Овочівники прагнуть одержати ранню свіжу продукцію ще до початку загального збору, або ж коли запаси зі сховищ майже закінчились. Протягом останніх років підзимні посадки цих культур набирають популярності, оскільки дають змогу отримати дуже ранній урожай цибулі, моркви та буряків столових.
ЦИБУЛЯ
Культивування озимої цибулі в Україні у великих обсягах практикується менше десятиліття, проте чимало виробників уже побачили її переваги. Збір врожаю можливий на 1–1,5 місяця раніше, ніж при весняному посіві, і на 0,5–1 місяць швидше, ніж за розсадного способу вирощування. Озиму цибулю використовують на пучкову продукцію, продають молоді головки з обрізаним листям або після повної формації головки й висихання луски. Після успішної перезимівлі врожайність здатна досягати 50–80 т/га, або 70–100 тис. пучків. Оскільки озима цибуля є відносно новою культурою для України, вивчення особливостей її агротехніки триває.
Озима цибуля
Найкращі для культивування озимої цибулі — місцевості зі стійким сніговим покривом або не суворою зимою, тобто центральна, західна та південна частини України. Рослини повинні вступити в зимовий період, сформувавши 3-4 листки (поява п’ятого) і товщину кореневої шийки 5–8 мм. Якщо цибуля сильно розростеться, вона навесні почне «йти» в стрілку. Тільки в цій фазі розвитку вона матиме достатню стійкість до зимових холодів і весняних приморозків. Занадто рання посадка знижує зимостійкість, а занадто пізня — сприяє викиданню стрілок.
Озиму цибулю реалізують на пучкову продукцію, продають молоді цибулини з обрізаним пером або ж після повного формування цибулини й підсихання лусок
Озиму цибулю реалізують на пучкову продукцію, продають молоді цибулини з обрізаним пером або ж після повного формування цибулини й підсихання лусок
Час висаджування цибулі сіянкою — при настанні сталих мінусових температур в нічний час. Це можливо як в кінці жовтня, так і в листопаді, зважаючи на мінливість погодних умов.
- У центральних і західних регіонах висівання насінням проводять з 10 по 25 серпня, найпізніші строки — до 5 вересня.
- У південних — з 20 серпня по 15 вересня.
Якщо температура перевищує 24°С, проростання насіння сповільнюється, тому сходи можуть бути не густими. Щоб запобігти цьому, можна сіяти попередньо пророщене насіння або зменшити температуру ґрунту частими невеликими поливами. Ділянку для цибулі краще підготувати за десять днів до посіву, щоб ґрунт осів і знизився ризик появи цибулевої мухи.
Для озимого вирощування існують спеціальні сорти та гібриди короткого або середнього дня, що формують головки за 12–14-годинної тривалості світлового дня. Не потрібно використовувати сорти та гібриди, рекомендовані для весняної посадки, так як вони гірше переносять зиму та схильні до стрілкування. Застосування якісного посівного матеріалу є гарантією майбутнього врожаю. Як показує досвід, один-два роки з п’яти навіть в умовах Криму та Херсонщини відрізняються екстремальним падінням температури до -25 °С і нижче, тому висока морозостійкість гібридів озимої цибулі вкрай важлива.
Озима цибуля потребує легких, добре дренованих піщаних, супіщаних або чорноземних ґрунтів. Ґрунт повинен бути родючим, рихлим, з високим вмістом гумусу та pH 6,5–7,0, оскільки цибуля має невелику кореневу систему, яка займає малий об’єм у верхньому 25–сантиметровому шарі. Важкі, запливаючі, кислі та надміру зволожені ґрунти для вирощування цибулі не підходять.
Найкращі попередники для цибулі — зернові (крім вівса), кукурудза, буряк, гірчиця, ріпак, фацелія, горох, біб, помідор, огірок, латук, а також всі види капусти. Не варто сіяти цибулю після цибулі частіше, ніж один раз на 3-4 роки, а також після картоплі, бобових, петрушки, селери, конюшини та люцерни через загрозу розповсюдження нематоди. Культуру можна висаджувати другим заходом після попередників, що рано звільняють поле і добре очищають його від бур’янів, наприклад, ріпаку, озимого ячменю, гороху, квасолі, латуку, редиски, кольрабі, ранньої капусти, моркви та столового буряка, за умови, що вони будуть зібрані до кінця липня.
