Олена Білоброва: «Світові технологічні зміни: чи адаптується аграрний сектор?»

Інтеграція сучасних технологічних рішень в агробізнес стає актуальним питанням, яке неминуче торкнеться як великих гравців ринку, так і дрібних підприємств. Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN, поділилася інформацією про секторальну стратегію AgroTech, що є частиною загальної стратегії цифрового розвитку та інновацій України до 2030 року.

Пані Олено, розкажіть, будь ласка, спочатку, що таке проєктний офіс WINWIN, як він долучається до реалізації стратегії цифрового розвитку та інновацій в Україні, і як усе це розпочалося?

— Я розумію, що назва стратегії може видатися трохи складною, але варто детальніше пояснити, що вона собою являє, для чого існує, і яке місце займає стратегія AgroTech не лише в розвитку аграрного сектору України, але й загалом у стратегічному значенні для економіки держави.

Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN

Міністерство цифрової трансформації України започаткувало розробку стратегії цифрового розвитку та інновацій на період до 2030 року. Ця стратегія була затверджена на урядовому рівні у грудні 2024 року. Вона окреслює конкретні напрямки та заходи, спрямовані на посилення конкурентоспроможності аграрного сектору як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. У рамках цієї стратегії визначено 14 ключових напрямків, або, як їх називають в ІТ-сфері, 14 вертикалей. До них належать, зокрема, Defense Tech, MedTex, AgroTech, а також GOVTECH (цифрові державні послуги) тощо. Для кожної з цих 14 вертикалей розроблено секторальні стратегії, які деталізують потенційні кроки, напрямки розвитку та механізми реалізації.

Галузева стратегія в сфері агротехнологій зосереджена на двох основних напрямках: технології в сільському господарстві та технології в харчовій промисловості. Наразі основна увага приділяється напрямку AgroTech, з перспективою розширення на FoodTech наступного року, як я сподіваюся.

Сама стратегія передбачає чотири головні вектори розвитку, визначаючи потенціал України та її агросектору для світової спільноти, а також цілі, яких можна досягти спільними зусиллями через розвиток цього сектору та впровадження інновацій і технологій.

Перший напрямок – це стимулювання створення агротех-рішень, що охоплює розробку, заснування R&D-центрів, а також налагодження співпраці між державою, наукою, бізнесом та освітніми установами. Важливим аспектом є масштабування інноваційних рішень, оскільки український аграрний сектор вже активно працює над їх впровадженням. Деякі інноваційні рішення зароджуються всередині країни, інші ж імпортуються з-за кордону.

У нас зараз аграрний сектор дуже активно працює над впровадженням технологічних рішень. Є інноваційні рішення, які розпочинають зароджуватися, можна так сказати, або вони імпортуються з інших країн

Другий пункт стосується R&D-центрів для тестування агротех-рішень. Україна може бути цікавою з цієї точки зору завдяки значним сільськогосподарським угіддям. Навіть з урахуванням замінованих територій, окупованих земель або ґрунтів, непридатних для використання, ми маємо різноманітні кліматичні зони та типи ґрунтів, які ідеально підходять для вирощування та тестування. Стратегія передбачає, що Україна може стати своєрідним полігоном для тестування новітніх інноваційних розробок з США, Європи, Азії. Це створить чудові можливості для залучення кваліфікованих спеціалістів, розвитку внутрішнього ринку та популяризації напрямку AgroTech на міжнародній арені.

Усі знають Україну як потужного гравця в агроіндустрії, виробника сировини та високоякісної харчової продукції. Однак, в рамках стратегії, ми прагнемо підкреслити, що йдеться не лише про ІТ-індустрію, яка може підтримати агросферу, а саме про технології та інновації в агросекторі, які ефективно застосовуються в Україні та мають потенціал для масштабування на світових ринках.

Третій блок – це формування міцної позиції на ринку поглибленої переробки. Як я вже зазначала, Україна відома як сировинний гігант. Акцент робиться на використанні технологій, що дозволять перейти від статусу сировинного гіганта до виробництва продуктів з доданою вартістю, чому технології можуть суттєво сприяти.

Четвертий блок, один із найважливіших і водночас найскладніших, — це підготовка кваліфікованих агротех-фахівців. Ключову роль тут відіграють освіта та наявність підготовлених кадрів. Наразі ми з’ясовуємо, кого саме необхідно навчати: чи агрономів, щоб вони розуміли принципи штучного інтелекту та його застосування в польових умовах, наприклад, для прогнозування захворювань рослин; чи варто зосередитися на перекваліфікації, наприклад, колишніх військових, які мають досвід роботи з дронами, для їх застосування в агросекторі. Це надзвичайно важливе питання, яке потребує тісної співпраці з університетами, коледжами та професійними навчальними закладами.

Як сучасні виклики, такі як війна, дефіцит працівників та кліматичні зміни, впливають на необхідність впровадження технологій в агросекторі України?

— Перш за все, це втрата сільськогосподарських земель та їх потенційне мінування. Приблизно 20% земель залишаються під загрозою мінування.

