Їстівна жимолость належить до нішевих культур, проте останніми роками стрімко набуває популярності серед споживачів, а площі під насадженнями стабільно зростають. Це зумовлено низкою незаперечних плюсів культури: надраннім дозріванням ягід, винятковою морозо- та зимостійкістю, стійкістю до шкідливих організмів, високою поживною цінністю плодів і невибагливістю до умов вирощування.
Ключова перевага їстівної жимолості — її надзвичайна скоростиглість. Ягоди достигають одними з перших у сезоні — на 7–10 днів раніше, ніж суниця. Висока зимостійкість — ще одна важлива риса. Окрім того, смак ягід високо цінується у світі.
Під час переробки жимолость майже не втрачає корисних властивостей, тож продукти з її ягід широко поширені у західних країнах, зокрема у США та Канаді.
У природі їстівна жимолость формує невисокий прямостоячий, часто гіллястий кущ заввишки 0,5–1 м. У культурі висота сягає 1,5–2 м. Крона округла, напівсферична, площинно-округла. Листки видовжені, цілокраї. Квітки двостатеві, жовті, з легким ароматом, трубчасто-воронкоподібні, зібрані по дві у суцвіття.
У природних умовах їстівна жимолость утворює невисокий прямостоячий, часто розгалужений кущ 0,5–1 м заввишки. У культурі рослини досягають 1,5–2 м
Запилення у жимолості перехресне — його забезпечують переважно джмелі та мухи, рідше — бджоли й оси. Вирішальною ланкою технології вирощування є якісне запилення; ефективним є залучення спеціалізованих популяцій джмелів, наприклад Naturol Trio.
Плід — ягода синьо-блакитного кольору з вираженим восковим нальотом. Форма — циліндрична, глечикоподібна, видовжена. Довжина 1,8–2,9 см, ширина і товщина 0,9–1,5 см, маса 0,9–2,8 г.
Смак стиглих ягід кисло-солодкий або кислий, із приємним післясмаком і легким ароматом. Насіння дрібне, від світло- до темно-коричневого, приблизно 700 насінин у 1 г ягід. Їхня велика кількість не відчувається і не впливає на смак, адже насінини дуже малі.
Початок вегетації
За наших умов вегетація жимолості стартує раніше, ніж у більшості інших ягідних культур — наприкінці березня — на початку квітня за середньодобових 5…7 °С. Цвітіння починається через чотири тижні після розпускання вегетативних бруньок — наприкінці квітня — на початку травня за температури 10…12 °С і триває 10–15 днів залежно від погоди.
Раннє цвітіння зумовлює і раннє достигання врожаю. Вже наприкінці травня — на початку червня ягоди придатні до споживання.
Сіянці вступають у плодоношення на 3–4-й рік після сівби, вегетативно розмножені рослини — на 1–2-й рік після висаджування. Повне плодоношення настає у 5–7-річному віці, коли врожай становить 1,5–2 кг з куща. Період високої продуктивності тривалий — 15–20 років.
Цвітіння розпочинається через чотири тижні після розпускання вегетативних бруньок — наприкінці квітня — на початку травня при 10…12 °С і триває, залежно від погоди, 10–15 днів
Жимолость може рости у різних ґрунтово-кліматичних зонах і не є вибагливою до ґрунтів. Найкраще почувається за достатнього зволоження та хорошого освітлення; у затінку плодоношення слабке або відсутнє.
Сортові ознаки їстівної жимолості надійно зберігаються при вегетативному розмноженні — живцюванням, відсадками, поділом куща. Найпростіше розмножувати зеленими живцями в холодному парнику, ящику або на грядці з тимчасовим поліетиленовим укриттям. Відсадками і поділом куща розмножують восени — наприкінці вересня — у жовтні або ранньою весною — у березні, до початку активного росту.
Найліпший термін висаджування за наших умов — весна, утім за потреби саджанці можна садити й восени. Рекомендована площа живлення — 2 х 1,5 м. За менших відстаней кущі змикаються, затінюються, що знижує врожай, ускладнює обробіток ґрунту і догляд. Після висаджування обрізування зазвичай не потрібне.
Догляд за рослинами
Надалі догляд за дорослими насадженнями включає розпушування ґрунту, боротьбу з бур’янами та видалення сухих і пошкоджених гілок. Для стабільного плодоношення щовесни рано навесні під кожен кущ вносять 8–10 кг перегною або компосту, змішаного з 40–50 г суперфосфату та 30–40 г калійної солі. Оскільки ягоди достигають раніше за інші плодові культури, їх активно поїдають птахи — потрібен захист сітками або електронними відлякувачами.
У Житомирській області позитивний досвід вирощування має фермер Андрій Ковальчук (Звягельський район). Добираючи сорти з різними строками дозрівання, можна розтягнути період збирання до початку сезону ранньої лохини, забезпечивши працівників роботою довше.
Успішно вирощують їстівну жимолость і в інших регіонах України: на Волині, Київщині, Черкащині, Слобожанщині тощо.
Як вирощують жимолость на Житомирщині
Дослідження виконували у ПСП «Вертикаль» (с. Киянка, Звягельський район, Житомирська область). Ґрунт дослідної ділянки — дерново-підзолистий суглинок. Вміст гумусу в орному шарі 1,2–1,4 %, азоту 1,7–1,9, фосфору 2,9–3,7, калію — 0,05–0,08 мг на 100 г ґрунту. рН сольовий — 7,1. Гідролітична кислотність 2,4–2,7 мг-екв на 100 г ґрунту. Такий тип ґрунту повністю придатний для закладання насаджень їстівної жимолості. Звягельський район розташований на заході Житомирщини, у межах Поліської низовини. Рельєф — горбиста рівнинна низовина. Середньомісячна температура січня -5,3 °С, липня 18,8 °С. Період із температурами понад 10 °С (активна вегетація) триває 154–159 днів. Річна сума опадів 601 мм, з яких 72 % припадає на теплу пору. Висота снігу — 22 см.
Район належить до помірно теплої, вологої агрокліматичної зони. Під час досліджень кількість опадів відрізнялася від середніх багаторічних значень і коливалася між роками та місяцями. Так, у 2022 році річна сума опадів була меншою за норму (532 проти 601 мм), а у 2023-му — більшою (667 мм). Варто відзначити, що в період активної вегетації (травень–серпень) 2023 року опадів випало істотно більше, ніж у 2022-му, що сприяло кращому росту кущів та вищій врожайності у 2023 році. Опади у роки досліджень випадали досить нерівномірно.
Середньорічні температури становили 10,5 °С (2022 р.) і 10,9 °С (2023 р.) за багаторічної норми 7,9 °С. Майже всі місяці дослідного періоду були теплішими за норму. Показово, що в 2023 році всі середньомісячні температури осені, зими й весни були додатними, тоді як за багаторічними даними грудень, січень і лютий зазвичай мають від’ємні значення.
Їстівна жимолость — одна з найбільш морозо- та зимостійких ягідних культур, тож підмерзання рослин у нашому досліді не відмічалося ні взимку, ні навесні. Найспекотнішими були літні місяці: червень (19,7…21,5 °С), липень (20,6…21,2 °С) і серпень (19,4…20,3 °С).
У досліді оцінювали продуктивність насаджень їстівної жимолості сорту Алісія за різних схем розміщення кущів. Роботу проводили у 2022–2023 рр. Плантацію закладено навесні 2018 року за схемами: 3,0 х 0,6 м, 3,0 х 0,8 м, 3,0 х 1,0 м, 3,0 х 1,2 м. Зрошення не застосовували. Повторність триразова, у кожній повторності по 13 висаджених рослин.
Ягоди жимолості, що достигають раніше за інші плодові культури, активно поїдають птахи, тому потрібен захист — наприклад, сітками або електронними відлякувачами
Сорт Алісія створено внаслідок вільного запилення відбірної форми жимолості камчатської. Автори: В. О. Кібкало, С. М. Гризодуб. Кущ слаборослий (до 1,2 м), розлогий. Рослини досить стійкі до грибних хвороб і шкідників, зимостійкі, скороплідні. За даними досліджень середня врожайність з 1 га — близько 3,9 т. Плоди середні або великі (1,0–1,3 г), еліптичні, темно-сині, з восковим нальотом і нерівною поверхнею; при достиганні не осипаються. Шкірочка тонка. М’якоть ніжна, соковита, кисло-солодкого десертного смаку; середня дегустаційна оцінка 8,7 бала. Вміст у ягодах, %: цукри 7,7, органічні кислоти 2,1, вітамін С — 45–50 мг на 100 г сирої маси. Транспортабельність середня. Використання універсальне. Строк достигання середньо-пізній, дозрівання дещо розтягнуте, що зручно для присадибного вирощування.
У сорту Алісія початок вегетації (розпускання бруньок) припав на 1-шу декаду квітня в усіх схемах розміщення. Цвітіння також розпочиналося одночасно — у 2-й декаді квітня, одразу після старту вегетації. На терміни дозрівання впливала схема садіння: за відстаней у ряду 0,8–1,2 м ягоди починали достигати у 3-й декаді травня, тоді як за 0,6 м — у 1-й декаді червня. За найщільнішої схеми (3,0 х 0,6 м) дозрівання було дуже розтягнутим, за 3,0 х 0,8–1,0 — розтягнутим, а за 3,0 х 1,2 — середньої тривалості. Така нерівномірність пов’язана з гіршими умовами освітлення при меншій відстані між кущами. Для присадибних ділянок тривалий період дозрівання прийнятний, а інколи й зручний, тоді як у промислових насадженнях це мінус через зростання витрат на збір та формування менших разових товарних партій.
Надмірно загущене садіння (3,0 х 0,6 м) також відтягує закінчення вегетації (листопад завершується у 1-й декаді листопада проти 3-ї декади жовтня в інших варіантах), що знижує морозо- та зимостійкість кущів.
Найбільших висоти та ширини через шість років сягали рослини за схеми 3,0 х 1,2 м (1,38 та 1,16 м відповідно). Найменші розміри відмічено при найбільшій щільності 3,0 х 0,6 м (0,74 та 0,65 м).
Для високої продуктивності важливо забезпечити значний річний приріст пагонів — саме на них закладаються генеративні бруньки наступного урожаю. Як і очікувалося, інтенсивність росту корелювала з відстанню у ряду: найбільше пагонів (35,7–37,6 шт.) формувалося за 1,0–1,2 м, і вони були найдовшими (17,6–19,8 см). За щільної схеми 0,6 м утворилось лише 25,2 пагона середньою довжиною 10,5 см на кущі. Відповідно сумарна довжина пагонів була максимальною (6,28–7,44 м) за 1,0–1,2 м і мінімальною (2,65 м) при 3,0 х 0,6 м.
Отже, активність ростових процесів кущів жимолості сорту Алісія прямо залежить від схеми розміщення: зі зменшенням відстаней у ряду ріст слабшає через гірші умови освітлення, живлення та вологозабезпечення.
Середній дволітній урожай з куща був найнижчим при 3,0 х 0,6 м — лише 0,17 кг, що замало для такого віку насаджень. Причина — затінення, особливо в центрі кущів, що різко зменшує закладання генеративних бруньок, а також посилює конкуренцію за вологу та елементи живлення. За більш розрідженого розміщення (3,0 х 1,0–1,2 м) ці проблеми зникають, і врожайність з куща зростає більш ніж удвічі — до 0,37–0,38 кг.
Плоди сорту Алісія середні або великі (1,0–1,3 г), еліптичні, темно-сині, з восковим нальотом і нерівною поверхнею; при достиганні не осипаються
У нашому досліді найбільшу врожайність їстівної жимолості сорту Алісія з 1 га отримано при схемі 3,0 х 1,0 м — 12,34 ц. Близький результат показала схема 3,0 х 0,8 м (11,2 ц/га), однак з урахуванням подальшого активного росту кущів загущення посилюватиметься, а врожайність зменшуватиметься. За найрозрідженішої схеми (3,0 х 1,2 м) недобір урожаю вже зараз становить 10,67 ц/га і надалі зберігатиметься через меншу кількість рослин на площі.
Аналіз за роками показав, що врожайність у всіх варіантах була нижчою у 2022-му, ніж у 2023-му. Це пов’язано з поступовим збільшенням урожайності разом із ростом кущів. Відтак можна очікувати підвищення врожайності насаджень протягом наступних 3–4 років.
Середня маса ягід безпосередньо залежить від площі живлення: за щільніших схем (3,0 х 0,6–0,8 м) маса різко падає до 0,9–1,1 г, тоді як за розріджених (3,0 х 1,0–1,2 м) сягає 1,3 г.
Загущення також впливає на смак: за розрідженої схеми (3,0 х 1,0–1,2 м) він солодко-кислий, тоді як за щільніших (3,0 х 0,6–0,8 м) — кисло-солодкий. За найщільнішого садіння (3,0 х 0,6 м) зникає десертний присмак. У підсумку дегустаційна оцінка коливалася від 8,7–8,8 бала за схем 3,0 х 1,0–1,2 м до 7,4 бала за 3,0 х 0,6 м.
За найбільшого загущення (0,6 м у ряду) ускладнюється відрив ягід від плодоніжок, що є значним недоліком і, ймовірно, пов’язано з уповільненим достиганням через сильніше затінення.
Екологічна ефективність вирощування ягід жимолості їстівної
Питання екології нині набувають дедалі більшої ваги і в Україні, і у світі. У цьому контексті важливо впроваджувати екологічно безпечні технології вирощування рослинницької продукції. Їстівна жимолость як плодова культура відносно молода, а для України — інтродуцент. Практика плодівництва свідчить: інтродуковані види в перші десятиліття зазвичай майже не уражуються хворобами й мало пошкоджуються шкідниками. Жимолость їстівна — не виняток.
У нашому досліді найбільший урожай їстівної жимолості сорту Алісія з гектара отримано при схемі 3,0 х 1,0 м — 12,34 ц
Протягом періоду досліджень (2022–2023 рр.), а також від часу закладання плантації (2018 р.) рослини практично не хворіли, за винятком незначних плямистостей листя. Шкідників на жимолості не спостерігалося. Це дозволило взагалі не застосовувати засобів захисту, уникаючи пестицидного навантаження на екосистему. Отже, вирощування сорту Алісія у нашому досліді було максимально екологічно ефективним завдяки практичній відсутності шкідливих організмів у насадженнях.
Економічна ефективність вирощування ягід сортів жимолості їстівної
Економічні розрахунки виконували за рекомендаціями Інституту садівництва НААН України у цінах 2023 року. Вартість продукції у варіантах відрізнялася і залежала від двох чинників: врожайності та ціни реалізації. Урожайність визначалася схемою садіння і коливалася від 9,56 ц/га за 3,0 х 0,6 м до 12,34 ц/га за 3,0 х 1,0 м.
Збільшення відстані в ряду до 1,2 м зменшило врожайність (10,67 т/га) через меншу кількість рослин на одиниці площі. Ціна реалізації залежала від товарних якостей і зростала разом із площею живлення — від 5,2 тис. грн/ц за 3 х 0,6 м до 7,3 тис. грн/ц за 3 х 1,0–1,2 м.
Практика плодівництва свідчить: інтродуковані види в перші десятиліття зазвичай майже не хворіють і рідко пошкоджуються шкідниками. Жимолость їстівна — не виняток
Отже, найбільшу вартість продукції зафіксовано при схемі 3,0 х 1,0 м — 90,08 тис. грн з 1 га, тоді як за найщільнішого розміщення 3,0 х 0,6 м — мінімальну (9,56 тис. грн/га). Таке суттєве падіння вартості зумовлене погіршенням світлового, водного та поживного режимів, що призвело до зниження врожайності та погіршення товарних якостей ягід.
Виробничі витрати на вирощування жимолості у досліді становили 50,47–56,15 тис. грн/га. Собівартість була найвищою при 3,0 х 0,6 м (5,28 тис. грн/ц) і найнижчою при 3,0 х 1,0 м (4,55 тис. грн/ц). Найкращі економічні показники отримано за схеми 3,0 х 1,0 м — прибуток 33,93 тис. грн/га за рентабельності 60,4 %. Близькі, хоча й гірші результати — у варіанті 3,0 х 1,2 м: прибуток 24,99 тис. грн/га, рентабельність 47,2 %. Вирощування сорту Алісія за схемою 3,0 х 0,6 м є збитковим: мінус 0,76 тис. грн/га при рівні рентабельності -60,4 %.
К. Демянчук, Поліський національний університет
Источник: www.propozitsiya.com
