Цьогорічний сезон відзначився однією з найжорсткіших зим за останні десятиліття в Україні. Відповідно, є обґрунтування вважати, що частина озимих культур може зазнати шкоди. Чи здатні біостимулюючі препарати допомогти посівам відновитися? Чи дійсно біостимулятори є “панацеєю”? Про це та про інші аспекти використання біостимуляторів та інших біологічних засобів розповідає Богдан Вокальчук, категорійний маркетинг-менеджер Corteva Agriscience в Україні.
Нинішня зима в Україні суттєво позначиться на стані озимих культур, і частина посівів опиниться в послабленому стані. Що може допомогти рослинам подолати стрес, викликаний “зимовою сплячкою”?
— Безсумнівно, цього року ми маємо змогу спостерігати справжню зиму з рясним сніговим покривом, завдяки якому температура на глибині розташування вузла кущіння озимих зернових залишається в межах оптимальних показників. Однак, ми також фіксуємо в окремих регіонах різкі зміни від сильних морозів до відлиг, що можуть призвести як до ослаблення, так і до загибелі озимих через низькі температури за відсутності снігового покриву та формування крижаної кірки. Проте, наразі робити остаточні висновки ще зарано. Об’єктивна картина проясниться, коли ми побачимо, наскільки швидко відновиться весняна вегетація, і як культури вийшли зі стану зимового спокою. Ми можемо очікувати більш пізнє відновлення, хоча природа іноді дивує.
Але ми неодноразово бачили, як культури реагують на різкі температурні перепади: ранній початок вегетації, потім – раптові заморозки, потім знову підвищення температури до оптимального рівня. Такі стреси пригнічують озимі культури і значно обмежують закладений потенціал врожайності, і саме тут біостимулятори проявляють свою дієвість, сприяють легшому переживанню рослинами погодних “сюрпризів” або відновленню після них. Їхня головна дія — це активний старт після відновлення весняної вегетації та стимуляція розвитку кореневої системи, оскільки міцні корені для озимих культур забезпечують ефективніше поглинання вологи та поживних речовин, накопичених у ґрунті, зокрема азоту, фосфору та калію.
Богдан Вокальчук, категорійний маркетинг-менеджер Corteva Agriscience в Україні
Наші дослідження та спостереження в полі свідчать, що використання подібних засобів значно збільшує стійкість рослин до стресових факторів і покращує їх початковий розвиток. Таким чином, біостимулятори можуть відіграти значну роль у відновленні ослабленої після зими озимини, а також розкрити потенціал культур за умов, коли посіви перезимували у відмінному стані.
Коли і яким чином їх слід застосовувати? Як аграріям зорієнтуватися в цьому питанні?
— Насамперед необхідно брати до уваги особливості культури та конкретну ситуацію на полі. Ключовим показником завжди має бути стан самої рослини. Важливо оцінити, в якій фазі вона знаходиться, як виходить із зимового періоду, чи відповідає її розвиток очікуванням для даного етапу. Ми звертаємо увагу на те, чи активно розвивається коренева система, чи не спостерігається затримка росту вегетативної маси. Тому тут можуть бути різні сценарії, і слід виходити з поставленої мети. Розглянемо, наприклад, озимий ріпак. Під час відновлення вегетації аграрії зазвичай приймають важливе рішення: залишати посіви чи проводити пересів. І якщо видно, що густота в межах норми, рослини добре перезимували та мають оптимальні показники розвитку, тоді є сенс підсилити їх за допомогою біостимуляторів. Це дає змогу рослинам швидше перейти до активного росту з більш розвиненою кореневою системою і водночас не втрачати кошти, вже інвестовані восени в насіння, добрива та обробіток ґрунту. Проте, звісно, кожне господарство ухвалює рішення індивідуально, залежно від власних агротехнічних підходів.
Важливий момент: рослини постійно знаходяться під впливом стресових факторів. Навіть якщо здається, що умови сприятливі — достатньо вологи, відсутні різкі перепади температури, все виглядає стабільно — стреси все одно присутні. Вони можуть бути незначними, ледь помітними, але впливають на реалізацію потенціалу врожайності. Це можуть бути короткочасні перепади температур, періоди посухи, надмірна вологість — будь-які коливання, які рослина змушена компенсувати. Тому біостимулятори відіграють важливу роль саме у відповідальний перехідний період після зими. Вони сприяють швидшій адаптації рослини, відновленню активного росту та мінімізації наслідків стресів, які неминуче виникають навіть за зовні “ідеальних” умов.
Поясніть, будь ласка, принцип дії біостимуляторів.
— Одним із ключових процесів, що визначає майбутній урожай, є фотосинтез. Тому одне з основних завдань біостимуляторів полягає в тому, щоб підтримувати рослину на фізіологічному рівні, сприяти збереженню активного фотосинтезу навіть за несприятливих зовнішніх умов. Чим більш стабільний фотосинтез, тим більше енергії рослина має для росту та формування врожаю.
Інша важлива складова — це взаємодія з іншими фізіологічними процесами та стресовими факторами. У рослин, як і в будь-якого живого організму, є гормони, що регулюють їх розвиток. Тому підтримка гормонального балансу у вирішальні моменти закладки врожайності є важливою. Існують гормони стресу — наприклад, абсцизова кислота та етилен. Вони необхідні рослинам на певних етапах росту та розвитку, але за надмірної концентрації в несприятливих умовах вони починають пригнічувати дію інших гормонів, що відповідають за ріст (цитокініни, ауксини чи гібереліни). Коли гормональний баланс рослини порушений, вона фактично “зупиняється” і втрачає здатність реалізувати той потенціал врожайності, який могла б сформувати.
Ще один аспект — це накопичення активних форм кисню. Під час стресових ситуацій рослина починає виробляти їх у великій кількості, і ці сполуки пошкоджують клітини. У такому випадку рослина витрачає енергію не на ріст чи розвиток, а на подолання цього внутрішнього “оксидативного стресу”. І якщо це відбувається у критичні фази — під час формування качана у кукурудзи, формування кошика у соняшнику, цвітіння чи розвитку зав’язі у сільськогосподарських культур — то втрати врожайності стають неминучими.
На дослідницькому полігоні «Агропростір» демонструють результати дослідженьзасобів захисту рослин, гібридів і біологічних рішень компанії Corteva Agriscience
А біостимулятори якраз і діють на тому рівні, який фермер не бачить візуально, але відчуває в кінці сезону. Вони допомагають рослині спрямовувати енергію на ріст, розвиток і формування врожаю.
Отже, якщо спростити, то біостимулятори — це засоби, що допомагають рослині працювати стабільно в умовах, коли погода, умови або інші фактори намагаються її “вивести з ладу”. Ми не можемо змінити температуру або запобігти нічним заморозкам, але ми можемо вплинути на реакцію самої рослини на цей стрес. І саме в цьому полягає їхній основний принцип дії.
Які культури найчастіше потребують таких рішень у складних погодних умовах?
— Біостимулятори ефективні як для основних польових, так і для плодових і овочевих культур. Розглянемо, наприклад, кукурудзу. На початкових етапах після посіву вона також може зазнавати значних стресів через холод, сповільнений розвиток кореневої системи. А початковий період до фази п’ятого листка є вирішальним: саме в цей час закладається майбутній урожай, формується качан, і будь-який стрес негативно впливає на врожайність. Крім того, існує ще одна важлива фаза — цвітіння і запилення. Коли в цей період спостерігаються високі температури, це суттєво погіршує процеси запилення та впливає на врожайність. Аналогічна ситуація і з соняшником. Тут також усе залежить від умов, в яких проходять ключові фази, особливо період цвітіння. Температурні коливання, спека або раптові зміни погоди можуть значно вплинути на процес цвітіння та запилення кошика і, відповідно, на формування врожаю.
Щодо плодових культур, то вони потребують таких препаратів у великих обсягах. Заморозки в період цвітіння — це, мабуть, найбільша проблема для садівників. І це систематичне явище, особливо в західних областях України, де зосереджені великі яблуневі сади. Там аграрії практично щороку стикаються з ризиком втрат через весняні заморозки. До того ж, додається вплив високих температур у період формування зав’язі або дозрівання плодів, що також може мати негативні наслідки.
Чи є використання біологічних рішень реакцією на проблему, чи вони повинні бути частиною технології?
— Якщо подивитися ширше, то біостимулятори все-таки мають бути інтегровані в технологію, а не просто використовуватися як засіб “швидкої допомоги”. З іншого боку, на практиці фермери часто розглядають їх в технологічному процесі в останню чергу — або тільки тоді, коли вже виникає проблема. І це зрозуміло: є пріоритети, обмеження та оптимізація бюджетів. Але з точки зору фізіології рослини, ефективніше, коли ці продукти закладені в систему заздалегідь, а не застосовуються постфактум.
Якщо мова йде про продукти, що стимулюють ріст або регулюють ключові фізіологічні процеси, їхня ефективність найбільш помітна за регулярного й системного застосування. Вони підтримують фотосинтез, покращують розвиток кореневої системи, забезпечують краще засвоєння елементів живлення рослиною. Наприклад, антистресанти. Так, вони більше асоціюються з “гасінням пожеж”, але насправді стреси зараз настільки поширені й різноманітні, що реагувати лише у відповідь на них вже недостатньо. Як ми вже говорили, несприятливі фактори можуть бути сильними або ледь відчутними, але в будь-якому разі вони впливають на потенціал врожайності. Тому я вважаю, що антистресанти-біостимулятори повинні застосовуватися превентивно. Тут можна провести пряму аналогію з фунгіцидами: якщо ми починаємо діяти лише тоді, коли хвороба вже явно виражена, ми вже втратили частину врожаю. Ми гасимо пожежу, а не запобігаємо їй. Так само і зі стресами: якщо чекати моменту, коли рослина “занепаде”, то це вже позначиться на врожайності.
Тому логіка наступна: краще убезпечити себе, внести засіб завчасно, ніж потім намагатися виправити ситуацію, коли шкода вже завдана.
Чи можливо поєднувати біологічні рішення з традиційними засобами захисту? Якщо так, то як це правильно робити?
— Якщо говорити про поєднання біостимуляторів із традиційними засобами захисту, то вони добре працюють у класичних технологіях, поєднуються з засобами захисту рослин, і з точки зору бакових сумішей це також не становить проблеми — звичайно, у кожному конкретному випадку слід обов’язково враховувати особливості препаратів, перевіряти їх сумісність і дотримуватися правил змішування. Ми маємо значний досвід поєднання подібних продуктів у полі, і ми бачимо, що вони діють у комплексі.
Один із ключових процесів, який визначає майбутній урожай, — це фотосинтез. Тому одна з основних функцій біостимуляторів полягає в тому, щоб підтримувати рослину на фізіологічному рівні, допомагати їй зберігати активний фотосинтез навіть тоді, коли зовнішні умови не ідеальні
Які помилки найчастіше роблять аграрії при використанні біологічних рішень?
— Вони більше пов’язані не з продуктами, а з очікуваннями та невірним застосуванням. Часто аграрії сприймають біостимулятори як щось на зразок “палички-виручалочки”, яка має врятувати ситуацію вже після того, як рослина зазнала значного стресу. Але так це не працює. Якщо застосувати антистресант у момент, коли рослина знаходиться під впливом стресу, то це вже запізно, і ми можемо ще більше зашкодити. Ми наголошуємо, що краще використовувати препарати для пом’якшення негативних наслідків стресів до або після впливу стресового фактора.
