Ефективна система удобрення сливи вимагає зміни акцентів у живленні залежно від віку саду. Молоді насадження потребують підвищених доз азоту та фосфору для формування крони, тоді як у плодоносній фазі ключову роль відіграють калій і мікроелементи.
Про це у своїй статті в журналі «Садівництво по-українськи» написав Дмитро Гречковський, завідувач сектору агрохімічних досліджень Інституту садівництва НААН.
Застосування єдиної схеми живлення протягом усього циклу життя саду є системною помилкою. У молодих садах (1–3 роки) добрива стимулюють ріст коренів, а в дорослих (від 8 років) — відповідають за калібр плодів, їхню лежкість та стійкість до стресових чинників.
«У дорослому саду акценти зміщуються: на перший план виходить калій і мікроелементи, які відповідають за якість плодів, їх лежкість і стійкість рослин до стресів. І якщо цю різницю ігнорувати, сад або «жирує» без урожаю, або швидко виснажується», — застеріг автор.
