Сьогодні ми потроху повертаємось до тих сільськогосподарських методик, які були розповсюджені на території України в недавньому минулому. На це впливають як воєнні дії, так і зміни клімату, а ще переміщення виробництв. Ці фактори змушують переглядати підходи до сільського господарства та звертатися до рослин, які колись активно культивувались, проте згодом стали маловідомими.
Культури, які розповсюдились на нові землі
Баштанництво – зовсім не нова сфера для України. У 1945–1960-х роках воно було масштабним явищем, особливо в центральних областях, де активно культивували гарбузи та дині. Пізніше аграрні підприємства змінили вектори діяльності, зосередившись на інших рослинах. «Теперішні обставини змушують нас повертатися до забутих способів: потрібно не лише імпортувати продукцію, а й максимально застосовувати власні можливості. Особливо, коли клімат сприяє культивуванню традиційних для нашої землі рослин» – ділиться Сергій Мельник, очільник Інституту експертизи сортів рослин України.
Зразком нішевих рослин, які раніше культивувались лише в окремих областях, може бути лаванда. Колись її переважно плекали в Криму, сьогодні ж ця ефірна рослина успішно культивується по всій Україні. Вона гарно пристосовується до різних умов вирощування і має широкий діапазон використання. Численні господарства перетворили її плекання на прибутковий бізнес – від створення ефірних олій до організації екскурсій на лавандові угіддя.
Схожа ситуація і з нутом: раніше цю культуру майже не плекали на українських полях, оскільки традиційно нут вважався звичайним для Туреччини та країн Середземномор’я. На сьогодні ж нут офіційно зареєстрований в Україні як сільськогосподарська рослина, активно вирощується українськими аграріями та демонструє чудові результати. Завдяки високому вмісту протеїну він швидко набув популярності як цінна складова раціону, а також як перспективна агрокультура для експорту.
А як щодо бавовнику?
Бавовник має всі можливості стати не менш багатообіцяючою культурою в сучасному українському сільському господарстві. Зважаючи на зміни клімату та потребу в розвитку легкої промисловості, виникає необхідність у впровадженні нових або відновленні звичних рослин, які добре адаптуються до нових умов. Однією з таких рослин є саме бавовник. Ще до Другої світової війни його активно культивували на півдні України. З початком 1930-х років бавовник вирощували у Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях. Навіть після війни рослина залишалася затребуваною, але з часом її площі почали зменшуватись, і поступово бавовник зник із українських полів, перемістившись у інші регіони вирощування.
В наш час, у нових агрокліматичних умовах, настав час переглянути потенціал цієї культури та розглянути можливість її відновлення. Кліматичні зміни, нестача вологи, високі температури впливають на те, що цю культуру знов можливо вирощувати в цих регіонах країни.
Бавовник має всі можливості стати не менш багатообіцяючою культурою в сучасному українському сільському господарстві
Бавовник має всі можливості стати не менш багатообіцяючою культурою в сучасному українському сільському господарстві
«Наш інститут експертизи сортів рослин вже другий рік поспіль проводить дослідження видів бавовнику, які нам передають різні фірми, в тому числі й іноземні», — розповідає Сергій Мельник. – В минулому році ми перевірили п’ять видів: насіння було надано фірмами з Німеччини, США та Туреччини для подальшого вивчення й можливої реєстрації. За результатами випробувань два види вже були включені до Державного реєстру».
На сьогодні до Реєстру також занесено два вітчизняні ранньостиглі види, розроблені Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, що зараз розташований в Одесі. Для вирощування на незрошуваних землях науковці радять вид Підозерський 4, а для зрошуваних — Дніпровський 5.
Окрім того, у Реєстрі вже є й декілька іноземних видів. У порівнянні з болгарським скоростиглим видом Белі Ізвор, нові види дозрівають на 5–10 днів швидше. При цьому якісні характеристики волокна цілком відповідають потребам текстильної промисловості.