Ще одна поширена проблема — недотримання інструкцій. Це особливо актуально для продуктів, що містять живі мікроорганізми. І коли ми починаємо аналізувати випадки, коли хтось стверджує, що продукт “не спрацював”, то часто з’ясовується, що його внесли не в той час доби, змішали не з тим препаратом, або після внесення пройшов дощ і просто змив робочу речовину. Або ж було порушено суворо рекомендований режим застосування.
Тому правильне поєднання — це не тільки про те, що можна змішати фізично, а й про те, чи було дотримано всієї технології. Якщо ж усе виконано правильно, біостимулятори чудово доповнюють класичні засоби захисту та демонструють стабільний ефект у полі.
Які біологічні рішення пропонує Corteva українським фермерам?
— Corteva пропонує широкий асортимент біостимуляторів на українському ринку під брендом Corteva Biologicals. Новинка сезону — Біофордж®, який належить до групи препаратів, що підвищують стійкість рослин до стресових факторів і пом’якшують їх наслідки. Це те, про що ми говорили раніше: посуха, заморозки, град, різкі температурні коливання. Другий — Стімулейт®, який з’явився в нас ще минулого року і належить до групи фізіологічної підтримки рослин, фактично є регулятором росту. Це продукт на основі трьох гормонів — цитокініну, ауксину і гібереліну. І його сила полягає в тому, що він впливає на фізіологію рослини на різних етапах, від раннього розвитку кореневої системи до підтримки фотосинтезу та процесів цвітіння в другій половині вегетації. Тобто він допомагає рослині працювати рівномірно, без зупинок, навіть за несприятливих умов. І третій, який ми пропонуємо вже третій сезон, — це Блу N®. Це оптимізатор ефективності азотного живлення. Його особливість полягає в тому, що в основі є унікальний штам бактерій, які покращують засвоєння не лише азоту, а й інших елементів живлення, що підтверджено великою кількістю наукових статей та базою досліджень, зокрема з українських полів.
Тут, до речі, важливо відзначити, що ми пропонуємо саме комплексний підхід. Адже для нас це не просто окрема група продуктів, а ціла філософія, як біостимулятори чи мікробні продукти можуть допомагати рослині розкривати свій потенціал і компенсувати ті виклики, з якими вона стикається. Після того, як Corteva придбала компанії Stoller і Symborg, які є лідерами на світовому ринку саме в сфері фізіології, живлення та біологічних рішень, ми отримали доступ до великої наукової бази, багаторічного досвіду використання цих продуктів у Північній і Південній Америці, у Європі. Наші колеги-науковці допомагають нам будувати рекомендації саме на основі механізмів дії, а не просто діючої речовини. І ця експертиза дає можливість не просто продавати продукт, а пропонувати фермерові комплексне рішення, яке впливає з точки зору фізіології, стійкості, живлення та потенціалу рослини.
Тому цінність полягає в тому, що це технологічна концепція, яка дає фермерові можливість отримати більше стабільності в умовах, коли погода та стресові фактори стають нормою, а не винятком. Система, яка сприяє більш стабільному проходженню сезону.
Corteva пропонує широку лінійку біостимуляторів на українському ринку під брендом Corteva Biologicals
Які препарати ще плануються до виведення на український ринок? Чи суттєва різниця у часі між виведенням цих продуктів на ринок, наприклад, у Північній Америці, Європі та Україні?