У всіх ґрунтово-кліматичних зонах України під цибулю радять вносити 20–40 т/га перегною. Основне внесення мінеральних добрив складає N70-90Р60-80К80-120 на темно-сірих опідзолених ґрунтах і чорноземах. Особливість підживлення озимої цибулі полягає в кількості азоту: 1/3 додають перед посадкою (50–60 кг/га), а 2/3 — навесні в два етапи (по 60 кг/га). Першу частину — на початку росту, другу — через 2-3 тижні (не пізніше третьої декади квітня).
З фосфорних добрив можна застосовувати потрійний суперфосфат або фосфат амонію, а з калійних — сульфат калію. Для передпосівного удобрення застосовують азот у формі натрієвої селітри, а для основного — аміачну або кальцієву. Фосфор (100–150 кг/га) і калій (200–250 кг/га) вносять одноразово за 1-2 тижні до висівання.
Найкраще визначати обсяг добрив на основі агрохімічного аналізу ґрунту. Для формування 10 т врожаю цибуля потребує приблизно 33 кг N-NО3, 10 кг P2O5, 18 кг K2O, 5 кг CaO і 4 кг MgO.
Використання сучасних гібридів економічно обґрунтоване лише за наявності сівалок точного висіву (Gaspardo, Kverneland, Stanhay та ін.), дотримання водного балансу та комплексного захисту. Сівалки забезпечують оптимальну глибину загортання насіння (2,0–2,5 см). Норма висіву озимої цибулі становить 0,9–1,5 млн шт./га, що дозволяє отримати 0,6–0,7 млн рослин/га після зими, або 3,5–4,5 кг/га. Якщо ви бажаєте отримати більші головки, варто зменшити норму висіву, а для зеленого пера — збільшити. Цибулю сіють широкорядним (45 см) або стрічковим (20+50 см) методом.
Для озимого вирощування призначені спеціальні сорти та гібриди короткого або середнього дня, які формують цибулини за 12–14-годинної тривалості світлового дня
Для посіву сіянкою норма висіву змінюється від 4 до 20 ц/га, а глибина загортання — 4–6 см. При занадто глибокому садінні цибулини витягуються, а при неглибокому — виносяться корінцями на поверхню.
Сходи з’являються на 8–14-й день. Рослини, вирощені з сіянки, дозрівають на 35–40 діб раніше і дають більші врожаї, ніж вирощені з насіння. Після проростання сходів міжряддя рихлять, видаляють бур’яни та зрошують.
Система захисту від бур’янів включає агротехнічні (сівозміна, обробка ґрунту, прополювання) і хімічні (ґрунтові та післясходові гербіциди) засоби. Найбільш поширені хвороби — пероноспороз, альтернаріоз, фузаріоз, несправжня борошниста роса. У випадку виявлення хвороб використовують фунгіциди (Квадріс, Ридоміл Голд та ін.). Для запобігання бактеріальним хворобам застосовують біопрепарати (Фітоцид, Альбіт, Фітолавін). Рано навесні, після зими, є ризик пошкодження посівів цибулевою мухою, тому важливо контролювати ситуацію і за потреби боротися з нею дозволеними інсектицидами, наприклад Карате Зеон.
Для боротьби з трипсами використовують інсектициди Конфідор, Енжіо, які можливо вносити через систему крапельного зрошення. Ефективним є також застосування препарату Спінтор у поєднанні з Актофітом або системними інсектицидами з додаванням прилипача.
Не забувайте, що при використанні хімічних засобів захисту потрібно дотримуватись встановлених термінів застосування, оскільки продукція (зелень цибулі) йде на ринок свіжих овочів.
Збирання
Час збору цибулі на перо залежить від весняних погодних умов і настає в кінці квітня — на початку травня. Рослини підрізають механічним способом, зв’язують у пучки та продають.
Цибулю на ріпку збирають на початку вилягання пера, коли сформувалися сухі луски
Цибулю на ріпку збирають на початку вилягання пера, коли утворилися сухі луски. Для цього використовують цибулезбиральні комбайни. Затримка зі збором сприяє повторному формуванню коренів, що зменшує термін зберігання. Приблизний час збору на товарну цибулину — кінець травня, початок-середина червня, а на перо — початок-середина травня, коли ціна найвища.
МОРКВА
Морква, як складова «борщового набору», є рентабельним продуктом. Вона забезпечує максимальний прибуток при закладці коренеплодів на зберігання, так як ціни з січня по квітень-травень постійно високі. Також прибутковим є вирощування моркви на ранню пучкову продукцію з використанням підзимніх посадок. Однак і ризики тут більші. Надійним з економічної точки зору є виробництво моркви для переробки на соки, пюре, салати за попередньо підписаними угодами.
Висівати моркву потрібно після осідання ґрунту. Оптимальні строки — при температурі 2-4°С. Рекомендується калібрування посівного матеріалу та барботування киснем (у воді 18–24 години при 20 °С), що знімає дію інгібіторів і забезпечує швидке проростання. Для захисту від фомозу й альтернаріозу насіння обробляють.
Сіяти моркву потрібно після осідання ґрунту. Оптимальні терміни — за температури 2-4°С
Підготовлений посівний матеріал висівають овочевими сівалками з міжряддям 45 см або за стрічковими схемами. Норма висіву для озимого посіву — 4,5-5,0 кг/га, глибина загортання — 2-3 см. При застосуванні якісного насіння та сучасної техніки норму можливо зменшити до 1,5-2,0 кг/га. На крапельному зрошенні норму збільшують до 2,5 кг/га. Після висівання поле коткують.
Догляд за посівами навесні. Для усунення ґрунтової кірки та бур’янів застосовують легкі борони. Вдруге боронують після проростання сходів, у фазі 2-3 справжніх листків, для видалення бур’янів і проріджування сходів. Якщо на 1 погонний метр рядка не більше 35-50 рослин, боронувати не потрібно. З моменту появи повних сходів міжряддя рихлять 4-6 разів за період росту.
У фазі 1-3 листків для знищення бур’янів проводять обприскування гербіцидами (Селект, Тарга Супер).
Морква вважається відносно стійкою до засухи, але на півдні стабільні врожаї можливі лише при поливі. Початок поливів — кінець квітня — початок травня, закінчення — за місяць до збору, щоб уникнути розтріскування. На краплинному поливі вологість ґрунту підтримують постійно.
Збирання вибіркових коренеплодів починається з початку травня — початку червня
Збір вибіркових коренеплодів починається з початку травня — початку червня. Слід враховувати, що морква, висіяна восени, зберігається гірше, ніж висіяна навесні, тому заздалегідь продумайте обсяг продукції.
БУРЯКИ СТОЛОВІ
З посівом буряків не можна поспішати. Насіння починає проростати при температурі 5 °С, тому підзимовий посів варто проводити при стабільному зниженні температури (-2…-4 °С). Глибина посіву — 3–4 см. Відстань між рослинами — 5–10 см, між рядами — 45-50 см. Кількість посівного матеріалу — 14 кг/га. Для підзимового посіву слід вибирати морозостійкі сорти або з відміткою «стійкі до стрілкування».
Для підзимньої сівби слід обирати холодостійкі сорти або з позначкою «стійкі до стрілкування»
Перший збір коренеплодів можливо проводити вже наприкінці травня — на початку червня. Як і у випадку з морквою, такі буряки зберігаються гірше, ніж урожай весняного посіву, тому заздалегідь сплануйте необхідний обсяг продукції.
Збирання врожаю, якість та зберігання
Коренеплоди збирають у фазі технічної зрілості. Ранній термін збору застосовують для продажу молодих буряків. В теплу, суху та вітряну погоду молоді коренеплоди швидко в’януть і стають більш чутливими до ураження хворобами.
Перший збір коренеплодів можна проводити вже наприкінці травня — на початку червня
Стандартні коренеплоди моркви мають бути свіжими, цілими, з характерними для сорту формою та кольором, діаметром 2,5–6,0 см (для молодої моркви — не менше 1,5 см). Вміст пестицидів, мікотоксинів і нітратів не повинен перевищувати допустимі норми.
О. Улянич, доктор с.-г. наук, В. Яценко, доктор філософії, Уманський національний університет садівництва
Источник: www.propozitsiya.com
