У технологічних процесах вирощування зернових культур надзвичайно важливе значення відіграє реалізація таких агротехнічних заходів, які сприяють отриманню висококласної сировини та її збуту на зовнішні ринки.
Пшениця. Під час прогнозування якості зерна пшениці озимої слід брати до уваги велику кількість факторів. Найбільш значущими з них є кліматичні умови в період формування та достигання зерна, гібриди, попередні культури, обсяг внесення добрив, методи захисту насаджень від захворювань і шкідників, часові рамки збору. Згідно з результатами багаторічних досліджень, виконаних в ДУ Інститут зернових культур НААН у степовій місцевості, найкращі технологічні характеристики зерна пшениці озимої, основної продовольчої культури в Україні, забезпечують сильні за властивостями сорти, такі як Пилипівка, Нива одеська, Журавка, Зиск, Мудрість одеська, Мелодія одеська, Розкішна та інші. За умови вирощування подібних сортів із застосуванням необхідної технології, кількість білка в зерні становитиме не менше 12–13 %, а сирої клейковини – 23–25 %.
Суттєвим чином на якість зерна впливає вибір рослини-попередника. Зважаючи на невелику частку чистих парів у сільськогосподарських підприємствах останніми роками, серед найбільш розповсюджених непарових попередників першочерговою є посадка пшениці озимої після посіву гороху на зерно. У випадку розміщення посівних площ після зернових злакових культур, сорго та соняшнику, зерно 2–3-го класів якості виросте за умови, коли перед посадкою було внесено збільшену кількість мінеральних добрив із наявністю в їхньому складі до 60–90 кг/га азоту, а в період весняного росту проводили азотні підживлення посівів згідно з результатами аналізу ґрунту та діагностики рослин.
Варто зазначити, що для отримання зерна поліпшеної якості велике значення має правильний вибір часу збору, який визначається сукупністю зовнішніх умов, біологією сорту, динамікою накопичення органічних і мінеральних сполук. Протягом формування зерна відбувається безперервне збільшення сухої маси. За даними досліджень, що проводилися в ДУ ІЗК НААН, було встановлено, що в умовах Північного Степу максимальних показників вага 1000 зерен у сучасних сортів пшениці озимої досягає наприкінці воскової зрілості за вологості 24–21 %. Разом із тим, найвищий вміст білка та клейковини спостерігався з настанням повної зрілості зерна. Однак при перестої посівів можуть відчутно погіршуватися склоподібність зерна і його питома вага, об’єм хліба, сила борошна, пружність тіста тощо.
Одними з головних характеристик зерна, які зумовлюються в першу чергу технологією вирощування, є обсяг білка і сирої клейковини, що в ньому містяться.
Підвищена вологість повітря під час наливу зерна та після його достигання може спричинити поширення у насадженнях пшениці озимої, а також в інших зернових колосових культурах захворювань, що викликаються бактеріями і збудниками цвілевих грибів. У разі порушення термінів збирання, хвороби поширюються згодом і на зерно, спричиняючи погіршення його якості. Тому важливо проводити збір колосових культур у максимально стислі терміни.
При випаданні опадів у стадії воскової зрілості пшениці озимої та під час збиральної кампанії існує ймовірність проростання зерна в колосі на стеблі. Рівень проростання залежить як від сорту, так і від стану посівів: густоти стебел, вилягання, ступеня зрілості зерна та інших факторів. Зерно з ознаками проростання гірше зберігається. Воно характеризується посиленим диханням, у ньому відбуваються процеси розпаду високомолекулярних сполук. Під час проростання зерна клейковина стає міцнішою, втрачає еластичність. У пророслому зерні знижуються вага 1000 зерен, склоподібність, питома вага, число падіння, хлібопекарські властивості.
Згідно з результатами проведених досліджень виявилося, що найбільш стійкими до проростання зерна в колосі на стеблі за вологої погоди під час збирання врожаю, яка спостерігалася, наприклад, у 2011, 2014, 2015 і 2021 роках, були такі сорти пшениці озимої: Зіра, Фаворитка, Золотоколоса, Куяльник, Заможність, Антонівка, Мескаль. У цих сортів частка пророслих зерен становила зазвичай менше 2 %. Слід зазначити, що згідно з актуальним стандартом ДСТУ 3768:2019, для продовольчого зерна м’якої пшениці другого і третього класів якості частка таких зерен не повинна бути більшою за 3 %, а для першого – 2 %.
Для формування однорідних партій зерна пшениці поліпшеної якості та недопущення їх поєднання під час приймання і розміщення на хлібоприймальних підприємствах, перед збиранням в обов’язковому порядку здійснюють інспектування насаджень і попередню оцінку якості зерна. Для цього за 3–4 дні до початку жнив відбирають зразки зерна (кожен із них повинен бути не менше 1 кг) з партій, отриманих від контрольних обмолотів, або використовують спосіб апробаційного снопа – шляхом його відбору по діагоналі поля.
Енергійні сорти, які за умови дотримання агротехнічних вимог вирощування можуть забезпечити другий і третій класи продовольчого зерна, необхідно збирати в першу чергу при настанні його повної стиглості. Перед початком збирання площ, де очікують отримати зерно кращої якості, обов’язково здійснюють обкошування полів з боку полезахисних смуг і по периметру завширшки 20–30 м. Зерно, отримане з обкошених ділянок, яке може бути пошкодженим клопом-черепашкою, зсипають окремо.
Залежно від характеристик якості, зерно пшениці м’якої ділять на чотири категорії. Пшеницю м’яку першої, другої та третьої категорій використовують для продовольчих потреб (головним чином у борошномельній та хлібопекарській сферах) і для вивозу, пшеницю четвертої категорії – на продовольчі та інші потреби, а також для експортування.
Одними з ключових показників зерна, які визначаються передусім технологією культивації, є кількість у ньому білка і сирої клейковини. Так, наприклад, масова частка білка для зерна пшениці м’якої першої категорії має становити не менше 14 %, другої – 12,5 %, третьої – 11 %, а для четвертої категорії зерна ця характеристика якості взагалі не має обмежень. Вміст клейковини для першої категорії зерна має бути не меншим за 28 %, другої – 23 %, третьої – 18 %, для четвертої категорії – не лімітується. Якість клейковини для першої, другої та третьої категорій зерна коливається в діапазоні 45–100 умовних одиниць приладу ВДК, для четвертої — не має обмежень.
Характеристики якості зерна пшениці м’якої повинні відповідати вимогам стандарту ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови», які є обов’язковими на етапах збирання, обробки та зберігання (табл. 1).
Таблиця 1. Характеристики якості зерна м’якої пшениці (ДСТУ 3768:2019 Пшениця. Технічні умови)
Показник |
Характеристика та норма згідно з категоріями |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Питома вага, г/л, не менше ніж |
775 |
750 |
730 |
Без обмежень |
Склоподібність, %, не менше ніж |
50 |
40 |
Без обмежень |
Без обмежень |
Вологість, %, не більше ніж |
14,0 |
14,0 |
14,0 |
14,0 |
Зернова домішка, %, не більше ніж |
5,0 |
8,0 |
8,0 |
15,0 |
Зокрема: |
|
|||
биті зерна |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
У межах зернової домішки |
зерна злакових культур |
3,0 |
4,0 |
4,0 |
У межах зернової домішки |
пророслі зерна |
2,0 |
3,0 |
3,0 |
У межах зернової домішки |
Сміттєва домішка, %, не більше ніж |
1,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
Источник: www.propozitsiya.com