— Щодо швидкості виведення біологічних рішень на ринок у різних країнах, то відмінності дійсно досить відчутні. Наприклад, в Україні частина продуктів, які перейшли до Corteva разом зі Stoller, вже зареєстровані й доступні, тоді як у деяких європейських країнах аналогічні препарати тільки проходять процедуру реєстрації. Але тут важливо розуміти, що кожен ринок має свою специфіку. Європейський Союз, наприклад, обрав шлях детального врегулювання — у них діє регламент FPR 1009, який дуже чітко визначає, що таке біостимулятор, який механізм дії він має, до якої категорії належить і які саме ефекти має підтверджувати виробник. І ця система суттєво спрощує вихід на ринок, оскільки правила чіткі й однакові для всіх. Умовно кажучи, коли ти довів механізм дії та отримав європейську реєстрацію, інші країни-члени ЄС можуть реєструвати продукт за спрощеною процедурою. Наприклад, у Румунії ціла група препаратів була зареєстрована всього за пів року, оскільки вони вже мали реєстрацію в іншій країні ЄС.
У США ситуація інша. Там взагалі немає єдиної класифікації біостимуляторів — ці продукти часто відносять або до добрив, або до покращувачів ґрунту, або до регуляторів росту. Через це процес реєстрації затягується, оскільки немає окремого регламенту. І в цьому плані українська модель сьогодні більше схожа саме на американську.
Якщо Україна продовжить гармонізацію законодавства з ЄС, і ми бачимо, що рух у цьому напрямку є, то рано чи пізно і в нас процес реєстрації стане значно простішим. Проте я впевнений, що наші продукти будуть доступні на ринку, оскільки компанія вже працює над тим, щоб відповідати майбутнім нормам. Компанія глобально інвестує в біологічний напрям, і попереду є цікаві рішення — зокрема, продукти, що покращують доступність фосфору, мікоризні препарати та продукти для корекції живлення.
Яка реакція фермерів? Чи стикаєтеся ви зі скептичним ставленням до використання нових для ринку засобів?
— Щодо готовності українських аграріїв до біологічних рішень, то тут ситуація досить цікава. З одного боку, дійсно є певна складність: багато хто з фермерів звик працювати за класичними схемами, де наша родюча земля, достатня волога і відносно прості технології забезпечували стабільний результат без потреби в додаткових інструментах. Але зараз вони все частіше помічають, що ті моделі, які працювали десять років тому, вже не дають такого ж ефекту. Погодні коливання, нестача вологи, затяжні холоди чи різкі спалахи спеки — все це змушує задуматися над необхідністю зміни підходів.
І я бачу, що цей процес вже почався. Люди починають більше цікавитися, ставити більш глибокі запитання про те, як працюють біостимулятори, що вони реально дають рослині, де саме вони необхідні. І тут, звичайно, важлива наша роль як компанії — ми повинні надати той науковий фундамент, пояснити механізми дії, продемонструвати результати досліджень, навчити, як правильно застосовувати продукти. Скепсис — це нормальне явище. Він існує всюди, не лише в Україні. Але я переконаний, що саме поєднання наукової експертизи, польових результатів і практичного досвіду допомагає цей скепсис подолати. А погода, яка останніми роками демонструє нам складні сценарії, тільки підштовхує до необхідності адаптації технологій. Той, хто готовий змінюватися та впроваджувати нові рішення, той і отримуватиме результат.
Біографічна довідка
- У 2015 році закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України, отримав ступінь магістра за спеціальністю «Агрономія» (кваліфікація — дослідник з агрономії).
- У 2021 році в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків захистив дисертацію та отримав ступінь PhD (доктор філософії) з агрономії.
- У 2024 році отримав другий ступінь магістра за спеціальністю «Менеджмент» у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.
- У 2016–2020 роках працював на посадах агронома‑консультанта та продакт‑менеджера у вітчизняній компанії з виробництва продуктів для живлення рослин, а також у компанії — дистриб’ютора закордонних біостимуляторів.
- З 2021 року працює в компанії Corteva Agriscience:
• 2021–2023 — молодший категорійний маркетинг‑менеджер ЗЗР;
• 2023 – дотепер — категорійний маркетинг‑менеджер напряму біологічних продуктів.
Ірина Ходорова, спеціально для «Пропозиції»