Варто також згадати про брак кваліфікованих людських ресурсів. Важливо наголосити, що йдеться не лише про брак агрономів, здатних використовувати технологічні інновації, але й про нестачу робочої сили в полі. Автоматизація процесів, цифровізація та використання автопілотів можуть частково полегшити цю ситуацію. Я свого часу працювала на невеликому підприємстві в Одеській області, яке обробляло 2500 гектарів. Ми стикалися зі стандартною проблемою: були змушені привозити працівників з іншого села, розташованого за 150 кілометрів, через брак людей для роботи в полі. Це було чотири роки тому, а зараз ситуація лише погіршилася. Отже, мова йде не про те, що ІТ, технології чи інновації замінять людей. Скоріше, вони допоможуть заповнити ті прогалини, які виникли через обставини в країні: повномасштабну війну, відтік спеціалістів, дефіцит робочої сили та міграцію.

Також існує проблема поступового скорочення поголів’я в тваринництві. Технології та інновації вже використовуються в Україні для вирішення проблем зі зменшенням кількості корів та загалом у тваринництві. Вони можуть допомогти, щонайменше, прогнозувати певні захворювання та зберігати наявне поголів’я.

Технології, інновації можуть допомогти, як мінімум, передбачати певні захворювання і зберігати те поголів’я, яке можна зберегти

Наступне актуальне питання – це зміни клімату та виснаження ґрунтів. Ці проблеми тісно пов’язані з втратою земель та їх мінуванням. Якщо одна проблема стосується замінованих територій, то інша – це вплив повномасштабного вторгнення, обстрілів, ракет та шкідливих викидів на клімат. Наприклад, за останні 3–4 роки клімат на Одещині помітно змінився: температура зростає, кількість снігу зменшується. Це створює труднощі з посівною, оскільки навесні, коли необхідно сіяти, ґрунт не має достатньо вологи через брак снігу та опадів. Це, в свою чергу, призводить до інших проблем. Отже, викликів наразі досить багато.

Які, на вашу думку, сильні сторони України для розвитку технологічного сектору?

— Чесно кажучи, ми часто недооцінюємо наші досягнення та потенціал агросектору. Великі компанії та навіть невеликі фермерські господарства активно впроваджують сучасні технології: використовують дрони, автопілоти, купують новітню техніку для оптимізації та автоматизації процесів. Нам часто здається, що в інших країнах умови розвитку кращі, ресурсів більше, і все там краще, а ми відстаємо. Однак, аналізуючи комунікацію з міжнародними партнерами, стає зрозуміло, що це далеко не завжди так. Ми маємо свої переваги та широкі можливості для впровадження сучасних рішень в Україні, демонструючи значну кількість вже готових розробок.

Хоча інноваційні рішення в агросекторі можуть відрізнятися від рішень у Defense Tech чи MedTex, для нас і для всього світу, враховуючи, що агросектор є одним із найстаріших і найскладніших для швидкого впровадження інновацій, ми рухаємося достатньо динамічно. Цьому сприяє географічне розташування, підтримка партнерів, які інвестують у нас з точки зору безпеки, продовольчої безпеки не тільки України та Європи, а й усього світу.

Також варто згадати про наш досвід, який, на жаль, набутий через війну, що триває з 2014 року. Автопілоти та дрони, які спочатку з’явилися у військовій сфері, почали розвиватися в агросекторі, потім у 2022 році знову повернулися на поле бою, зазнали змін, і тепер ці перевірені технології та рішення повертаються до агросектору.

В чому ви вбачаєте слабкі сторони розвитку технологічного сектору на сьогодні?

— За останні три місяці ми провели низку інтерв’ю з представниками бізнесу, зокрема аграрних компаній. Це були великі підприємства, які активно розвивають R&D, використовують різні технології для оптимізації процесів, підвищення врожайності, працюють зі штучним інтелектом, аналітикою та мають власні платформи. На основі цих даних можна говорити не стільки про критичні слабкості, скільки про певні наявні проблеми, над якими потрібно працювати.

По-перше, це низький рівень впровадження інновацій серед малих та середніх агровиробників. Це залежить від регіону та наявних ресурсів – як фінансових, так і людських. Через це підприємці не завжди усвідомлюють доцільність інвестицій у нові технології та їхню потенційну користь.

Якщо технологія працює, це добре. Якщо ж через певні труднощі якась технологія виявилася неефективною, про це слід говорити, висвітлювати проблему та шукати рішення. Великі підприємства вже мають практичний досвід впровадження технологічних рішень. Однак, є й невеликі підприємства, наприклад, на півдні Одеської області, які ще не активно впроваджують сучасні рішення. Для них технології часто зводяться до оновлення техніки, наприклад, заміни старого трактора на новий John Deere. При цьому вони рідко розглядають альтернативні варіанти або порівнюють ефективність більш доступних технологій, представлених на українському ринку.

