Амарант (Amaranthus L.) — універсальна рослина, що має значення як кормова, зернова, технічна, харчова, лікувальна та овочева культура. Її застосовують у кондитерській, хлібопекарській, фармацевтичній, парфумерній галузях, у раціоні дітей, а також у ландшафтному дизайні як декоративно-квіткову рослину.
Зелена маса з урожайністю до 100 т/га знаходить застосування у тваринництві у свіжому вигляді, для виготовлення силосу (часто у суміші з іншими культурами), а також для виробництва білково-вітамінної муки та концентратів. Найважливішою перевагою амаранту є високий вміст білка у насінні та листі. Згідно з міжнародними стандартами якості, білок насіння амаранту має найвищий рівень біологічної цінності — 75 балів, тоді як у пшениці — 56,9, соєвих бобах — 68, а коров’ячому молоці — 72,2. За кількістю білка у насінні (15–18%) амарант перевершує пшеницю (12–14%), рис (7–10%), кукурудзу (9–10%) та інші злаки.
Як овочева культура, амарант унікальний тим, що всі його частини придатні для вживання: стебла, листя та насіння. Цінними продуктами також є олія та пророщене насіння, які володіють лікувальними властивостями. Олія амаранту містить до 8% сквалену — потужного антиоксиданта. Раніше основним джерелом цієї речовини вважався жир печінки рідкісної глибоководної акули з вмістом близько 2%. Експерти відзначають протипухлинні властивості сквалену, його здатність активізувати імунну систему та підвищувати стійкість організму до хвороб. Крім того, сквален захищає від радіації, трансформуючись у вітамін Д.
Зелень амаранту збирають при досягненні рослиною висоти 20–25 см. Молоде листя за смаком нагадує шпинат. Його додають до салатів, супів, соусів, запіканок, використовують для приготування чаю та компотів. Зберігають зелень шляхом сушіння або заморожування.
Найважливішою перевагою амаранту є високий вміст білка у насінні та листі
В Україні культивують численні сорти амаранту: Ацтек, Геліос, Харківський, Крепиш, Лера, Валентина, Воронежський, Золотий гігант. Найпопулярніші у сільському господарстві: Харківський-1, Лєра, Ультра, Сем, Геліос, Студентський. Вони відрізняються тривалістю вегетаційного періоду та сферами використання, тому важливо враховувати цілі виробника та кліматичні умови регіону. Серед овочевих сортів виділяють:
Валентина — ранній овочевий сорт із численними пагонами вздовж стебла. Листя та квіти мають фіолетовий колір. Насіння напівпрозоре, світло-коричневе з червоною каймою. Висота рослини — до 1,7 м. Термін дозрівання листя — 45–60 днів, насіння — 110–120 днів;
Здоровань — швидкозрілий овочевий сорт, що вирощується для отримання свіжої зелени. Має ніжне зелене листя, коричневі квіти з червоними вкрапленнями та світло-жовте насіння. Висота — 1,3–1,4 м;
Молоде листя амаранту за смаком нагадує шпинат
Харківський–1 — універсальний сорт
Білий аркуш — карликовий овочевий сорт для вирощування зелени. Зріз проводять при висоті 18–20 см. Листя та стебла світло-зелені, мають приємний смак. Цей сорт добре приживається на підвіконні взимку;
Харківський–1 — універсальний сорт, ідеальний для зернового вирощування. Має зелене листя, жовті прямостоячі суцвіття та світле насіння. Висота рослини — 1,7–1,9 м.
М. Тирусь, С. Стефанюк, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького
Источник: www.propozitsiya.com
