Після збирання гороху поле дозволяє висівати озимий ріпак наприкінці серпня. Це дає змогу рослинам увійти в зиму в такому ж стані, як і посіви по пшениці, висіяні 15 серпня. Додатковий запас часу для сівби з’являється саме завдяки властивостям попередника, а не сорту чи погодним умовам.
Вплив попередників на розвиток ріпаку
Найкращими попередниками для озимого ріпаку вважаються зернові колосові, бобові культури, а також чисті або зайняті пари. Основна вимога до попередника — ранній обмолот, що дозволяє підготувати поле та провести сівбу у оптимальні строки. Особливо вигідним є використання гороху: після нього ріпак розвивається інтенсивніше на 7–10 днів порівняно із сівбою по пшениці. Це пов’язано з тим, що горох накопичує азот і зберігає вологу, створюючи ефект напівпару. У практичному вимірі це означає, що строки сівби можна зміщувати до кінця серпня, а рослини все одно матимуть належний розвиток до зими — як і ріпак, що посіяний по пшениці в середині місяця. Для аграріїв, які не встигають із підготовкою поля, це дає додатковий час для посівної кампанії.