Херсонська область потребує інвестицій для переробки дрібнонасіннєвих культур, зокрема льону, а також для встановлення та ремонту елеваторів, заявив директор Департаменту агропромислового розвитку та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов, повідомляє propozitsiya.com.
Він зазначив, що цього року область планує засіяти понад 246 тис. га. Частину цих земель уже засіяно озимими культурами, а ще 136 тис. га буде відведено під весняні. Цієї весни заплановані посіви соняшнику, ярої пшениці, ячменю, гороху, проса та льону.
«Більшість посівів залишилося соняшнику, понад 90 тис. га. Зараз аграрії активно займаються посівом ярої пшениці, ячменю, гороху, проса, льону», – зазначив Юнусов.
На Херсонщині активно відроджується льонарство. Якщо у 2023 році його засіяли тисячами гектарів, то цього року площі під посівами льону зросли більш ніж утричі.
«Я спілкувався з аграріями, які працюють на прифронтових територіях. Однією з вагомих причин вирощувати льон є його рентабельність. Іншою — стійкість до вигоряння. Минулого року пшениця та ячмінь часто загорялися через обстріли, аграрії були цілодобово напоготові, але не завжди могли вчасно загасити полум’я. Льон у цьому плані безпечніший», — уточнив начальник управління.
В області відсутні потужності для переробки дрібнонасіннєвих культур, таких як льон, амарант та ін. Крім того, не працюють ліфти, а логістична інфраструктура серйозно пошкоджена. Така ситуація змушує фермерів возити продукцію в сусідні райони, несучи додаткові витрати.
«Аграрії змушені везти зерно в сирому вигляді в Одеську чи Миколаївську області. Там через вологість і затори елеватори починають знижувати ціни. У нас є потенціал для будівництва і відновлення переробних потужностей — для цього потрібні інвестиції або гранти», — пояснив Юнусов.
Він зауважив, що доцільно було б інвестувати у громади, які розташовані у відносно безпечних районах — за 40-50 км від лінії фронту. Це Великоолександрівська, Калинівська, Кочубеївська та Високопільська громади.
Джерело: propozitsiya.com
