Рясні дощі допоможуть культурам, які дозрівають, успішно пройти період вегетації.
Нинішня на дивовиж рання – через сприятливі для швидкого дозрівання культур погодні умови – жнивна кампанія жваво просувається регіонами країни. Процес шириться так швидко, що у столиці не встигають його підсумовувати.
Механізаторів гуртує молитва і гарний заробіток
На початок третьої декади червня Мінагрополітики звітувало про шість областей, де розпочалося збирання, хоча насправді – більше, причому вивели комбайни у загінки хлібороби західних регіонів.
Перед стартом за традицією на лани одного з господарств доставили батюшку. Представник духовенства чинно походжав дозрілими хлібами, благословив процес і під молитву щедро окропив святою водою жнивний лан, механізоване приладдя і, звісно, самих комбайнерів, котрі з розумінням виструнчилися перед польовими агрегатами. «Цікаво, а на що впливає даний обряд?» – питає в одному з дописів під цим відео якийсь небайдужий. Втім, звернення так і залишилося без відповіді. Воно і зрозуміло – не кожен бо досвідчений господарник стане беззастережно виказувати одразу всі таїнства хліборобської справи та викладати першому-ліпшому набутий роками досвід організації командної роботи під час такої важливої справи, як зернозбирання.
Активізація жнив вимальовує більші цифри та нових лідерів
З тих цифр, які вже «визріли» на ланах і потрапили у поле зору міністерства випливає, що загалом намолочено 48,3 тисячі тонн збіжжя. Жнивують Одещина, Вінниччина, Дніпропетровщина, Кіровоградщина, Миколаївщина та Херсонщина. Перша логічно (адже саме з півдня стартувала косовиця) передує за найбільшим обмолотом посівних площ – 11,8 тис. га. Друга лідирує за врожайністю – по 30,5 ц/га.
Найбільше до бункерів комбайнів потрапило ячменю – 39,9 тис. тонн, що також логічно, адже цю культуру збирають не перший тиждень. У середньому його намолочують по 29,8 центнера з гектара. У засіки, якщо вірити Мінагрополітики, господарники також засипали 1,1 тис. тонн пшениці за врожайності 22 ц/га та 7,3 тис. тонн гороху (22 ц/га).
Звісно, віддача гектара не надто надихає, але з часом цифри зміняться, варто сподіватися, у бік збільшення, оскільки кампанія лише набирає обертів і до неї активно долучатимуться потужні учасники, такі як Хмельниччина, Полтавщина, Черкащина та інші хліборобські регіони, відомі своєю високою врожайністю.
Рання косовиця може у червні-липні додати валюти
Впевненості, що ситуація зі жнивною статистикою буде поліпшуватися додає той факт, що лани окропив не лише священик, а й, дякувати Богу, на значній території країни випали рясні дощі. Це допоможе сільгоспкультурам, які лише дозрівають, успішно пройти період вегетації. Тож можна сподіватися на сценарій, подібний минулорічному, коли жнива-2023 стартували у червні з врожайності у 26,5 ц/га ячменю, а у вересні цей показник доріс до 38,8 ц/га. Хоча з якістю знов не складається: якщо у багатьох господарствах через дорожнечу зекономили на добривах та засобах захисту рослин, то жоден батюшка тут не допоможе. Тому фахівці прогнозують зменшення у загальному валі пшениці частки продовольчого зерна, важливого для пекарської галузі.
Вже зрозуміло, що загальнодержавний коровай програє минулорічному і у кількісному плані. З цим змирилися у Мінагрополітики, у телеефірі в.о. міністра Тарас Висоцький поінформував про ймовірне зниження врожаю зернових та зернобобових на 10 %. Зокрема, пшениці планується зібрати понад 21 млн тонн, ячменю близько 5 млн. За словами посадовця, «це гарний показник, вищий за середньостатистичний, якщо взяти за останнє десятиріччя».
Тарас Висоцький додав, що ранні жнива можуть у червні-липні збільшити економічний ефект – зростити кількість валютної виручки, отриманої від експорту у цей період. Хоча у річному вимірі на показники це істотно не вплине. Очікується, що у підсумку зберемо близько 56 млн тонн зернових та 21 млн олійних.
І хоча прогнози по пшениці нині все ще різняться, називаються обсяги від 21 до 22,5 млн т, виконувач обов’язків міністра заспокоїв, що на внутрішньому споживанні, яке потребує 6 млн т, це ніяк не позначиться. Воно буде гарантовано. Тож залежно від результату можуть скоротитися обсяги реалізованого за кордон. Необхідна ж для підтримання продовольчої безпеки кількість пшениці, як і у минулі роки, просто не виводитиметься з внутрішнього ринку.
Щодо значного скорочення обсягів сільгоспкультур, зібраних на наших ланах – у цьому плані з українським міністерством солідарний і Мінсільгосп США. Щоправда американці називають ще більші цифри недобору по пшениці. За їхніми оцінками, врожай скоротиться до 19,5 мільйона тонн. Але, порівняно з минулим роком, на 2,6 %, щедріше вродить кукурудза – у підсумку вал качанистої сягне 27,7 млн тонн.
Валерій Друженко.
Малюнок Олексія Кустовського.
Скан відео із соціальних мереж
Джерело: propozitsiya.com
