Бергамот: фрукт, зелень чи кислий плід? Звідки він у чаї?

Зізнайтеся відверто, чи є серед ваших знайомих ті, хто досі плутає назву та вимовляє «чай з бегемотом»?

Розповімо про справжню суть бергамота, причини його популярності як головного ароматизатора для чаю, а також про інші сфери його застосування в кулінарії.

І рослина, і фрукт. І цитрус також

Згідно з науковою класифікацією, бергамот є цитрусовою культурою, близькою до апельсина. Існує думка, що його привезли з Південно-Східної Азії, але він переважно культивується в Іспанії, Греції, Франції, Аргентині та Бразилії. Особливо ж його цінують в Італії.

Також існує гіпотеза, що найменування цього плоду походить від італійського міста Бергамо, де вперше масштабно почали продавати його есенцію. Хоча саме дерево там не вирощується — його корені сягають півдня Італії. Більш вірогідно, що слово «бергамот» бере початок від турецького «bey armudu», що перекладається як «панська груша», через зовнішню схожість фрукта з грушею. Що стосується походження, сучасні ботаніки вважають бергамот гібридною формою, яка з’явилася в результаті поєднання гіркого апельсина (помаранча) та цитрона або лимона. Іншими словами, це не зовсім «дикий» вид, а наслідок природного або штучного відбору.

Ще однією рослиною, яку часто називають бергамотом, є садова монарда — рослина з яскравими фіолетовими або бузковими суцвіттями та видовженими листками. Її також називають американською мелісою, оскільки її батьківщина — Північна Америка. Першими вживати відвар з монарди почали індіанці племені освіго, і цей напій отримав назву Oswego tea. А вже згодом білі поселенці почали називати монарду бергамотом, помітивши, як її смак подібний до смаку справжнього бергамота.

Деякі сорти груш отримали назву «бергамот» випадково, через схожість звучання з турецьким виразом beg armudi — «бейська груша». І вони не мають жодного відношення до чаю з бергамотом.

Складна історія чаю Earl Grey

Чай з бергамотом здобув визнання завдяки сорту ароматизованого чаю Earl Grey, походження якого традиційно пов’язують з британським аристократом і політиком Чарльзом Греєм. За легендою, китайський посадовець подарував Грею ароматизований купаж на знак вдячності за допомогу його родичу. Проте ця версія викликає сумніви: хоча в Китаї й виготовляли чорні (червоні) чаї, бергамот там не росте. Китайські майстри історично використовували квіти для ароматизації чаю (наприклад, жасмин або троянду), а не есенцію середземноморського цитруса.

Інша, більш вірогідна та розповсюджена легенда розповідає, що британський корабель, який транспортував чорний індійський чай та бергамотову есенцію для парфумерії, потрапив у негоду. Незначна кількість олії пролилася на пакунки з чаєм, ароматизувавши їх, а власник судна, не бажаючи викидати цінний товар, запропонував «зіпсований» чай на продаж, назвавши його на честь власника чайних плантацій.

Як би там не було, до 1840 року чай з бергамотом став надзвичайно популярним. Цікаво, що його виробництво розпочали одразу декілька компаній, зокрема найдавніша Twinings, що означає, що Earl Grey став не торговою маркою, а окремим видом. Традиційна версія «Ерл Грей» — це чорний чай з бергамотом, але сьогодні під цією ж назвою можна знайти і ароматизований зелений чай (і навіть трав’яні настої, наприклад ройбуш).

Есенція бергамоту чи ароматизатори, ідентичні натуральним?

Обидва варіанти. Дорогі британські чаї (а Earl Grey особливо популярний в Англії) виготовляють з використанням бергамотової есенції, як і в давні часи. Однак вирощування бергамота не настільки масштабне, щоб забезпечити потреби всього «Ерл Грей» у світі, тому в більшості випадків (99%) додають ароматизатор, ідентичний натуральному. Деякі виробники збагачують суміш сушеною цитрусовою цедрою.

Чи є це шкідливим? Ні. Ароматичні добавки, що використовуються в харчовій промисловості, є безпечними та підлягають ретельному контролю.

Чай з бергамотом використовують не лише для пиття

Він також слугує компонентом у приготуванні десертів. Невелику кількість заварки, запареної в молоці, використовують для приготування мусів для тортів і тіста для кексів. У ньому ж можна вимочувати сухофрукти та цукати для штоленів, якщо вдома немає рому або іншого алкоголю. А в спекотну погоду — готувати морозиво.

Поділитися

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *