмісту білка для годівлі тварин. Вони характеризуються добрими адаптивними властивостями щодо різних кліматичних умов і здатні давати стабільні врожаї навіть в умовах посухи.
Наявні також універсальні сорти ячменю, які придатні як для пивоварного, так і для кормового використання. Прикладом таких сортів є Степовий та Сонячний, які мають високу продуктивність та добрі органолептичні характеристики.
Велика увага у нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, що входять в систему Національної академії аграрних наук України
Нещодавно створено нові сорти ярого ячменю з високим потенціалом урожайності. Проте у виробничому плані генетичний потенціал сорту ще далеко не вичерпаний. Це пов’язано з рівнем ресурсної забезпеченості господарства,частими відхиленнями погодних умов у період вегетації від оптимальних,порушенням агротехнічних строків виконання агротехнічних заходів та їх невідповідністю біологічним особливостям сортів, що використовують у господарстві. Тому в таких умовах перспективними можуть бути технології, які передбачають внесення порівняно невеликих доз мінеральних добрив у поєднанні з висівом за кращими попередниками і забезпечують отримання майже оптимального врожаю.
Велика увага у нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, що входять в систему Національної академії аграрних наук України. З-поміж них слід виділити такі: Селекційно-генетичний інститут − Національний центр сортовивчення та сортознавства, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут кормів та сільського господарства Поділля та інші.
Основний метод селекції, який використовують в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН при створенні нових сортів ячменю ярого, є внутрішньовидова гібридизація за еколого-географічним і генетичним походженням сортів із подальшим спрямованим добором елітних рослин.
Так, правильний підбір батьківських форм для гібридизації, вивчення селекційного матеріалу і добір з урахуванням реакції на погодні умови дали змогу створити тут низку сортів ярого ячменю. У Державному Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, станом на кінець 2024 року налічується 12 сортів ячменю ярого селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН: Барвистий, Тівер, Арістей, Айріс, Сірінг, Айжан, Діантус, Брант, Сіон, Барвін, Амадей та Рагнар.
Надійний вибір для фермерів
Веселопільський (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН)
Веселопільський — це високоврожайний сорт ярого ячменю, який відзначається стійкістю до посухи та ураження грибковими захворюваннями. Його часто вирощують у степових і лісостепових зонах, де кліматичні умови можуть бути досить суворими. Окрім високої врожайності, цей сорт вирізняється чудовою якістю зерна, що робить його популярним як серед аграріїв, так і серед переробних підприємств.
Основні характеристики: висока посухостійкість, врожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: лісостеп, степові зони.
Переваги: стійкий до хвороб, високий рівень адаптації до складних умов.
Сєбастьян («Сейет Плантефоредлинг І / С», Данія)
Себастьян — сорт, який відрізняється високою продуктивністю та опірністю до збудників основних захворювань ячменю. Цей сорт придатний для культивування у різних регіонах, особливо в умовах помірного клімату. Він популярний у пивоварній галузі завдяки чудовій якості зерна.
Основні характеристики: врожайність до 60 ц/га, висока якість зерна.
Ідеальні умови вирощування: помірний клімат.
Переваги: ідеально підходить для пивоваріння, висока врожайність.
Рамір («Заатен Юніон», Німеччина)
Сорт Рамір вирізняється своєю опірністю до основних грибкових хвороб і засухи. Його вирощують здебільшого в регіонах із посушливим кліматом. Завдяки високій якості зерна, Рамір придатний як для кормових, так і для продовольчих потреб. Цей сорт часто обирають фермери, котрі прагнуть отримати стабільний урожай навіть у складних кліматичних умовах.
Основні характеристики: стійкість до хвороб, посухостійкість, врожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: посушливі зони.
Переваги: адаптований до посушливих умов, резистентний до захворювань.
МІП ШАРМ (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла)
Високоурожайний сорт ячменю ярого пивоварного напряму. Характеризується оптимальним поєднанням високого потенціалу врожайності, пивоварної якості та комплексу інших цінних господарських ознак: середньоранній (на відміну від пізньостиглих західних сортів, колоситься та дозріває на 5–7 діб раніше); посухостійкий (перевищує аналоги за врожайністю у посушливі роки на 0,7–1,5 т/га); середньонизький (висота рослин 65–70 см) з міцною соломиною, що забезпечує високу стійкість до вилягання (8–9 балів); дуже висока стійкість до борошнистої роси
Ці сорти ярого ячменю являють собою надійний вибір для фермерів, котрі шукають стабільні врожаї та резистентність до хвороб. Кожен із них має свої сильні сторони, що дає можливість обрати найкращий варіант в залежності від клімату та потреб фермерського господарства.
Одним із останніх результатів напрацювань селекціонерів інституту – сорт Рагнар, який занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2024 році. Цей сорт переважає усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років, у зоні Степу на 0,96 т/га (+26,3 %), у зоні Лісостепу – на 0,24 т/га (+4,6 %), у зоні Полісся – на 1,0 т/га (+23,9 %). Найвищі показники врожайності за роки випробування отримано на Тернопільській філії УІЕСР – 8,21 т/га у 2023 році, Львівській філії УІЕСР – 7,05 т/га та Тернопільській філії УІЕСР – 7,26 т/га у 2024 р. Тривалість періоду вегетації становить 84–90 діб. Сорт має середній вміст білка у зонах Степу (12,8 %), Лісостепу (12,9 %) та Полісся (12,6 %) із масою 1000 зерен 47–51 г. Сорт є стійким до осипання та посухи (8–9 балів). Особливістю сорту є висока стійкість проти ураження основними хворобами: борошнистою росою – 8–9 балів, бурою іржею – 8–9 балів, гельмінтоспоріозом − 8 балів. Рекомендовані зони вирощування сорту – Степ, Лісостеп і Полісся.
Перспективи розвитку сортових ресурсів ячменю ярого в Україні пов’язані з впровадженням нових високопродуктивних сортів, котрі зможуть краще адаптуватися до змін кліматичних умов, а також із розвитком агротехнологій. Разом з тим, розвиток сортових надбань ячменю ярого потребує постійного вдосконалення агротехніки та селекційної роботи для досягнення високих результатів в умовах мінливого клімату. Важливими напрямками є поліпшення стійкості сортів до хвороб та шкідників, а також підняття якості зерна для пивоварних і кормових потреб. Окрім того, розбудова органічного виробництва може стати важливим чинником збільшення конкурентоспроможності українського ячменю на зовнішніх ринках.
І. Засядько, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН