Протягом останніх кількох місяців фахівці Центру економічного відновлення та EasyBusiness, у співпраці з УКАБ, провели всебічне дослідження впливу повномасштабного конфлікту на українське сільське господарство. Результати були представлені на онлайн-заході УКАБ у грудні 2022 року. Під час заходу були обговорені основні проблеми, з якими зіткнулися агровиробники у зв’язку з війною, а також можливі рішення для покращення їхнього становища.
Експерти намагалися відповісти на запитання:
Які причини зростання вартості логістики для аграріїв і який це має вплив на їх функціонування?
Які інші виклики хвилюють сектор зараз?
Наскільки знизяться обсяги виробництва агропродукції у 2023 році та який вплив це матиме на макроекономічну ситуацію в Україні?
Яким чином проблеми в українському агросекторі вплинуть на глобальну продовольчу безпеку?
Які дії можуть вжити Уряд і міжнародні партнери, щоб поліпшити ситуацію?
«Агросектор завжди виконував важливу роль для України під час кризових ситуацій, оскільки стабільно забезпечував валютні надходження та робочі місця, — зазначив Кирило Криволап, виконавчий директор «Центру економічного відновлення». — Однак нині агросектор потребує підтримки з боку держави. Ця підтримка забезпечить не лише стійкість країни під час війни, але й створить основи для майбутнього відновлення».
Кирило Криволап, виконавчий директор «Центру економічного відновлення»
Основними проблемами агросектора, викликаними війною, є: зростання витрат на логістику, обмежений доступ до фінансування, труднощі з відшкодуванням ПДВ, зростання цін на засоби виробництва та валютна різниця.
Зростання витрат на логістику
«Серед цих проблем найбільше на агросектор впливає збільшення витрат на транспортування зерна, які зросли більш ніж у чотири рази. Витрати на доставку становлять близько 2/3 від вартості зерна, що робить його виробництво економічно невигідним. Навіть часткове відновлення роботи портів не вирішує ситуацію. Більшість аграріїв отримають доступ до портів лише в майбутньому, а багатьом із них потрібно ще чимало часу, щоб підтвердити ефективність зернової угоди», — підкреслив керівник аналітичного департаменту «Центру економічного відновлення» Дмитро Ливч.
Дмитро Ливч, керівник аналітичного департаменту «Центру економічного відновлення» Від початку війни різниця між світовими цінами на пшеницю та внутрішніми цінами в Україні зросла з 9 % до 60 %. Що стосується кукурудзи, різниця цін зросла з 3 % до 55 %.
Основною причиною значної різниці в цінах між внутрішнім ринком та світовими ринками є логістичні проблеми, пов’язані з експортом зерна через блокування українських морських портів.
Основною причиною значної різниці в цінах між внутрішнім ринком та світовими ринками є логістичні проблеми, пов’язані з експортом зернових
Окрім підвищення витрат на логістику, агровиробники зіткнулися з більш ніж двохразовим зростанням цін на добрива, а також подвоєнням цін на енергоносії, що використовуються для сушіння та підтримання температурного режиму зберігання.
Незважаючи на незначне підвищення цін на зерно завдяки відкриттю морського сполучення в Україні, агровиробники все ще несуть збитки або отримують лише незначні прибутки.
Після початку дії «зернової угоди» різниця між внутрішніми та світовими цінами трохи зменшилася, однак відчутний ефект можна буде оцінити лише через кілька місяців.
Отже, аграріям доводиться використовувати залізницю для транспортування продукції, вартість послуг якої залежить від тарифів «Укрзалізниці» та оренди вагонів. Якщо до початку великої війни найбільшу частку витрат складала вартість транспортування, то після початку вторгнення вартість оренди вагонів стала домінуючою через різке зростання цін на аукціонах Прозорро.Продажі.
ЛОГІСТИКА ПІД ЧАС ВІЙНИ
Для більшості компаній навіть після підписання «зернової» угоди витрати на логістику до порту становлять 70–80 доларів США/т, в той час як до початку повномасштабної війни ці витрати коливалися в межах 20-30 доларів США/т.
Деякі виробники відмовляються від послуг експедиторів, щоб заощадити гроші, що дозволяє зберегти до 10% рентабельності.
Разом з тим існують проблеми з перевалкою на сухопутних переходах, затримки на кордоні, наявність безлічі бюрократичних процедур, а також дефіцит зерновозів для експортних перевезень.
Крім того, агровиробники наголошують на тому, що сусідні європейські країни не поспішають вкладати в свою інфраструктуру.
Згідно з проведеним дослідженням, для вирішення проблеми зростання вартості послуг залізничних перевезень можливі кілька рішень, які можуть мати суттєвий вплив у короткостроковій перспективі, а саме:
1. Повний перегляд системи формування тарифів на перевезення
2. Введення цінової стелі для вартості використання зерновозів
3. Введення обмежень на участь окремих гравців ринку в аукціонах
4. Зниження стартових ставок на користування зерновозами
5. Збільшення обсягу пропозиції на аукціонах
6. Запровадження субсидій на використання вагонів
7. Запровадження системи повідомлень про зміни у швидкостях
8. Поліпшення системи планування перевезень УЗ
9. Запит на постачання вагонів з боку країн ЄС
10. Введення системи моніторингу попиту
Обмежений доступ до фінансування, проблема з поверненням ПДВ
Серед найбільш значущих проблем агрусектора також є питання неповернення ПДВ, валютна різниця і брак фінансування, які змушують агровиробників перейти в тіньову економіку.
Зокрема, малі фермери (до 200 га), які становлять близько 70 % загальної кількості зернових господарств, стикалися з труднощами у фінансуванні, оподаткуванні й оренді ще до початку війни. Це примушувало малих виробників частково або повністю перейти в тіньову економіку.
Проте із початком повномасштабного вторгнення в Україну малим фермери особливо відчули негативний вплив проблем з логістикою, підвищення цін на засоби виробництва, неповернення ПДВ і валютної різниці, що підштовхнуло певну частину малих виробників до переходу в тінь, щоб зберегти свою рентабельність.
Згідно з оцінками Міністерства економіки, приблизно 27 % офіційної валової доданої вартості агросектора в 2021 році залишалася в тіні. Крім того, експерти стверджують, що до війни, 40 % зернових та 10–30 % олійних продукцій реалізовувались неофіційно.
На сьогодні ж оцінити масштаб переходу малих фермерів у тінь через війну досить складно. Проте, за словами експертів, для експорту продукції майже половина продажів у сільському господарстві здійснюється готівкою. Основними причинами цього є неповернення ПДВ та високі процентні ставки за кредитами (близько 24 %).
ГЛАВНІ ПРОБЛЕМИ АГРОВИРОБНИКІВ
Компанії визначають зростання витрат на логістику та нестачу ліквідності як найгостріші питання.
Для певних компаній кредитні ставки зросли більш ніж вдвічі, а кредитний ліміт виявився обмеженим.
Вартість окремих засобів виробництва, зокрема енергоресурсів і добрив, зросла значно.
Щодо фіксованого валютного курсу, агровиробники сприймають його як додатковий податковий тягар у розмірі 15–20 %.
Ситуація з відшкодуванням ПДВ поки що покращилась, але тривалі періоди затримки при поверненні коштів не сприяють нормальній діловій активності.
Зростання цін на засоби виробництва та інші виклики
Експерти також очікують подальше зростання витрат на засоби виробництва та зниження обсягів використання добрив, що погіршить врожайність основних культур і рентабельність агровиробників.
Прогнози зниження використання добрив складають 3–47 % для азотних, 51–100 % для фосфатних і 41-100 % для калійних, в залежності від культури. Це, в свою чергу, знизить середню врожайність, падіння якої оцінюється на 20–50 %.
Собівартість виробництва кукурудзи зросте на 11% цього року — до 205 доларів США/т через падіння врожайності. Водночас очікується зростання собівартості виробництва пшениці на 23% — до 455 доларів США/т в порівнянні з оцінками 2022 року.
Найбільша очікувана собівартість виробництва кукурудзи становитиме 1150 доларів США/га, найменша — у жита — 643 доларів США/га. Також очікувана собівартість соняшника, сої, пшениці, ячменю та ріпаку на гектар становитиме 727, 721, 947, 751 доларів відповідно.
Отже, існування множин проблем в агросекторі призведе до скорочення обсягів виробництва зернових та олійних культур більш ніж на 20 % (за прогнозами USDA) у цьому році, що в свою чергу викличе втрати в українській економіці з огляду на зайнятість та податкові надходження. Крім цього, значно постраждає й глобальна продовольча безпека.
У 2022/23 МР очікується зниження обсягів виробництва зернових та олійних культур більш ніж на 20 %
В Західній Африці збільшується рівень голоду через бідність та залежність від імпорту продовольства
Таким чином, прогнозується скорочення зайнятості на сільськогосподарських підприємствах, які займаються виробництвом зернових та олійних культур, на 22 % з урахуванням формальної та неформальної зайнятості. Слід зазначити, що агросектор є лідером за кількістю неофіційно зайнятих в Україні — у 2021 році офіційна зайнятість становила 0,58 млн осіб проти 1,46 млн осіб за даними Держстату. Враховуючи історично значну частку неофіційно зайнятої робочої сили, важко спрогнозувати, як зміниться це співвідношення у 2023 році. Проте припустити, що неофіційна частка збільшиться, є цілком обґрунтованим.
ВПЛИВ ВІЙНИ НА ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ КОМПАНІЙ
Зниження внутрішніх цін на продукцію у поєднанні зі зростанням собівартості виробництва негативно вплинули на рентабельність у поточному році.
У деяких виробників збитковість спостерігається лише у певних культурах — переважно зернових.
