Арпаджик – поширена на півдні назва цибулі-сіянки: дрібних цибулин, які вирощують із насіння, а потім використовують як посадковий матеріал для ріпчастої цибулі. Після збирання його сортують за розміром на дрібний, середній, вище середнього та великий. Про вирощування йдеться на сайті Махала.
Сезон починається приблизно у квітні. Землю беруть в оренду, готують до посіву, вносять потрібні добрива і сіють. Далі кілька місяців треба стежити за ростом, прибирати бур’яни та вчасно поливати.
Перед збиранням перо скошують, а поле ще раз поливають. Ґрунт має бути вологим, щоб цибулина легко виходила із землі, але не настільки мокрим, щоб техніка грузла.
Цього року частина господарів посіяла менше. За словами Миколи Тодорова, торік ціна на арпаджик була низькою, попит слабшим, а збут і логістика стали складнішими. Його родина, наприклад, у попередні роки засівала близько гектара, а цього сезону залишила 40 соток.
Читати: На Одещині збирають цибулю з урожайністю понад 100 т/га
Змінився і продаж. Раніше частіше їздили на базари або везли товар за попередніми замовленнями. Тепер покупців багато хто шукає через інтернет: розміщують оголошення, домовляються про калібр і кількість, а невеликі партії відправляють поштовими сервісами.
До середини або кінця серпня цикл завершується: арпаджик викопаний, відкалібрований, перебраний і готовий до покупця. Але за цією маленькою цибулиною стоять місяці праці, саморобна техніка, пошук людей і ще один головний ризик наприкінці — чи буде попит і ціна, які виправдають усе, що в неї вкладено.
Дізнатися більше на: superagronom.com