Рокамболь — це крупний гібрид цибулі та часнику, відомий також як слонячий чи гігантський часник. Його розміри справді перевищують усі відомі сорти часнику. При цьому смак рокамболю трохи м’якший за звичний часник, але він не менш цінний як харчова культура.
Ця рослина популярна й активно використовується в промислових масштабах у Європі та країнах Азії. В Україні ж рокамболь є доволі рідкісним, хоча останніми роками він все частіше з’являється на присадибних ділянках та городах. Щоб отримати справді вражаючі врожаї рокамболю, потрібно небагато. А саме: підготувати для нього родючі ґрунти, додати трохи добрив під час садіння, а також проявити трохи турботи й уваги під час догляду — і рокамболь віддячить вам великими, здоровими головками. Чи справді це так, наша редакція з’ясувала у Володимира Мережка, людини, яка першою завезла його в Україну та заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після завершення школи я вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, який тоді називався Торгово-економічним інститутом. Моя спеціальність не була пов’язана з сільським господарством, тому до переходу в цю сферу я змінив чимало професій. З агровиробництвом я знайомий добре, адже керував агрохолдингами. Вирощував усі основні культури, тому чудово розумію їхній потенціал. Я завжди замислювався, чому в успішному агрохолдингу з одного гектара можна отримати 500 доларів, тоді як фермер, який має невелику ділянку землі та обмежені ресурси порівняно з великими господарствами, не може досягти такого прибутку, хоч і працює надзвичайно старанно? І я вам скажу — чому. Під час роботи в агрохолдингу я спілкувався з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я завжди запитував їх, скільки вони заробляють на власному городі. Ніхто не міг дати мені чіткої відповіді. Річ у тім, що наші люди, які працюють на землі, абсолютно не вміють заробляти кошти від її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самі вони з різних причин не мали можливості навчитися. Ще під час роботи в агрохолдингу я мав на мету навчити таких людей працювати на землі так, щоб добре заробляти. Але це залишилося лише ідеєю… На сьогодні я можу з упевненістю стверджувати: я здатен навчити малих фермерів і звичайних селян отримувати добрі прибутки завдяки екзотичній рослині — рокамболю.
Де ви познайомилися з цією рослиною?
— Рокамболем я займаюся вже п’ять років поспіль на своїй присадибній ділянці площею 10 соток. І цього мені цілком достатньо! Першу головку рокамболю я привіз зі США, з Флориди, де купив її за 7 доларів, а потім почав розмножувати. Так з’явився «Клуб виробників рокамболю». На сьогодні в Україні не так багато людей знають, що це за овоч. Люди дивуються і виявляють інтерес. Це важливо. Поки все тільки починається, воно має свою цінність. Наразі в Україні є, можливо, близько 40 зацікавлених осіб — і це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має вартість і як на ній заробити.
Ми живемо в аграрній країні, практично кожен мешканець нашої держави має 5–10 соток. Цю культуру я рекомендую висаджувати на малих площах, оскільки вирощувати рокамболь у промислових масштабах буде надзвичайно складно, адже великі обсяги вимагають значних капіталовкладень. Вартість рокамболю, звісно, «кусається». Головка цього цибулечаснику коштує 350 грн, а зубчик — близько 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і для селянина цього буде достатньо. Навіть, на початковому етапі, вистачить і однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м² потрібно 20 зубців (в рядку — п’ять, таких рядів — чотири). З цього обсягу ми отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, ми отримаємо 2 кг. А з однієї сотки — мінімум 200 кг. Тож підрахуйте: якщо його навіть продати за ціною звичайного часнику (36 грн), а він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, то скільки ми отримаємо в результаті… Тому, я вважаю, будь-який дрібний фермер чи просто селянин на своєму городі може отримати непогані прибутки завдяки вирощуванню рокамболю. ?
Чи є ринок збуту рокамболю в Україні?
— Ринку збуту рокамболю в Україні наразі немає, тому я реалізую його зі своїми партнерами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний сайт та OLX.
Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку — дещо про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, що належить до роду цибулевих. Його надземна частина більше нагадує цибулю-порей, аніж звичний нам часник, тому що він має велике листя (ширше як 5–10 мм) і товсті стебла, які досягають висоти до 80 см. Квітконос не дає насіння через брак пилку.
Розмножується рокамболь «дітками», бульбочками, зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається із зубчиків. У великій цибулині — від чотирьох до восьми зубчиків, залежно від їхнього розміру, тобто чим більші зубчики, тим менше їх у головці. А сама цибулина сягає 250–350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від розведення культури часнику тим, що він продукує прикореневі «дітки». Вони «сидять» на підземних стеблах — столонах або ж біля самої головки. Під кожною головкою утворюється щонайменше 3–5 «діток». Але інколи ті з них, що розміщуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають наступного року, засмічуючи посіви. Як правило, рокамболь починають висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (у Київській області). Зрозуміло, що Україна велика, тому в різних регіонах потрібно висаджувати цю культуру в різні терміни.
