Відкриємо список евкаліптом. Цей фаворит коал широко розповсюджений в Австралії, трапляється у Новій Зеландії та на Тасманії. Евкаліпт може за перший рік піднятися вгору на 2 метри. До трьох років найбільш проворні зразки сягають 10 метрів. Найбільш інтенсивне зростання припадає на початкові 10-15 років існування цього заморського гіганта (висота дерева згодом може досягти 100 метрів). Потім починає зміцнюватися гнучкий стовбур, від нього виростають об’ємні гілки та покриваються тонкими листочками. Але активне зростання відбувається не тільки над поверхнею — і в цьому головний секрет. Евкаліпт оперативно розвиває і кореневу систему, завдяки чому одержує багато поживних речовин для росту крони. Також через швидкий розвиток кореневища та сильне випаровування вологи евкаліпт саджають для зневоднення боліт.
Наступний молодець знайомий кожному без винятків. Береза. Вона також виділяється динамічним ростом, хоча в перші роки життя зволікає. Це зумовлено поширеним серед рослин способом росту спочатку вглиб для зміцнення коренів, а потім — угору. У перші роки життя зовсім молоду берізку можна переплутати з молодою вільхою, оскільки вона ще не має свого характерного білого стовбура з темними рисками. З роками стовбур стає міцнішим, світлішим, виникають риски, які, до речі, забезпечують надходження кисню до живих клітин стовбура. Рідна красуня в найактивніший період може виростати приблизно 1 метр за рік. Ця активна пора — з 10 років. У такому віці берізка вже і біліє, і стає зрілішою, і готова до звершень. До завершення життя (100-120 років) береза зазвичай виростає до 20-30 метрів, хоча окремі велетні можуть досягати й більшої висоти.
Третього гіганта всі теж знають — тополю. Недарма комунальні служби її систематично обрізають, тому що дерево здатне виростати на 2-3 метри за рік. Тополя займає дуже широкий ареал розповсюдження. Активний ріст у наших пухнастих знайомців розпочинається просто з початкових років життя, адже це дерево-першопроходець. Уже у 15-20 років тополя вважається цілком зрілою, а до 50-60 років часто починає старіти й гнити зсередини, виходячи на свою, так би мовити, заслужену пенсію. Забавно, адже на самому початку паросток тополі розміром лише із сірникову голівку. Рости тополя бажає, як і береза, спершу вглиб. До того ж безліч потужних коренів дерево пускає і по поверхні землі, та так, що вони можуть вийти далеко за межі крони. Завдяки цьому дерево одержує найсвіжіші та найглибші делікатеси й може дозволити собі стрімкий ріст.
Ще одне дерево, яке перестаралося з «Ростішкою», — робінія псевдоакація. Або, що звичніше для людей, біла акація. Вона росте майже по всій земній кулі в лісах з вологим, насиченим вапном ґрунтом. Робінія любить сусідство клена, дуба, сосни, але от їм її сусідство докучає. Корені дерева йдуть на 10-12 метрів вглиб і можуть забрати у сусідів поживні компоненти. Добре, що дерева знайшли компроміс і розташували свої корінці ближче до поверхні, залишаючи робінію наодинці трапезувати в глибині. На своїй особистій дієті робінія активно росте до 10 років, підростаючи на 1,5-2 метри за рік у висоту.
Ну і куди ж без поточної суперзірки, про яку зараз говорять усі форуми садівників, — павловнії. Якщо попередні герої лише поспішали, то це «Адамове дерево» вмикає реальний турборежим. Уявіть собі: за сприятливих умов павловнія здатна «вистрілити» на 3-5 метрів заввишки всього за рік! Секрет такого спринтерського ривка ховається у величезному листі, яке іноді сягає 70 сантиметрів у діаметрі. Ці зелені «лопухи» діють як надпотужні фотосинтезуючі фабрики, що постачають енергію для росту стовбура з шаленою швидкістю. До речі, павловнію ще називають деревом-феніксом: навіть якщо зрізати її під корінь, вона не надто засмутиться, а просто випустить новий пагін і знову потягнеться до неба, оперативно надолужуючи втрачене. За 5-7 років ця азійська гостя перетворюється на повноцінного гіганта, деревину якого через легкість і міцність називають «алюмінієм» серед дерев.
Поділитися