Адже всі без винятку садівники-аматори прагнуть мати міцну, здорову розсаду, проте домашня розсада дуже відмінна від тієї, що вирощується професійно. Часто вона більш видовжена, світліша, відстань між вузлами суттєво більша.
Як же в домашніх умовах одержати аналогічний результат, який демонструють фахівці? Спробуємо з’ясувати, які методи застосовуються при культивуванні розсади у парникових господарствах, і поміркуємо, яким чином ми здатні відтворити їх у власних обставинах.
Солодкий і пекучий перець, помідори, баклажани улюблені багатьма дачниками. Для нашої держави, незалежно від регіону, ці рослини необхідно вирощувати через розсаду. Після завершення розсадного етапу ці культури відмінно ростуть у відкритому ґрунті.
Насіння овочевих культур для розсади, особливо насіння перцю, важко проростає через досить товсту оболонку, тому виникає потреба у використанні різноманітних способів попередньої обробки насіння, щоб пришвидшити його прокльовування.
Але ось насінини проклюнулися, розгорнули сім’ядольні листочки. Які умови необхідно забезпечити розсаді, щоб вона не “стояла на місці”, а росла швидко? Щоб не витягувалася, а саме росла вшир, стаючи сильною та коренастою.
Світло
Перець, помідори, баклажани відносяться до світлолюбних культур. Оскільки їх посів розпочинають ще в лютому, природного освітлення для них замало. Розсаді конче потрібно організувати додаткове освітлення.
Важливе значення мають як інтенсивність освітлення, так і тривалість світлового дня. Для повноцінного розвитку перцю й томатів розсаду потрібно освітлювати протягом 14-16 годин.
Безумовно, головний фактор – це інтенсивність освітлення. Під час професійного вирощування розсади застосовують спеціальні, дуже потужні лампи. Навіть організувавши додаткове досвічування, ми не досягаємо потрібної яскравості, оскільки заощаджуємо на кількості ламп і на витраті електроенергії.
Під час вирощування розсади на підвіконні нереально одержати необхідну яскравість світла за жодних умов. І розмір вікна, і чистота скла, яка після осені та зими не ідеальна, і похмуре небо, і короткий світловий день – все це робить освітлення надзвичайно слабким.
Багато садівників, які вирощують розсаду з року в рік, приходять до того, щоб облаштовувати бокси або стелажі для культивування. Створення спеціального місця має безліч переваг. По-перше, ви можете обклеїти стіни конструкції світловідбивними матеріалами, що збільшить яскравість освітлення. По-друге, можна створити оптимальну висоту підвісу лампи над рослинами. По-третє, якщо стелаж накрити плівкою, то всередині створиться мікроклімат із підвищеною вологістю, що добре для розсади. Ну і по-четверте, температура всередині конструкції не залежатиме від холоду, що йде від вікна, чи тепла від батареї.
Саме інтенсивність світла має вирішальне значення. Якщо світла замало, розсада буде тягнутися до джерела світла й витягуватиметься. Тривалість світлового дня теж важлива, але варто пам’ятати, що рослинам потрібен і нічний відпочинок. Тому для вирощування розсади як на першому етапі, так і після пікірування бажано підтримувати освітлення протягом 14-16 годин.
Живлення
Що ще впливає на формування міцної, приземкуватої розсади? Звісно, фосфорні добрива. Фосфор і частково калій сприяють розвитку кореневої системи, тоді як азот стимулює ріст надземної частини. Але це не означає, що розсаду потрібно зовсім позбавляти азоту. Азот вкрай необхідний для росту рослин на початковому етапі. Просто з комплексних добрив обирайте ті, у яких вміст фосфору значно перевищує відсоток азоту.
Якщо ви застосовуєте прості добрива, то для внесення фосфору й калію візьміть монофосфат калію, а з азотних добрив – калієву або аміачну селітру чи карбамід.
Коли ж починати підживлення? З ними не слід поспішати. Перше підживлення здійснюють через 2 тижні після пікірування. За цей час корені встигають відновитися після пошкоджень і готові засвоювати живлення.
Зазвичай вважається, що за весь період вирощування розсади потрібно зробити два підживлення. При розчиненні комплексних добрив рекомендована доза – 20-25 г на 10 л води.
Ми робимо інакше. Значно зменшуючи дозу добрив у 2-3 рази, ми вносимо підживлення при кожному поливі. У 10 л води ми розчиняємо 1 ч. л. монофосфату калію (4 г) і 1 ч. л. азотних добрив (4 г). Якщо розсада росте дуже інтенсивно, зменшуємо дозу азоту й збільшуємо дозу фосфору до рекомендованої.
При такому способі, звичайно, інколи трапляється перенасичення ґрунту солями мінералів. До певної міри це уповільнює ріст розсади. Але завдяки тому, що поживних елементів у надлишку, вона добре розвивається: листя велике, насичено-зелене, міжвузля короткі, і добре розвинена коренева система.
Ще раз наголосимо, що підживлення ми поєднуємо з яскравим освітленням протягом 14-16 годин.
Полив
Розсада завжди досить вибаглива до поливів. Вона не любить пересушування ґрунту, але ще гірше для розсади перезволоження. Для розвитку коренів дуже важливе надходження кисню. Тому після поливу землю в розсадних стаканчиках потрібно розпушити.
Поливи не повинні бути занадто рідкісними, щоб розсада не відчувала браку вологи. Але верхній шар ґрунту має встигати просихати перед наступним поливом.
Вода для поливу має бути кімнатної температури, а краще ще теплішою. Водопровідну воду треба відстоювати протягом доби, щоб хлор, що міститься в ній, вивітрився.
Вкрай важливо не зловживати поливами. Окрім вологи та поживних речовин, кореням дуже потрібне повітря. Тому не хапайтеся за лійку щодня. Чекайте, доки верхній шар ґрунту підсохне. Момент, коли листя розсади почне втрачати пружність — індикатор нестачі вологи, — можна вважати сигналом до поливу. Звичайно, не потрібно доводити розсаду до повного в’янення. Але й заливати її не слід. Переливи розсади трапляються набагато частіше, ніж її пересушування.
Обприскування
Розсада добре реагує на позакореневі підживлення. Якщо ви бачите, що ваші рослини відстають у рості з певних причин, регулярне обприскування допоможе їм швидко покращити стан. Якщо рослини перебувають у стресовому стані після пікірування або через брак світла чи тепла, можна провести обприскування розчином препарату «Епін екстра» у половинній дозі.
Інколи допомагає обприскування розчином із перекисом водню. Це давній спосіб, який, однак, не замінює підживлення. В 1 л води додають 20 мл перекису водню (1 ст. л.). Цим розчином можна обприскувати розсаду раз на тиждень. Слід пам’ятати, що перекис – це окислювач, а не добриво, і дива росту він не спричинить, але може частково знезаразити верхній шар ґрунту й попередити розвиток патогенної мікрофлори.
Кислотність ґрунту
Розсада дуже негативно реагує на кислий ґрунт, її ріст сповільнюється навіть у ґрунті зі слабокислою реакцією. Хоча звичайні дози суперфосфату не здатні критично закислити ґрунт за короткий час, краще обирати фізіологічно лужні добрива. Ідеальним варіантом для розсади є кальцієва селітра (19% кальцію, 13% азоту). Вона нейтралізує кислотність ґрунту. Крім того, кальцій допомагає краще засвоювати азот, сприяє синтезу хлорофілу й розвитку коренів рослин.
Якщо під рукою немає кальцієвої селітри, не варто намагатися зробити подібне добриво самостійно, змішуючи у воді аміачну селітру й доломітове борошно. Доломітове борошно у воді не розчиняється й у реакцію не вступає, тому кальцій залишиться в осаді й не потрапить до коренів рослини. Щоб справді нагодувати розсаду кальцієм, треба придбати готове, водорозчинне добриво.
Будь-які підживлення мінеральними добривами треба робити по вологому ґрунту, щоб уникнути опіків кореневої системи. Наприклад, можна вранці полити рослини, а ввечері провести підживлення. Перше підживлення проводимо не раніше, ніж на розсаді з’явиться 3-4 справжні листки.
Температура
Усі розсадні культури – дуже теплолюбні рослини. Оптимальна температура для вирощування розсади +20-23 °С. Якщо розсаду вирощують на підвіконні, то, скоріш за все, температура ґрунту в розсадних ємностях не перевищуватиме +16-18 °С. У такому випадку потрібно щось зробити, щоб підвищити температуру. Наприклад, покласти між підвіконням і ящиками з розсадою якийсь утеплювач, наприклад, пінопласт. Або переставити розсаду в тепліше місце та забезпечити її яскравим штучним світлом.
Існує ще один дуже хороший спосіб регулювання росту розсади, який, щоправда, значно легше здійснити в теплиці, ніж у домашніх умовах. Попри те, що він абсолютно безкоштовний, треба ретельно обміркувати, як його забезпечити у ваших реаліях.
Спосіб полягає в регулюванні температури. Ми знаємо, що після появи сходів розсаду теплолюбних культур потрібно вирощувати за температури +20-22 °С. За такої температури сходи добре ростуть, розвивають корінь, сім’ядольні та справжні листки.
Після пікірування розсада має продовжувати залишатися в теплі. Температура ґрунту може бути в межах +22-25 °С. У цей період розсада особливо чутлива до «чорної ніжки», бо її корені пошкоджені після пікірування, а стебло заглиблене до сім’ядольних листків у вологий ґрунт. Тому дуже важливо, щоб ґрунт був теплим. Перші два тижні після пікірування бажано досвічувати розсаду протягом 14-16 годин.
Через 2 тижні після пікірування можна провести перше підживлення і знизити температуру ґрунту до +15-16 °С. Розсада має інтенсивно освітлюватися, але тривалість світлового дня можна зменшити до 14 годин. У період охолодження треба бути надзвичайно обережними з поливами. Оскільки за нижчої температури вода випаровується повільніше, ґрунт гірше просихає. Тому поливи мають бути рідшими, ніж зазвичай.
Через 2-3 тижні охолодження температуру поступово підвищують, доводячи її до +18-20 °С. За такої температури розсада росте активніше, і поживні речовини, особливо фосфор, краще засвоюються. У сонячні дні температура природним чином піднімається до +24 °С.
Що дає цей спосіб охолодження розсади? По-перше, у цей період вона не витягується, а активно розвиває корені. По-друге, це стимулює розвиток рослин. При такому способі закладання першого суцвіття відбувається раніше, а квіток у ньому буває вдвічі більше.
Охолодження розсади можна проводити не раніше, ніж рослини відновляться після пікірування. Якщо ж пікірування не проводиться, то не раніше, ніж на рослині утвориться 3-4 справжні листки. Якщо сходи опиняться в холодному ґрунті раніше, поки вони ще не зміцніли, існує ймовірність розвитку патогенних бактерій і загибелі розсади.
Гормони-інгібітори росту
Звісно, у крайніх випадках, якщо розсада вже дуже виросла, а до висадки ще далеко, можна обробити її гормональним інгібітором росту. Зрозуміло, що при професійному вирощуванні розсади такі препарати застосовують повсюдно. Але з ними треба бути дуже обережними, суворо дотримуватися інструкції та дозування, оскільки передозування може позначитися на подальшому розвитку рослини й на врожаї загалом.
Дотримуючись цих умов, ви виростите міцну, добре розвинену розсаду перцю. А влітку зберете чудовий врожай.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Вкладатися в обладнання та хімію чи хай росте на підвіконні як є?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
💡 Роблю все по-профі! 💪 ☀️ Природа сама знає 🌱 🤔 Купую готову розсаду 🛒
📊 Карта думок
💡 Роблю все по-профі! 💪 0% ☀️ Природа сама знає 🌱 0% 🤔 Купую готову розсаду 🛒 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!