Cоняшник — одна з найголовніших і найприбутковіших культур у світовому виробництві рослинних жирів. Соняшникова олія має велике господарське значення, яке важко переоцінити. Її застосовують насамперед у харчовій промисловості — у кулінарії, для виготовлення маргарину, консервів і солодощів. Як сировину її використовують у лакофарбовій, фармацевтичній промисловості та інших галузях.
Зважаючи на постійно зростаючий попит на рослинні жири, тісний і динамічний взаємозв’язок світового і національного аграрних ринків (особливо у сфері трейдингу продукції олійних культур), обсяги продукування соняшникової олії в Україні до 2022 р. лише збільшувалися. У 2016–2021 роках у нас щороку вироблялося близько 6 млн тон олії, з них в інші країни експортувалося понад 5 млн тон, тобто майже 90 %. Навіть і сьогодні, в умовах військового стану, політичної та економічної невизначеності, наша держава залишається одним із світових лідерів у її виробництві та експорті. Безумовно, на це вплинули і досі впливають сприятливі ґрунтово-кліматичні умови зони вирощування та висока рентабельність соняшнику (особливо в центральних, східних і південних регіонах), а також високі ціни на його врожай. Серед усіх сільськогосподарських рослин його посівна площа в Україні одна з найбільших. За даними Державної служби статистики України, у 2020–2021 роках цією культурою було засіяно понад 6 млн га орних земель, а у 2023–2024 рр – понад 5 млн га. Серед інших олійних соняшник посідає беззаперечне перше місце і за площами вирощування, і за обсягами виробництва олії з його урожаю.
При такій «популярності» соняшнику у сільгоспвиробництві фітосанітарна ситуація в перенасичених цією культурою сівозмінах суттєво погіршилася. Посівам стали частіше дошкуляти шкодочинні організми — спеціалізовані шкідники й хвороби. Зокрема, почастішали проблеми від ураження рослин білою гниллю (склеротиніозом), фомопсисом і фомозом, паразитом вовчок соняшниковий. Більше стали потерпати вони і від пошкодження фітофагами: попелицями, клопами, шипоносками, лускокрилими та іншими шкідниками. Можливо, саме через ці обмежувальні чинники урожайність культури у 2020–2023 рр. в господарствах різних форм власності в середньому по Україні становила 20–25 ц/га (у початково оприбуткованій масі, без перерахунку на стандартну вологість). А могла б цілком реально становити 30–40 ц/га! Зокрема, потенціал продуктивності гібридів компанії «Сингента» дає змогу без особливих зусиль досягти таких показників, посівам потрібно лише забезпечити належний фунгіцидний та інсектицидний захист.
Ресурс розширення площ соняшнику майже вичерпано, отож в аграріїв залишається єдина можливість далі збільшувати валове виробництво його врожаю — використовувати інструменти інтенсифікації. Саме потужна система фунгіцидного й інсектицидного захисту — це поки що невичерпаний резерв підвищення продуктивності культури.
Отже, щоб скласти надійну й оптимальну за вартістю систему захисту посівів соняшнику від фітофагів, а потім максимально використати її потенціал ефективності, вчасно і правильно проводячи необхідні обробки, слід насамперед знати та враховувати видовий склад основних шкідників, їх біологічні особливості, терміни появи на посівах та періоди максимальної шкодочинності, вразливі стадії і їх сприйнятливість до інсектицидів різних хімічних груп.
ШКІДНИКИ СОНЯШНИКУ. Шкідливий ентомокомплекс на посівах соняшнику нараховує близько 60 видів комах із різних родин і рядів, більшість із яких поліфаги. За характером пошкоджень їх поділяють на такі групи: шкідники сходів, стебел, листків, а також генеративних органів — кошиків і насіння. Сходи пошкоджують ґрунтоживучі шкідники (дротяники — личинки коваликів, несправжні дротяники — личинки мідляків, личинки хлібних жуків і хрущів, гусениці підгризаючих совок) та наземні фітофаги (імаго південного сірого довгоносика, чорного й сірого бурякових довгоносиків, піщаного і степового мідляків, кравчика-головача). Стебла соняшнику заселяють личинки соняшникового вусача, соняшникової й південної соняшникової шипоносок, стеблового кукурудзяного метелика. Листя об’їдають гусениці лучного метелика, совки-гамми, бавовникової і люцернової совок, види коників, сарани та інших прямокрилих, заселяють і пошкоджують рослиноїдні клопи (ягідний, польовий, люцерновий, щитник зелений, гостроплечий та ін.), колонії геліхризової, листкової бурякової попелиць. Слід завважити, що названі види клопів, листогризучих совок та попелиць, крім вегетативних, істотно шкодять ще й генеративним органам. До того ж у другому випадку вони небезпечніші, бо кількісні і якісні втрати урожаю тоді зростають. Отже, кошики заселяють клопи, попелиці, гусениці совок а також соняшникової вогнівки (або молі); вони живляться чашолистками, тканинами зворотного боку і серцевиною корзинки, а також цвітом і насінням. Усі перераховані види комах вивчені й детально описані в ентомологічній літературі, поширені якщо не по всій, то на більшій частині території України, та мають чимале економічне значення як небезпечні шкідники соняшнику.
