Озимина після зимового періоду
Підживлення озимої пшениці. Формування врожаю значною мірою залежить від кліматичних умов весняного періоду, від того, як озимі культури зустрічають весну після зимових пригод. Отже, важливим фактором у формуванні врожаю є витривалість озимих рослин до впливу низьких температур повітря навесні після танення снігу. Саме тому в березні для аграріїв важливе питання підживлення озимої пшениці та способи її відновлення. Проте, щоб зрозуміти, які поживні компоненти потрібні для культури, необхідно об’єктивно оцінити, як вплинули на неї несприятливі зимові обставини.
– Минула зима була особливо суворою, – описує ситуацію на полях відповідальна за проект “Топ-100” Олена Дудкіна, – морози, які досягали 28 градусів, снігові бурани, лютневі потепління. Для озимої пшениці такі погодні умови не завжди корисні. Внаслідок різкого перепаду температур на полях сформувалася крижана кора, яка трималася понад місяць. Місцями кірка виявилася щільно притиснутою до землі. Однак після потепління в лютому цей льодовий покрив зник, залишилися лише поодинокі його прояви, що вже не вплинуть на загальний стан поля. Фермерів більше турбували сильні морози, що тривали до кінця січня, хоча сніговий покрив мав товщину 9-12 сантиметрів.
Разом з тим, перезимівля рослин залежить ще й від агротехніки, за якою культивували озимі. Для прикладу: більшість посівів, які вирощуються за традиційною агротехнікою, загинули під крижаною корою, а культури, що вирощуються за грунтозахисною агротехнікою, знаходяться в кращому стані, тому що були захищені рослинними рештками.
Обстеження полів модельного агрокультурного підприємства “Агро-Союз” показало: озима пшениця перебуває в задовільному стані, зиму вона пережила вдало. Але, як відомо, озимі вимерзають не тільки в зимовий період, іноді небезпека чатує і на початку весни. Тому агрономам зарано радіти. Згідно зі спостереженнями агрометеорологів, навесні шкідливою для озимих може бути тривала прохолодна погода після танення снігу (з середньодобовими температурами 0…2 °С морозу), коли неможливе живлення рослин, у тому числі й завдяки надходженню поживних речовин з землі. Загибель озимих на початку весни залежить від стану рослин на момент їх виходу з-під снігу, амплітуди коливань температури та обсягу сонячної радіації. Приморозки дуже небезпечні для озимих зернових, для озимої пшениці до початку відростання, коли вони дуже ослаблені після перезимівлі і відчувають гострий дефіцит поживних речовин, особливо азоту. Після відростання, з початком фотосинтезу, рослини поповнюють виснажені запаси органічних речовин і стають більш стійкими до весняних приморозків.
Брак вітамінів у рослин
Весняне підживлення озимої пшениці. Навесні озимі культури, залежно від умов перезимівлі, можуть мати різний рівень пошкодження внаслідок дії осінніх і зимових несприятливих факторів.
Навіть ті з них, що добре перезимували, залежно від кліматичних умов весни, мають різну продуктивність. Найбільше це стосується рослин з різним ступенем видимих або прихованих пошкоджень.
Культурна рослина схожа на організм людини, імунітет якої навесні знижується через брак вітамінів. І хоча стан рослин не викликає занепокоєння, вони дещо ослаблені й потребують посилення азотного живлення, необхідного для стимулювання росту культур.
У цей час у грунті мінеральних сполук азоту дуже мало, процеси іммобілізації азоту через низькі температури не відбуваються, а нітрати вимилися з шару грунту, де розташоване коріння, разом з опадами протягом зими та на початку весни. Виникає потреба у підживленні озимої пшениці. Кількість азотних добрив для весняного підживлення необхідно розраховувати виходячи із запланованої врожайності та коригувати відповідно до стану рослин після зимівлі.
Весняне удобрення озимої пшениці
– Перше весняне підживлення ми проводимо на початку відростання рослин, тобто у фазі весняного кущіння, – пояснює Олена Дудкіна. – Цей період можна назвати “важливим” щодо азоту. Адже в рослин відбувається інтенсивний ріст наземних вегетативних органів. Але найголовніше те, що в конусі наростання закладаються важливі елементи продуктивності рослин: кількість бічних пагонів, листя, а відповідно, й площа листкової поверхні та щільність посіву. У цей період необхідне помірне азотне підживлення озимої пшениці. Ми використовуємо підживлення в розмірі 30% від загального обсягу потреби азоту на запланований врожай. Потрібну кількість вираховуємо залежно від агрокліматичних умов нашої зони, попередника, фенології рослин та інше (норми внесення добрив під озиму пшеницю). Надмір азоту в цей період також небажаний, оскільки він може призвести до вилягання рослин у фазі трубкування.
Перше прикореневе внесення рідких добрив (КАС + розчин сульфату амонію) на полі ТОП-100 запланували на другу декаду березня.
Олена Дудкіна,
агроном-технолог,
відповідальна за проект
“Топ-100” в корпорації “Агро-Союз”
Анна Каплун,
журналіст