
В умовах глобалізації ринків та посилення вимог до якості і безпеки продукції, системи менеджменту (СМ) стають невід’ємним атрибутом успішного підприємства. Кожен стандарт СМ, незалежно від сфери застосування — чи то якість (ISO 9001), чи безпека харчових продуктів (ISO 22000, зокрема, НАССР) — вимагає від організації впровадження ефективного процесу внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит, регламентований міжнародним стандартом ISO 19011:2018, є ключовим інструментом для оцінки функціонування компанії та забезпечення її постійного вдосконалення.
У цьому контексті особливої уваги заслуговує діяльність молодих, але надзвичайно досвідчених фахівців, чий практичний досвід безпосередньо пов’язаний із застосуванням цих механізмів. Однією з таких визначних постатей є Нестеренко Софʼя Анатоліївна – інженер-технолог, експерт з якості та безпеки зерна, а також автор наукових публікацій та книги «Безпека харчових продуктів, нові технології, шляхи контролю». Її багаторічний досвід роботи на керівних посадах в аграрній галузі, зокрема як завідувача виробничо-технологічної лабораторії (ВТЛ) елеватора понад 10 років, підкреслює глибоке розуміння практичних аспектів впровадження та аудиту СМ.

Роль внутрішнього аудиту у системі менеджменту
Внутрішній аудит – це систематичний, незалежний та документований процес, що проводиться всередині організації для отримання об’єктивних доказів та їхньої оцінки. Його основна мета, згідно з ISO 19011:2018, полягає у визначенні ступеня відповідності критеріям аудиту та ефективності й результативності діяльності компанії чи її окремих процесів.
Практика Софʼї Нестеренко у впровадженні системи НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) на великих агрокомплексах, включно з портовими терміналами, слугує яскравим прикладом того, як внутрішній аудит стає не просто формальною вимогою, а стратегічним активом. Аудити, які проводить кваліфікований персонал, служать для:
- Отримання комплексного порівняння цільових та фактичних показників, що є критичним для забезпечення якості зерна та його переробки.
- Виявлення «сліпих плям» та слабких місць, а також ризиків та помилок у ланцюгу постачання та виробництва.
- Надання керівництву добре обґрунтованої бази для ухвалення рішень, що сприяє подальшому розвитку компанії.
Критерії аудиту та професійна ретельність аудитора
Аудит проводиться на відповідність низці критеріїв, які можуть застосовуватися окремо або в комбінації. Серед них: вимоги міжнародних стандартів СМ, політики та вимоги зацікавлених сторін, законодавчі та нормативні вимоги, а також плани СМ (наприклад, план якості, план проєкту).
Оскільки Софʼя Нестеренко, яка є членом таких поважних організацій, як ГО «Академія технічних наук України» та Громадська спілка «Асоціація з інтеграції НАССР», регулярно проводить онлайн-консультації та навчання персоналу, вона акцентує увагу на ключових принципах аудиту:
- Професійна ретельність: Аудиторам необхідно докладати максимум старанності та проявляти розсудливість. Це передбачає здатність робити обґрунтовані судження в усіх ситуаціях, що виникають під час перевірки.
- Конфіденційність: Слід проявляти обережність у використанні інформації, що запитується, а також захищати її від несанкціонованого розголошення.
- Незалежність та об’єктивність: Аудиторам, де це можливо, необхідно бути незалежними від діяльності, що перевіряється, та діяти вільно від упередженості й конфлікту інтересів. Це особливо важливо для отримання об’єктивних доказів своєї діяльності.
Наявність у внутрішніх аудиторів відповідних сертифікатів, що підтверджують їхні компетенції, є обов’язковою вимогою та запорукою довіри з боку об’єкта аудиту та інших зацікавлених сторін.
Планування аудиту як інструмент систематичної дії
Ефективний внутрішній аудит починається з ретельного планування. План аудиту повинен охоплювати низку ключових елементів для забезпечення систематичного та послідовного проведення перевірки. До цих елементів належать:
- Цілі аудиту та критерії аудиту з посилальними документами.
- Сфера аудиту, включаючи ідентифікацію організаційних та функціональних підрозділів, а також процесів, які будуть перевірятися.
- Дати, місця та очікувана тривалість проведення аудиту.
- Ролі та відповідальність членів групи з аудиту та супроводжуючих осіб.
- Розподіл необхідних ресурсів по критичним сферам аудиту.
Як консультант з багаторічним досвідом, Нестеренко С. А. підкреслює, що такий деталізований план дозволяє не лише виявити сильні сторони та потенціал для покращення, але й забезпечує чітке розуміння необхідності діяти систематично та послідовно у впровадженні заходів. Це є особливо актуальним у її сфері – якості та безпеки зерна, де найменша невідповідність може мати критичні наслідки для харчового ланцюга.