Однак у результаті істотного розширення посівних площ цієї культури та відповідно спричинених ним суттєвих порушень у структурі сівозмін ентомокомплекс соняшникових агроценозів останнім часом теж зазнав помітних змін. На перший план вийшли і стали домінантними види, яких досі не вважали головними шкідниками цієї культури. До них належать, скажімо, рослиноїдні клопи, шипоноски. З-поміж інших фітофагів, які сьогодні теж поширені й чисельні в посівах соняшнику, можна виділити довгоносиків та мідляків, що створюють чималу загрозу сходам, а також види попелиць (рис. 1–4).
Зупинимося докладніше на поширенні і біологічних особливостях цих шкідників соняшнику, що пов’язані із їх живленням і шкодочинністю, виділимо стадії розвитку, які є вразливими до токсичної дії сучасних інсектицидів (табл. 1).
Довгоносики і мідляки. Південний сірий і сірий буряковий довгоносики, піщаний і степовий мідляки — широко спеціалізовані поліфаги, але соняшник — одна з їхніх найулюбленіших кормових рослин. Найнебезпечніші для посівів культури жуки у фазі сходів. Вони об’їдають сім’ядолі і перші справжні листочки, що призводить до відставання рослин у рості й розвитку. Ще перегризають молоді стебельця (гіпокотиль), часто навіть непомітно, у поверхневому шарі ґрунту, внаслідок чого рослина гине. При цьому відбувається зрідження сходів і, відповідно зниження густоти рослин на період збирання. Зрозуміло, що виправити таку складну ситуацію буде непросто, адже компенсувати суттєву втрату густоти іншими технологічними прийомами майже неможливо. У підсумку це призводить до прямих втрат урожаю — продуктивність соняшнику істотно знижується. Інколи, при високій щільності популяцій, ці шкідники здатні навіть повністю знищити посіви.
Рослиноїдні клопи. Представлені багатьма фітофагами ряду напівтвердокрилі, родин сліпняків і щитників. Пошкоджують різні органи рослин: і вегетативні (молодий приріст листя, стебел), і генеративні органи (оцвітину й інші частини кошику, квітки, молоде насіння). Живлячись, клопи висмоктують із них сік своїм колюче-сисним ротовим апаратом. У місцях уколів утворюються білуваті, пізніше жовті плями, які згодом темніють і засихають (відбувається некротизація ушкоджених і суміжних з ними тканин); ушкоджені частини рослин в’януть, деформуються, часто відмирають. Самі рослини відстають у рості і знижують продуктивність. Пошкодження сім’янок на початку наливу призводить до їх відмирання, а в пізніші фази — до часткового некрозу; істотно знижуються товарні й посівні якості насіння нового урожаю.
Крім прямої шкоди, клопи здатні завдавати непрямих або побічних втрат. У місцях пошкоджень, які стають «воротами» для різноманітної інфекції, нерідко розвиваються й поширюються грибні і бактеріальні захворювання. Ці фітофаги ще є переносниками багатьох вірусних хвороб, які уражують рослини системно.
Геліхризова попелиця. Дводомний вид зі складним циклом розвитку, який проходить на двох рослинах-господарях і характеризується зміною чисельних різноманітних поколінь. Починається він на кісточкових плодових деревах (де зимують яйця) й у вегетаційний період продовжується на соняшнику, де шкідник розмножується партенокарпічно й утворює кілька генерацій. Заселяючи культурні рослини, попелиця швидко нарощує тут свою чисельність і формує колонії, у складі яких одночасно є всі стадії: личинки різних віків та імаго. На соняшнику особини фітофага живляться квітками, оцвітиною, чашолистками бутонів (до цвітіння) і ніжними верхівковими листками, висмоктуючи із них сік. У пошкоджених органів змінюється колір (спочатку світлішають, згодом жовтіють), вони в’януть і деформуються. Сильні ушкодження бутонів призводять до утворення маленьких недорозвинутих кошиків. У результаті урожайність соняшнику різко знижується. Попелиця також є переносником різноманітних вірусних захворювань, які додатково знижують продуктивність посівів.