Наступне питання – це недостатній споживчий попит на інноваційні рішення в харчовій промисловості та обмежене масштабування наявних агротех-рішень. Компанії, які впроваджують аграрні технології, здебільшого самі популяризують свою роботу: проводять дні поля, демонстрації в полях тощо.

Далі – це брак технологічних навичок, особливості традиційного сектору, недовіра інвесторів (що пов’язано з геополітичною ситуацією та повномасштабним вторгненням), застаріле законодавство, обмежений доступ до фінансування. Варто також підкреслити, що пріоритетом для малого та середнього бізнесу є не придбання автопілота, а забезпечення потреб у паливі, що є критично важливим щодня.

Йдеться не про те, що ІТ, технології чи інновації замінять людей. Швидше це про те, що вони допоможуть закрити ті прогалини, які виникли через ситуацію в країні: повномасштабну війну, відтік спеціалістів, нестачу робочої сили та міграцію

Також проблемою є брак взаємодії, що було виявлено під час інтерв’ю та розробки дорожньої карти. Бізнес, особливо малі фермери, взаємодіє між собою недостатньо. Їхнє головне завдання – виростити врожай, здати його, пережити рік, сплатити всі можливі рахунки та не працювати у збиток. Ми ж говоримо про співпрацю, обмін досвідом. Якщо фермери та агропідприємці хочуть вижити, їм доведеться поступово адаптуватися. Через швидкість розвитку технологічних рішень ця адаптація може бути болісною, але вона необхідна для збереження бізнесу.

Отже, чи можуть можливості AgroTech допомогти вирішити проблеми бізнесу та розвинути аграрну галузь?

— Що ми вже робимо. По-перше, це законодавче поле. Як я вже зазначала, ми розробили дорожню карту дерегуляції саме в AgroTech, визначили ключові проблеми, які наразі цікавлять бізнес.

Розпочато роботу над регулюванням використання агродронів: підняття дронів у повітря над полями, отримання дозволів на їх використання тощо. Зараз ми працюємо над тим, як зменшити труднощі та допомогти агробізнесу.

Реалізація нашої стратегії – це довгострокова перспектива. Ми реалістично оцінюємо ситуацію в секторі, намагаємося максимально консолідувати ринок, побудувати довіру з внутрішнім ринком та міжнародними партнерами. Ми демонструємо відкритість до співпраці, готовність до пропозицій, готовність визначати пріоритетні напрямки залежно від ринкової ситуації та потреб усіх учасників, враховуючи регіональні особливості, розміри підприємств та актуальні проблеми аграріїв, які можуть бути вирішені навіть в умовах повномасштабного вторгнення.

 

Для довідки. AgroTech – це перспективний напрям, який сприятиме інтеграції технологічних рішень у стратегічно важливі сектори економіки України: сільське господарство, харчову промисловість, біоенергетику та логістику.

Ключові можливості, які надає AgroTech:

  • Зміцнення позицій на глобальному ринку: розвиток технологій дозволить перейти від експорту сировини до виробництва інноваційної продукції з високою доданою вартістю.
  • Подолання дефіциту кадрів: автоматизація та роботизація компенсують нестачу людських ресурсів, забезпечуючи стабільність виробництва.
  • Відновлення земель: дрони для моніторингу та роботизовані системи сприятимуть розмінуванню та підвищенню продуктивності сільськогосподарських земель.
  • Стійкість до кліматичних змін: використання сучасних технологій та цифрове управління водними ресурсами допоможуть зменшити вплив клімату та підвищити врожайність.
  • Модернізація тваринництва: застосування AgroTech-технологій для виробництва рослинних альтернатив м’ясній продукції.
  • Для реалізації цих можливостей необхідно запустити низку інноваційних проєктів, які дозволять протестувати нові технології на практиці та інтегрувати їх у реальний сектор економіки.

Для реалізації секторальної стратегії необхідно створити відповідну екосистему підтримки технологічних інновацій у сільському господарстві, що передбачає:

  • Розвиток нормативно-правової бази для регулювання автономної техніки та інноваційних харчових технологій.
  • Інвестиції в інфраструктуру та R&D — створення дослідницьких центрів та підтримка технологічних парків.
  • Фінансова підтримка стартапів та підприємств — гранти, податкові пільги та програми державно-приватного партнерства.
  • Залучення міжнародних партнерів для інтеграції в глобальні ланцюги агропродовольчої цінності.

Серед потенційних пілотних проєктів:

  • WINWIN AgroTech Centre of Excellence — впровадження передових технологій, підтримка стартапів та наукових досліджень для модернізації аграрного та продовольчого секторів, залучення інвестицій та партнерств.
  • Розбудова AgroTech-парків — тестові зони для випробувань нової агротехніки та технологій, що сприятимуть масштабуванню успішних рішень через співпрацю розробників і фермерів.
  • Глибока переробка агросировини — розвиток внутрішнього ринку збуту, стабілізація цін та залучення інвестицій.

Юлія Наружна,  [email protected]
 

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *