З 16 вересня 2026 року в Україні діятиме Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Документ встановлює чіткі правила роботи з ГМО – від реєстрації та вирощування до маркування, простежуваності та відповідальності за порушення.
Генетично модифікована продукція вже була представлена на українському ринку. Однак через невизначеність щодо норм застосування та відповідальності виробники часто намагалися уникати цієї теми офіційно, що давало змогу вести бізнес у зручний або ситуативний спосіб.
Відтепер ГМО перестає бути “сірою зоною” для українського бізнесу. Закон чітко визначає правила роботи з такою продукцією та відповідальність за їх недотримання.
Що у новому законі
Ключовим нововведенням є чітке визначення поняття ГМО. Легально в Україні можна буде вирощувати та використовувати лише ті ГМО та їхні джерела (сорти, культури), які внесені до Державного реєстру. Цей реєстр є відкритим, і всі учасники ланцюга виробництва зобов’язані декларувати та повідомляти про роботу з ГМО. Таким чином, бізнеси мусять будувати свою діяльність, спираючись на дані реєстру.
Закон також детально описує процедуру реєстрації ГМО: від подання заявки до скасування. Реєструє ГМО його власник. Окрім того, закон вводить поняття “простежуваність”. Це означає, що якщо аграрій спробує уникнути відповідальності, свідомо купуючи незареєстровану продукцію, він порушить закон і зазнає наслідків.
Маркування щодо присутності ГМО стає обов’язковим. Етикетки матимуть різні формулювання, щоб споживач міг зрозуміти, чи продукт є “генетично модифікованим”, “містить ГМО”, чи “вироблено з використанням сировини, що містила ГМО”. Ці вимоги поширюються також на насіння та корми.
Окремі правила запроваджуються для роботи з ГМО у лабораторіях, аби унеможливити випадковий вихід генетично модифікованого матеріалу за межі приміщень.
Якщо хтось планує випробовувати ГМ-культури у відкритому ґрунті, він мусить попередньо повідомити державу про місце проведення тестування. Місцева громада братиме участь в обговоренні та прийнятті рішення. Закон також врегульовує співіснування ГМ-культур із традиційними та органічними. Це означає, що ГМ-поле не повинно створювати проблем для сусідніх господарств, які вирощують звичайну чи органічну продукцію, – закон встановлює обов’язкові правила паралельного використання.
Відповідальність
За порушення закону передбачені штрафи. Для компаній вони становитимуть від 15 до 20 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб-підприємців – від 7 до 10. Водночас за незаконний продаж ГМО доведеться сплатити 100% вартості всієї партії, але не менше 100 тисяч гривень. Така продукція може бути вилучена або знищена, а дозвіл на законну діяльність – анульований.
Як закон вплине на ринок
Завдяки цьому закону стає зрозумілим, як працювати та які наслідки мають порушення. Чітко прописані правила спрощують бізнесу процес прийняття рішень, планування роботи та отримання прибутку.
Закон також наближає українські норми щодо ГМО до європейських. Для українського насіннєвого та аграрного бізнесу це означає зменшення бар’єрів у співпраці з європейськими партнерами.
Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ, розглядає це як можливість для розвитку: «Я б дивилася на цей закон не лише як на нові правила на ринку, про які зазначав бізнес. Він надає галузі більшої визначеності, а виробникам – передбачуваності. Чіткі правила роблять ринок сильнішим, оскільки компанії зосереджуються на якості своєї продукції, а не на пошуку шляхів обійти систему. Як показує практика, такі дії вичерпують себе та супроводжуються колосальними витратами на “радників” та адміністрування. Зараз ми маємо можливості вийти на вищий рівень організації бізнесу, спираючись на закон як фундамент. Відповідно, для українського експорту це означатиме простіший і дешевший шлях до Європи».