Цього року Інститут експертизи сортів рослин випробовує шість видів бавовнику. Через кліматичні обставини цього року терміни посіву трохи змістились в більш пізню сторону. Чому саме південні регіони найбільше підходять для вирощування бавовнику? Передусім через кліматичні особливості. Сезон дощів на півдні настає пізніше, що співпадає з особливостями розвитку бавовнику — рослини пізнього періоду збору. Бавовна є однорічною рослиною, яка потребує тривалого теплого вегетаційного періоду та великої кількості сонячного світла для повноцінного дозрівання. «Ми останні досліди по бавовнику збирали наприкінці жовтня – на початку листопада» — ділиться Сергій Мельник.
Особливості вирощування бавовнику
Як і будь-яка інша рослина, бавовник має свої вимоги до умов вирощування. Зокрема, його варто висівати на територіях, розміщених не вище 100 метрів над рівнем моря, з дотриманням допустимого рівня залягання ґрунтових вод. Характерною рисою бавовнику є те, що спочатку рослина потребує достатньої кількості вологи. А пізніше, його потужна коренева система заглиблюється на 2,5–3 метри, де рослина бере вологу з глибших прошарків ґрунту.
За результатами минулого сезону, в умовах України врожайність видів бавовнику становила від 1 до 3 т/га. З економічної точки зору, ця рослина досить рентабельна для вирощування. Для порівняння: в Узбекистані середня врожайність бавовнику — 2,5–3 т/га.
«Прогнозувати цьогорічний врожай поки що важко – рослини ще у фазі активного розвитку, – зауважує Сергій Мельник. – Втім, досвід минулого року дав нам змогу зробити декілька важливих висновків щодо технології вирощування бавовнику.
По-перше, дуже важливо правильно провести сівбу: не заглиблювати насіння та зловити вологу в ґрунті, щоб забезпечити рослині сильний початок.
По-друге, ми випробували різні підходи – зрошення, вирощування без поливу, посіви під плівкою. Науковці працюють над вдосконаленням технологій, щоб адаптувати рослину до різних умов.
Ще один критично важливий аспект – ефективна система захисту посівів. У період спеки, коли інші рослини страждають від засухи, бавовник активно росте, залучаючи листогризучих шкідників. Нам довелося розробляти власну систему захисту, щоб мінімізувати втрати й зберегти врожай», – додає Мельник.
Насіння бавовнику за виглядом нагадує кедровий горіх і є дводольним. У період активного росту оптимальна температура для вирощування цієї культури становить від 21 до 37 °C. Бавовник здатен рости в різних умовах, однак найкращі результати демонструє на суглинкових ґрунтах із піщаною структурою, збагачених глиною, органічними речовинами, а також із добре збалансованим вмістом азоту та фосфору. Витримує засолення ґрунтів.
Насіння бавовнику за виглядом нагадує кедровий горіх і є дводольним
Варто враховувати, що зниження температури ґрунту нижче 10 °C під час проростання може негативно вплинути на розвиток рослини впродовж усього вегетаційного періоду.
Збирання врожаю бавовнику здійснюється за допомогою спеціальних комбайнів.
Вигідна культура
Бавовник — це прибуткова та перспективна сільськогосподарська культура. Вона вирізняється високою посухостійкістю та широким спектром використання. З насіння бавовнику виготовляють олію, макуху для відгодівлі тварин, а також рослину застосовують у легкій та оборонній промисловості. Стебла бавовнику слугують сировиною для виготовлення паливних пелет.
Однак, впровадження нової культури в агровиробництво вимагає підтримки з боку держави — наприклад, через певні дотації. Якщо аграрій бачить, що вирощування бавовнику є прибутковим, і відчуває зацікавленість держави, ця культура почне активно розвиватися. Схожу ситуацію ми вже спостерігали свого часу з ріпаком, соєю та іншими культурами.
Зараз Україна надає допомогу аграріям, які цього року посіяли бавовник. Обсяг компенсації становить 10 тисяч гривень на кожен гектар посівної площі. Програма спрямована на розвиток легкої промисловості та зменшення імпортозалежності країни. Щоб отримати дотацію від держави аграрію потрібно подати відповідну заявку в ДАР.
Юлія Наружна, [email protected]
Источник: www.propozitsiya.com