Водночас олійні культури та ріпак поки що залишаються прибутковими. Однак їх рентабельність також значною мірою залежить від фізичного розташування компанії.
На основі проведеного дослідження, експерти виділили основні фактори, які допоможуть запобігти такому розвитку подій, перш за все, це:
1. Поступове скасування валютних обмежень та відновлення плаваючого валютного курсу;
2. Відновлення нормального функціонування механізму автоматичного повернення ПДВ;
3. Поліпшення доступу до фінансування, в тому числі для великих гравців ринку з допомогою міжнародних фінансових установ.
Тим часом, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський підкреслив, що ситуація є досить нерівномірною в різних регіонах, тому підтримка областей, що зазнали найбільших втрат від війни, повинна бути більш суттєвою.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський
«Однак як комерційні, так і державні банки зараз діють відповідно до певних механізмів, без врахування регіональних особливостей. Також існують деякі програмні ініціативи, які незабаром будуть запущені з пріоритетами для деокупованих територій: це першочергові компенсації за генератори, переведення елеваторів на твердопаливні котли чи LPG. В планах — полегшити співпрацю «Укрзалізниці» з регіонами на сході та півдні, над цим постійно триває робота», — зазначив Микола Сольський.
Попри кризу й крайню недостатність джерел фінансування, держава продовжує працювати над матеріальною підтримкою аграріїв. Таким чином, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виділяє ефективність програми доступних кредитів 5-7-9%, за якою 38 тис. аграріїв отримали кредити на понад 81 млрд грн, що складає 53% усіх виданих кредитів за цю програму.
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев
«Ще одною програмою, якою можуть скористатися аграрії є програма на створення теплиць та садів. Також маємо міжнародну фінансову підтримку по багатьом напрямкам. Щодо повернення ПДВ, через те, що значна частина коштів з бюджету йде на армію та соціальну підтримку, ми стикаємося із затримками в виплатах на 3-4 тижні. Крім того, активно працюємо над затвердженням списку територій, які постраждали від військових дій», — пояснив Данило Гетманцев.
«Якщо агробізнес хоче повернутися до прибутковості, йому насамперед потрібно зрозуміти, що нинішні умови — це нова реальність, з якою потрібно мати справу, і очікувати швидких змін — неправильно. По-друге, сільгоспвиробникам варто виходити за межі своєї традиційної діяльності — вирощування — і шукати можливості для розширення ланцюгів створення доданої вартості, тобто включати переробку до свого бізнес-портфеля. Це дозволить значно знизити витрати на логістику, адже обсяги експорту в тонах зменшаться, а доходи виробників у доларах США зростуть», — наголосив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.
Натомість, колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014—2016) Айварас Абромавичус вважає: «Сьогодні, в умовах різкого зменшення посівних площ та перспектив врожаю, створення комфортних умов для переробки є більш актуальним у довгостроковій перспективі, а наразі необхідні інші термінові рішення — скорочення термінів перевірок накладних, оптимізація черг на кордоні, зниження витрат на логістику. Основна увага має бути зосереджена на відновленні рівня врожаю та стабільності агросектора, а вже потім слід вести розмову про переробку».
Міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014—2016) Айварас Абромавичус ПЛАНИ ТА ОЧІКУВАННЯ НА 2023 РІК
Компанії очікують, як зростання вартості засобів виробництва, так і підвищення цін на зернові у 2023 році.
Серед найбільш очікуваних заходів з боку держави — розширення доступу до фінансування, мінімізація валютних коливань, вирішення проблеми неповернення ПДВ та дерегуляція.
Заява Айвараса Абромавичуса підтверджує голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, наголошуючи, що невелика і середня переробка не зможе врятувати українських фермерів. «Такі українські виробники стануть неконкурентоспроможними в ЄС. Наша майбутня додана вартість повинна базуватися на великих індустріальних переробках. Для їх запуску потрібні значні інвестиції. Тому одночасно з пошуком фінансування важливо активувати зусилля для покращення логістики», — зазначив Андрій Дикун.
Генеральний директор ІМК, Президент УКАБ (2007-2021) Алекс Ліссітса
«На сьогодні питання ліквідності є пріоритетом як в короткостроковій, так і в середньостроковій перспективі. Зворотний відлік вже розпочато — маємо час в три-чотири місяці до посівної кампанії, оскільки вже в березні аграрії повинні зрозуміти, які дії вживати далі. Мова йде про десятки мільярдів гривень, а сьогоднішні програми не покривають ці витрати. І якщо не знайдуться кошти, агротривни не витримають у весняний сезон 2023 року, що призведе до втрати позицій України на найближчі роки як на світових ринках, так і в технологічному контексті», — наголосив генеральний директор ІМК, Президент УКАБ (2007-2021) Алекс Ліссітса.
Ознайомлений з результатами дослідження О. Єрмоленко
Докладніше — https://www.youtube.com/watch?v=LvUay2D-aCw
Дивитись YouTube Video
Источник: www.propozitsiya.com