Соняшникова шипоноска. Розповсюджена майже в усіх районах культивування соняшнику. В останні півтора десятиліття особливо поширився інший вид — південна соняшникова шипоноска, яка завдає серйозної шкоди посівам переважно на Сході і Південному Сході України. В обох видів шкодочинна стадія — личинки. Жуки, які з’являються на посівах соняшнику в травні-червні, після спаровування відкладають під шкірку стебел яйця, з яких згодом відроджуються личинки. Останні відразу проникають усередину стебел і живляться їхньою серцевиною, проточуючи численні вузькі і звивисті ходи. В одній заселеній рослині може зосереджуватися до кількох десятків личинок. Шкідливість шипоносок виявляється в таких самих наслідках кількісних і якісних втрат урожаю, як і від інших внутрішньостеблових шкідників (наприклад, соняшникового вусача).
ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЗАХИСТ. Щоб забезпечити ефективний контроль усього комплексу шкідників у соняшникових агроценозах, слід насамперед подбати про захист насіння і сходів, адже одразу після сівби культури посівам починають загрожувати чимало видів фітофагів. Саме на початкових етапах росту й розвитку рослин заподіяна ними шкода найбільша, а втрати врожаю через зрідження стеблестою стають непоправними.
Тому обробка насіння сучасними системними інсектицидами має бути обов’язковою. Сьогодні майже всі гібриди соняшнику «Сингенти» і багато гібридів інших компаній-оригінаторів обробляються комбінацією інсектицидних протруйників Круїзер® і Форс®. Ці препарати надійно захищають сходи від ґрунтоживучих і наземних шкідників навіть за середніх їх рівнів чисельності. Зокрема, у випадках, коли на поверхні ґрунту посівів соняшнику зосереджено до 1,5–2 екз./ м2 жуків довгоносиків, обробки насіння цими препаратами цілком достатньо для їх ефективного контролю. Однак за подальшого зростання щільності їх популяцій виникає потреба в додатковому захисті, і це вже має бути обприскування рослин. Тобто, насамперед насіння має бути оброблене протруйниками Круїзер® і Форс® (як обов’язковий базовий елемент), а за різкого й суттєвого збільшення чисельності названих наземних фітофагів необхідно терміново проводити ще й фоліарні обробки інсектицидами.
Як уже було сказано, вибір інсектициду для обприскування посівів залежить від видового складу фітофагів, їх шкідливих і вразливих стадій розвитку, специфіки живлення, характеру пошкоджень і локалізації щодо культурної рослини, а також чутливості до діючих речовин певних хімічних груп. Так, для швидкого й гарантованого знищення жуків довгоносиків та інших наземних шкідників сходів необхідні потужні контактні інсектициди з вираженим «нокдаун-ефектом». А для надійного захисту рослин від попелиць, клопів, інших сисних і прихованоживучих фітофагів у пізніший період вегетації потрібні вже контактно-системні препарати з тривалим періодом захисної дії.
ЕНЖІО® 247 SC, КС. Універсальний інсектицидний препарат, який свого часу було зареєстровано для обприскування посівів соняшнику в період вегетації проти сисних шкідників. Проте він виявляє ефективну дію й проти ряду інших фітофагів… Серед сучасного асортименту інсектицидів компанії «Сингента» Енжіо® якраз повною мірою відповідає перерахованим вище вимогам, тому ефективно контролює попелиць, клопів, шипоносок, довгоносиків та мідляків. Цей препарат є комбінованими (містить у своєму складі дві діючі речовини різних хімічних класів), й, отже, контролює широкий спектр фітофагів та мінімізує ризики виникнення у них резистентності.
Завдяки вираженій і тривалій системній дії тіаметоксаму (однієї з діючих речовин, що належить до хімічного класу неонікотиноїди), препарат ефективний проти сисних шкідників — геліхризової попелиці і рослиноїдних клопів, які живляться, висмоктуючи із рослин сік. Зазвичай, коли на посівах з’являється попелиця, вона розмножується досить швидко і вже на початку бутонізації кількість колоній на рослинах помітно збільшується. У клопів на соняшнику живляться обидві генерації, але небезпечніша друга, бо вона чисельніша і шкодить переважно генеративним органам. Хоча щільність популяції у неї досягає максимуму аж у середині — другій половині фази цвітіння, личинки починають відроджуватися на рослинах ще на початку бутонізації. Застосувавши в цей період Енжіо®, можна забезпечити успішний контроль всіх рухомих стадій рослиноїдних клопів (імаго й личинок), а також наявних на рослинах колоній попелиць. Тривалий захисний період препарату, що сягає трьох тижнів, стримуватиме від подальшого заселення ними посівів. У результаті щільність популяцій цих шкідників на полях соняшнику вже, як правило, не збільшується. Слід завважити, що з метою попередження можливого отруєння бджіл усі обробки Енжіо® слід завершити до середини бутонізації культури.
Енжіо® високоефективний і проти наземних шкідників сходів (довгоносики й мідляки), а також проти таких спеціалізованих видів, як соняшниковий вусач і соняшникова шипоноска. Крім тіаметоксаму, препарат містить ще одну діючу речовину — лямбда-цигалотрин. Як і в більшості синтетичних піретроїдів, у цієї хімічної сполуки широкий спектр інсектицидної активності, контактно-кишкова дія та виражений «нокдаун-ефект». За появи на посівах імаго (жуків) цих фітофагів обприскування
Енжіо® забезпечить їх швидку й гарантовану загибель завдяки названим властивостям і перевагам лямбда-цигалотрину, а також додатковій контактно-системній дії тіаметоксаму. Отже, поєднання в одному препараті двох хімічних сполук із різними механізмами дії робить процес отруєння шкідливих комах незворотним та запобігає виникненню резистентності.
Варто відмітити, що жуки шипоноски відкладають яйця під епідерміс стебла соняшнику, а личинки локалізуються вже в його середині, де живляться серцевиною, тому їх називають прихованоживучими. Жоден із відомих інсектицидів не зможе їх там ефективно знищити, тому основною стадією ефективного контролю шипоноски інсектицидами може бути лише імаго — в період заселення ними посівів. Однак, ще на етапі відродження личинок із яєць і початку їх проникнення в поверхневі тканини стебла системний тіаметоксам теж виявляє проти них немалу ефективність. Вчасне і якісне обприскування посівів Енжіо® забезпечуватиме своєчасну токсикацію цією активною речовиною органів рослини, зокрема поверхневих тканин стебла.
Офіційними регламентами передбачено єдину («універсальну») норму витрати препарату Енжіо® на соняшнику — 0,18 л/га, яка ефективна проти всіх названих вище шкідливих комах. Як позитивний практичний момент, слід відзначити можливість дворазової обробки, коли в цьому виникатиме потреба. Залежно від термінів заселення рослин фітофагами, перша обробка може проводитися, наприклад, у фазі сходів (при різкому зростанні чисельності довгоносиків і мідляків), а друга — пізніше, за появи в понадпороговій чисельності клопів, попелиць, шипоноски чи вусача (рис. 5). Звичайно, можливі й інші варіанти.
Препаративну форму Енжіо® (концентрат мікрокапсульованої суспензії) створено за інноваційною й унікальною технологією
«Зеон-капсуляції», яку свого часу розробила і запатентувала компанія «Сингента». Завдяки захисту від деструктивного сонячного (ультрафіолетового) випромінювання ця технологія змогла забезпечити істотно тривалішу інсектицидну активність піретроїдного складника (лямбда-цигалотрину). В результаті – період його захисної дії збільшився вдвічі.
Як один із цінних технологічних моментів, важливо відмітити можливість безпечного для рослин поєднання Енжіо® з різноманітними грамініцидами (за ранніх інсектицидних обробкок) і фунгіцидами. Особливо популярні у виробництві бакові суміші з фунгіцидами у фазі бутонізації. Компанія «Сингента», зокрема, й рекомендує в той період поєднувати Енжіо® з препаратами Амістар® Екстра чи Амістар® Голд для комплексного захисту від шкідників та хвороб, а також для фізіологічного ефекту на рослини соняшнику з метою підвищення їхньої продуктивності.
Отже, наявність у портфелі ЗЗР компанії «Сингента» такого високотехнологічного та універсального інсектициду, як Енжіо®, забезпечує агровиробництву цінну пропозицію, що полягає в можливості гарантованого контролю більшості видів фітофагів на соняшнику. Маючи високу ефективність і тривалий період захисної дії, Енжіо® здатний надійно захистити посіви, чого не вдавалося раніше досягти звичайними однокомпонентними препаратами. Щоб досягти успіху, потрібно лише дотримуватися офіційних регламентів та рекомендацій, які було розроблено за результатами численних досліджень і з урахуванням практичного досвіду.
Микола Дем’янюк, технічний експерт (інсектициди), компанія «Сингента»
Джерело: propozitsiya.com