Підготовка ґрунту
Перед висаджуванням рокамболю ґрунт обробляємо за системою Овсінського. Що це за система? Головна ідея цієї технології — поверхневий обробіток ґрунту на глибину максимум 5 см. Завдяки такому методу обробітку землі ми отримуємо відмінно структурований ґрунт із капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур, а п’ятисантиметровий шар ґрунту, який перемішується з рослинними рештками, слугує мульчею. Це створює сприятливі умови для розвитку як кореневої системи, так і надземної частини висіяних рослин. Сукупність цих чинників має велике значення, оскільки така система забезпечує постійне проникнення повітря в ґрунт і осідання або, правильніше сказати, конденсацію в ньому, завдяки різниці температур повітря та ґрунту, величезної кількості вологи, що міститься в повітрі. А шар мульчі на поверхні поля запобігає пересиханню ґрунту, що посилює фізичні та хімічні процеси в ньому.
Мене часто запитують, який ґрунт потрібен для успішного вирощування цієї культури. Я одразу наводжу приклад ґрунту, на якому висаджую його сам. На своїй ділянці в мене пісок, а це, як ви розумієте, не чорнозем… Тому потрібно зробити цей ґрунт більш родючим. Тож перед тим, як висаджувати рокамболь, я готую суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. За роки, що я займаюся висаджуванням рокамболю, я випробував безліч різноманітних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.
Після обробітку ґрунту та приготування суміші я одразу роблю борозну. Після цього вручну викладаю в неї підготовлену суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше як 4 см — для «діток» та 5 см — для зубків. Тому я вважаю, що немає різниці, яким буде ґрунт. Головне — підживити його та створити належні умови для рослин.
Після висаджування рокамболю я одразу вкриваю посадку соломою. Не для того, щоб уберегти від приморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розміщена крапельна стрічка. Полив — обов’язковий, бо без нього неможливо отримати хороші результати. Однак поливати кожного дня не потрібно; зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.
Засоби захисту рослин
Хімічні засоби на своїх посівах я не застосовую зовсім. Лише перед висаджуванням протруюю насіннєвий матеріал від хвороб і шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього цілком достатньо. Завдяки цій захисній обробці рослини рокамболю мають чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо, за відсутності проблем у рослин, вносити хімію. Мої посадки рокамболю завжди залишаються чистими від хвороб. Якщо навіть і з’являються якісь симптоми захворювання, я спочатку ретельно вивчаю причину, а потім уже вирішую, чим і як її усунути.
Бур’яни на полі також присутні, хоча завдяки мульчі їх не так вже й багато. Тож коли сходи бур’янів з’являються, ми видаляємо їх вручну. Це нормально, коли бур’яни ростуть на землі — це означає, що вона жива. Якщо їх немає, от тоді варто хвилюватися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті дуже багато, але якщо це не шкодить рослині, то, знову ж таки, навіщо застосовувати хімію? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, а й багато ентомофагів, які з ними борються. Якщо все ж таки шкідники починають завдавати шкоди рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний і добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому насамперед потрібно звертати увагу на насіння, яке висаджуєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, висаджений восени, можна збирати наприкінці червня, а той, що висадили під зиму, — наприкінці липня. Зрозуміти, що час викопувати рокамболь, нескладно. Якщо листя у верхній частині рослини почало жовтіти, а нижнє стало сухим, — саме час. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує висихати, зубчики звільняються від лушпиння й поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі не змусять на себе чекати і гнильні процеси, які можуть уражувати донце цибулини.
Очищати рокамболь потрібно вручну, знімаючи землю, що налипла на овоч. Видаляти корінці й обрізати бадилля слід уже після висихання самої цибулини.
Зберігання
Після очищення рокамболь слід просушити. Для цього можна зв’язати по кілька головок у пучки або заплести їх у косу й розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можна ще залишити цибулини на відкритому просторі на сонячній стороні, щоб подовжити термін їхньої придатності.
Після повного висихання потрібно перебрати цибулечасник, щоб відокремити для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура має високу врожайність, що приблизно в три-чотири рази перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— На смак рокамболь нагадує і цибулю, і часник одночасно. Гострота дещо зменшена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. При цьому всі кулінарні властивості овоча збережені, і рокамболь чудово доповнює всі страви, куди можна було б додати цибулю чи часник.
Вживати його можна як у свіжому, так і маринованому вигляді. В їжу придатна як цибулина, так і листя. Рокамболь послужить чудовою приправою для м’ясних страв, салатів. Його використовують і в консервуванні. Він придатний для всіх видів термічної обробки.
Щодо корисності, то рокамболь володіє всім комплексом лікувальних властивостей звичайного часнику, крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте — і заробляйте!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.