Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів зустріч з Міністром у справах регіонів та сільського господарства Естонської Республіки Хендріком Йоганнесом Террасом. Під час переговорів сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, пошук альтернативних маршрутів для експорту української агропродукції, підтримку вітчизняних фермерів, а також перспективи подальшої співпраці між Україною та Естонією.
У зустрічі взяли участь заступник Міністра Денис Башлик, представники Групи підтримки реформ у сфері АПК (RST AGRO), програми «Create Ukraine» з української сторони. Естонську делегацію представляли представники Управління сільськогосподарських реєстрів та інформації (PRIA) та Посольства Естонії в Україні.
Тарас Висоцький наголосив, що відновлення безпечного морського експорту залишається пріоритетним завданням для українського агросектору.
«Близько 70% продукції агропромислового комплексу має йти на зовнішні ринки. До повномасштабного вторгнення понад 90% агропродукції експортувалося саме через чорноморські порти. Російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для української економіки та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів. Ми активно розвиваємо альтернативні маршрути, однак їхні можливості обмежені. Тому сьогодні критично важливо разом із міжнародними партнерами шукати ефективні рішення, які дозволять зберегти український експорт і виробництво», – зазначив Тарас Висоцький.
Наразі альтернативні шляхи забезпечують експорт близько 44% необхідних обсягів агропродукції. Україна бачить потенціал збільшити цей показник до 50%, проте подальше нарощування експорту без відновлення роботи портів є надзвичайно складним завданням.
Сторони акцентували увагу на можливостях використання європейських, зокрема балтійських, портів. Основною перешкодою залишається висока вартість логістики. Використання балтійського маршруту в середньому додає близько 100 доларів США до вартості транспортування однієї тонни українського зерна. За таких умов українські агровиробники не можуть самостійно покривати ці додаткові витрати на транзит через порти Гданська, Клайпеди, Лієпаї чи Гамбурга.
За оцінками української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 мільйонів тонн зерна. Для компенсації додаткових логістичних витрат необхідно залучити від 1,5 до 2 мільярдів доларів США. Україна вже звернулася до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати фінансову підтримку для покриття цієї різниці та забезпечення мінімально необхідних обсягів експорту.
Учасники зустрічі також обговорили питання верифікації походження зерна та протидії можливому використанню європейської логістичної інфраструктури для транзиту зерна з рф та тимчасово окупованих територій України. Українська сторона готова поділитися з партнерами методикою перевірки походження зерна, розробленою спільно з Великою Британією.