Ренета золота, ренета сіра, зелена щетина та залізяки — давні сорти яблунь, які колись були окрасою галицьких садів, сьогодні стали майже рідкістю. Частину з них вдалося відшукати на території Львівської області та зберегти у помологічній колекції неподалік Перемишля. У Львові окремої колекції автентичних галицьких фруктових дерев досі немає.
Більшість старих сортів плодових дерев Східної Галичини зникла через дві світові війни, колективізацію та заміну традиційних садів промисловими сортами. Водночас Львівський національний університет імені Івана Франка бере участь у міжнародному українсько-польському проєкті «Забуті сорти Східної Галичини», метою якого є пошук та збереження історичних сортів яблунь, груш, слив і вишень.
Науковці збирали живці у занедбаних садах та реєстрах Відня, Кракова й Любліна. Віднайдені матеріали передали до Арборетуму в Болестрашицях неподалік Перемишля, де зберігається понад 300 історичних сортів і де українські та польські дослідники створили спільний сад.
«Ренета золота — зимовий старовинний сорт яблук, який століттями був гордістю галицьких садів. Залізяки, які лежали у льохах до квітня чи навіть до травня, не втрачали своєї форми і не псувалися. Ренета сіра — один із тих «забутих скарбів», який колись також був обов’язковим для кожної поважної галицької садиби», — розповів директор Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри ботаніки Андрій Прокопів.
Окремі старі яблуні плодоносять навіть у 60–70-річному віці, а їхні плоди добре зберігаються. Крім того, ці дерева часто стійкіші до хвороб і шкідників, ніж чимало сучасних сортів.
«Цей генетичний матеріал має величезну національну та історичну цінність як селекційний, який у подальшому можна використовувати для створення нових сортів і нових гібридів. Тому важливо його не втрачати», — наголосив науковець.