Результати трьох ключових досліджень, спрямованих на стимулювання експорту та підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, були представлені під час засідання Наукової платформи 24 вересня.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства економіки, екології та сільського господарства.
Перше дослідження «Лібералізація транспорту для розширення можливостей просування експорту», підготовлене науковцями Інституту економіки та прогнозування НАН України, доводить, що:
- Зниження середніх транспортних витрат на 10% може забезпечити збільшення експорту товарів на 12–15% у середньостроковій перспективі, що принесе близько 72 млрд гривень додаткових доходів;
- взаємне визнання ліцензій та доступу до інфраструктури забезпечить щорічне зростання експорту транспортних послуг на 5–7%, що відповідає додатковому надходженню від 6,6 до 9,2 млрд гривень;
- Комплексне впровадження 12 інструментів лібералізації — від Уповноваженого економічного оператора та взаємного визнання сертифікатів (ACAA) до інтеграції в міжнародні коридори TEN-T та Середній коридор — може забезпечити: зростання ВВП від 0,5–0,7 в.п. щорічно за рахунок мультиплікаційного ефекту логістики та залучення інвестицій за консервативним сценарієм, до 2,5 в.п. у разі повернення до довоєнної структури експорту. Очікуване додаткове зростання становитиме від 38,3 до 53,6 млрд. гривень навіть за консервативним сценарієм.
«Тому лібералізація транспорту є потужним рушієм зовнішньоекономічної діяльності України: з одного боку, вона зменшує логістичні бар'єри, підвищує конкурентоспроможність експорту та прискорює інтеграцію в європейський транспортний простір; з іншого боку, зміцнює внутрішній ринок транспортних послуг та стимулює інвестиції в модернізацію інфраструктури», – пояснили у міністерстві.
Друге дослідження на тему «Впровадження цифрових паспортів промислових товарів», підготовлене науковцями Інституту промислової економіки Національної академії наук України, передбачає пілотне впровадження Цифрового паспорта продукції (ЦПТ) на підприємствах різних галузей промисловості. ЦПТ – це сучасний інструмент прозорості та відстеження товарів, який надає дані про склад, походження, екологічний слід та можливості повторного використання продукції. У ЄС цей механізм став обов’язковим цього року в рамках Регламенту ESPR.
Для України впровадження Плану розвитку державного сектору (ПДП) – це:
- розвиток внутрішнього виробництва та розширення ринків вторинних матеріалів, що сприятиме зростанню ВВП за рахунок підвищення ресурсоефективності;
- створення нових робочих місць у сфері цифровізації, циркулярної економіки та промислової переробки;
- підтримка експорту до країн ЄС шляхом дотримання європейських вимог щодо прозорості та сталого розвитку продукції;
- збільшення доходів бюджету за рахунок розвитку вторинної сировини, зменшення відходів та стимулювання інвестицій у «зелені» технології.
Очікуваний ефект: підвищення конкурентоспроможності промисловості, стимулювання інновацій та формування прозорої економіки із замкнутим циклом.
Третє дослідження «Заходи та проекти щодо децентралізації виробництва електроенергії», підготовлене науковцями Інституту економіки промисловості НАН України, обґрунтовує доцільність широкого використання установок рекуперації електроенергії на транспорті та в промисловості в процесі відновлення національного генеруючого фонду.
Під час дослідження було експериментально доведено, що потенціал відновлення становить майже 2 млрд кВт⋅год на рік (до 50% споживаної електроенергії) на залізничному транспорті по всій країні, а можливий вплив на ВВП – +230 млн євро на рік.
Источник: www.agroportal.ua
