Культури повинні залучати комах-запилювачів

Численні наукові дослідження показують, що приблизно 75% усіх видів комах зникли за останні три десятиліття. У відповідь на цю тривожну тенденцію дослідники з 13 різних країн об’єднують зусилля над новою стратегією в рамках ініціативи AGRI4POL. Замість того, щоб зосереджуватися на агроекологічному менеджменті, мета цих вчених полягає в тому, щоб підвищити привабливість культур, а не навколишнього середовища, для таких запилювачів, як дикі бджоли та метелики. Про це повідомляють експерти Дослідницького центру Вагенінгенського університету (Нідерланди), передає propozitsiya.com.

«Наша мета в рамках проекту AGRI4POL — створити взаємовигідний сценарій як для фермерів, так і для комах», — стверджує дослідник Андріс Темме з Університету та дослідницького центру Вагенінгена.

Значні 80% посівів і одна третина сільськогосподарської продукції залежать від комах для запилення. «Проте селекціонери історично не звертали уваги на привабливість квітів для запилювачів», — зауважує Темме. «Отже, комахи, як правило, віддають перевагу польовим квітам, а не культивованим як у польових, так і в садових умовах, і цих польових квітів стає дедалі менше».

Це лише один із факторів, що сприяє зменшенню популяцій комах, пояснює еколог Тейс Фейєн з Wageningen University & Research: «Природні середовища існування скорочуються, і те, що залишається, часто є менш різноманітним і часто відключеним від інших природних регіонів. Крім того, надлишок азоту та використання інсектицидів також сприяють цій проблемі».

Монокультурне землеробство є ще однією важливою причиною. «Ця практика призводить до обмеженого запасу їжі для запилювачів і нестачі відповідних місць для гніздування, що ускладнює їхнє виживання та розмноження в сільськогосподарських умовах. Це не тільки порушує баланс екосистеми, але й знижує врожайність сільськогосподарських культур, які залежать від запилення комахами», — пояснює Фейджен.

Щоб подолати ці проблеми, ініціатива AGRI4POL наголошує на підвищенні привабливості культур для запилювачів. Вчені прагнуть впроваджувати зміни по всій Європі. Культури більше не повинні негативно впливати на популяції комах; натомість вони повинні сприяти їх одужанню.

«Ми спостерігаємо різницю в привабливості різних сортів однієї культури, але точні причини залишаються неясними», — зазначає Фейєн. «Це пов'язано з кількістю нектару? Білки, присутні в пилку? Летючі сполуки, які виділяють квіти, щоб заманити запилювачів? Або візуальні індикатори, такі як УФ-візерунки на пелюстках, які спрямовують комах? Ми плануємо дослідити всі ці фактори».

«Зібрана нами інформація може бути використана для модифікації існуючих сортів сільськогосподарських культур або створення нових. Наша мета — створити справедливе середовище як для запилювачів, так і для фермерів, де культури приваблюють запилювачів, а фермери насолоджуються підвищеною врожайністю та кращою якістю врожаю», — додає Темме.

У рамках AGRI4POL дослідники з Wageningen University & Research разом зі своїми французькими колегами зосереджуються насамперед на соняшнику та кормових бобах. «У Франції ми проводимо масштабні випробування, під час яких камери відстежують кількість і види комах, які відвідують різні сорти. Потім ми використовуємо штучний інтелект для аналізу цих зображень. Це абсолютно інноваційний метод дослідження вирощуваних культур», — пояснює Темме.

Наступний крок передбачає використання найбільш привабливих сортів. Це також вимагає зміни сільськогосподарської перспективи. «Наприклад, ви можете змішувати різні сорти однієї культури або навіть об’єднувати кілька культур, щоб продовжити період цвітіння. Успішна стратегія вимагає всебічного бачення всієї системи, що розвивається», — зазначає Фейєн.

Ця тема підкреслює потенційні переваги для фермерів: «Соняшники та квасоля лише виграють від покращення запилення. Це може призвести до підвищення врожайності та зменшити ризик нестачі запилювачів».

«Цей новий підхід є важливим прогресом у збереженні біорізноманіття та дає можливість перетворити негативну тенденцію на позитивну, коли фермери та природа підтримують одне одного», — підсумовує Фейєн.

Бджола виду Eucera, цих бджіл часто називають «довгорогими» через їхні довгі вусики. Фото: Девід Кляйн

Джерело: propozitsiya.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *