Інтерес українських фермерів до вирощування високоякісного товарного часнику постійно зростає, оскільки цей бізнес обіцяє значні економічні вигоди. Це особливо актуально в умовах підвищення коефіцієнта розмноження.
Наприклад, традиційний метод вирощування насіннєвого матеріалу озимого часнику сорту Любаша через зубок на 1 гектар дозволяє наступного року збільшити площу лише до 5–7 гектарів. Натомість використання всього врожаю повітряних цибулинок з 1 гектара (в експериментальних умовах можна отримати до 80 мільйонів штук) для вирощування однозубки дозволяє за рік розширити площу під товарним врожаєм до 400 гектарів.
Зростаючий ринковий попит на насіння часнику покривається пропозицією зубків, повітряних цибулинок і однозубок. Проте не всі сорти часнику здатні забезпечити таку різноманітність матеріалу. Деякі з них (усі ярі та деякі озимі) не формують стрілки під час вегетації, тому розмножуються лише за допомогою зубків. До цієї категорії належить єдиний в Україні нестрілкуючий озимий сорт Лідер, а також ряд зарубіжних аналогів, таких як Мессідор, Гермідром, Сабадром та інші.
Зеновій Сич, д-р. с.-г. наук, професор
Стрілкуючі сорти формують стрілку із суцвіттям, у якому виростає до 100–200 повітряних цибулинок різного розміру. Останніми роками значно зросла популярність стрілкуючих сортів: Любаша, Прометей, Софіївський, Дюшес, Мереф’янський білий, Харківський фіолетовий, Спас та Лідія. Їхня здатність утворювати різну кількість повітряних цибулинок залежить від генетичних характеристик, розміру насіннєвого матеріалу, густоти посадки та умов погоди. Наприклад, у Степу через часті посухи продуктивність одного суцвіття часнику різних сортів при густоті рослин 150 тис./га в середньому дорівнює:
- Любаша: 110–200 шт. із середньою масою однієї цибулинки 70 мг;
- Прометей: 190 шт. і 55 мг відповідно;
- Софіївський: до 120 шт. і 21 мг;
- Мереф’янський білий: до 140 шт. і 27 мг;
- Дюшес: до 50 шт. і 90 мг;
- Спас: до 160 шт. і 22 мг;
- Лідія: до 50 шт. і 82 мг.
У більш вологі роки ці параметри були на 20–30 % вищими. Наприклад, навіть у неполивних умовах Степу при схемі вирощування «сівба повітряних цибулинок — вирощування однозубки без викопування — вирощування повітряних цибулинок при густоті стояння рослин 700 тис./га» в експерименті вдалося отримати 4830 кг повітряних цибулинок із середньою масою 1000 шт. – 63 г.
Мінливість розміру і забарвлення однозубки у різних сортів часнику озимого
Сортове різноманіття та вихідний матеріал
Аналіз сортового різноманіття показує широкий діапазон мінливості розміру повітряних цибулинок, які є вихідним матеріалом для формування насіннєвого матеріалу. До групи з дрібними цибулинками (через зовнішню схожість до насіння вівса їх називають вівсянкою) відносяться сорти Софіївський, Мереф’янський білий та Спас. Середня маса повітряної цибулинки у них коливається від 20 до 40 мг, а в 1 кг насіннєвого матеріалу міститься до 30–50 тис. цибулинок. Натомість сорти Любаша, Прометей, Дюшес та Лідія відрізняються великими повітряними цибулинками, які за формою нагадують насіння розлусної кукурудзи, мають середню масу від 50 до 100 мг, а окремі цибулинки можуть бути ще більшими. В 1 кг такої «кукурузки» можна нарахувати від 10 до 20 тис. повітряних цибулинок. Існують також певні варіації у забарвленні (особливо у “вівсянок”) — від солом’яно-жовтого до коричнево-рожевого.
Зазвичай озимий часник розмножують за однією з трьох технологій:
Отже, у перших двох схемах вихідною та кінцевою точками виступає головка, яка має повний комплекс апробаційних ознак. Лише з неї можливо отримати повноцінну супереліту та еліту. Друга та третя схеми включають дві додаткові ланки — повітряну цибулинку та однозубку. При цьому надзвичайно важливим є показник для вирощування однозубки — розмір повітряних цибулинок. Вони містять стартовий запас для формування якісної однозубки, а їхнє забарвлення дозволяє контролювати сортову чистоту та уникати змішування сортів на різних етапах виробництва.
Перша технологія є універсальною і підходить для всіх сортів — ярих і озимих, нестрілкуючих і стрілкуючих. Її перевагами є легкість використання та коротший цикл товарного виробництва. Однак вона супроводжується проблемою фузаріозних, бактеріальних та нематодних гнилей зубків, денця та кореневої системи. Це призводить до зменшення зимостійкості і однорідності за густотою, неоднорідності товарних головок за калібром, зниження здатності до тривалого зберігання і, зрештою, виродження сорту.
У стрілкуючих сортах є суттєва перевага, пов’язана з можливістю застосування другої та третьої технологій, що передбачають вирощування оздоровленої однозубки, з якої отримують високоякісні товарні головки.
Технологічні переваги однозубки
Однозубка є набагато ціннішим садивним матеріалом у порівнянні із зубком, оскільки має кілька технологічних переваг. Незважаючи на різний розмір, вона округла, а центр маси збігається з центром, що забезпечує кращу самоорієнтацію у ґрунті. Зубок, навпаки, є видовженим, його центр маси зміщений до денця, що ускладнює самоорієнтацію. Тому при механізованому висаджуванні без орієнтації «верх — низ» однозубка має більше шансів для самоорієнтації.
Це також залежить від характеру відростання коренів. У зубка вони з’являються «борідкою» лише з ширшої частини денця, а у однозубки — рівномірно по всьому периметру, швидко тягнучи її вглиб. Завдяки цьому однозубка є більш придатною для механізованої сівби. Крім того, її округла форма спрощує калібрування для висіву чи висадження різних фракцій на окремих ділянках.
Ці переваги активно використовуються передовими господарствами — хоча для їх отримання потрібен додатковий рік на фоні високих витрат на збирання, це повністю виправдовує себе високоякісним врожаєм товарних головок.
Проте, вирощування однозубки на перший погляд може здатися легким завданням — не кожен, хто намагається впровадити цю технологію, досягає миттєвого успіху. Аналіз таких спроб у господарствах з різних грунтово-кліматичних зон України показує різноманітні проблеми, з якими стикаються виробники.
По-перше, не всім вдається механізувати збирання врожаю однозубки — у багатьох господарствах західних областей цього року цьому перешкоджали часті дощі. Також виникли помилки в системі контролю забур’яненості — на деяких полях бур’яни виросли, а гербіциди не мали ефекту. Багато фермерів усвідомили, що ключовою умовою успіху є якість повітряних цибулинок, які повинні бути чітко відкалібровані та належним чином збережені до сівби. Крім того, їх краще сіяти восени, а не навесні. Загалом, усе повинно починатися з чіткого планування кінцевого результату.
Технології вирощування
Однозубку з повітряних цибулинок вирощують за такими технологіями:
Кожна з цих методик має свої особливості. В усіх випадках повітряні цибулинки висівають восени, наприкінці жовтня — на початку листопада, хоча на півдні можливі й пізніші терміни. Головні відмінності в технологіях формуються через густоту рослин, ширину міжрядь та систему контролю бур’янів.
При технології з викопуванням густота може бути різною. Найдоцільніше мати 2–4 млн рослин на 1 га, проте за умови рівномірного розподілу культура може витримувати і більші густоти — теоретично до 5 млн/га. Схеми сівби також можуть бути різними залежно від ширини виробничої колії трактора та застосування краплинного зрошення, але оптимальними є стрічкові або смугові. Контроль забур’яненості починається перед сівбою і закінчується перед збиранням врожаю.
Врожай однозубки за цієї технології за будь-яких умов слід викопати, просушити і відкалібрувати. Саме викопування (незалежно від того, чи є воно ручним або механізованим) підвищує собівартість продукції, оскільки потребує значних витрат. На великих площах його часто виконують за допомогою підкопувачів або переобладнаних комбайнів для збору тюльпанових цибулин, але вибирають однозубку з поверхні ґрунту вручну. Як і при вирощуванні ріпчастої цибулі на сіянку, деякі фермери практикують використання комбайна з одночасним навантаженням зібраної суміші, яку промивають водою для видалення грудочок землі з наступним просушуванням.
4Часник озимий Любаша — однозубка дрібна фракція менше 10 мм
Часник озимий Любаша — однозубка середня фракція
Часник озимий Любаша — однозубка велика фракція
Часник озимий Любаша — однозубка екстра фракція
За другої технології терміни сівби повітряних цибулинок аналогічні, однак густота рослин повинна відповідати прийнятій для товарного виробництва — від 150 до 200 тис./га у неполивних умовах і трохи більше у поливних. Це один з найбільш важливих моментів, оскільки перевірити польову схожість цибулинок перед сівбою неможливо. Наші спостереження показують, що їх схожість варіюється від 60 до 90% і залежить від калібру (менший діаметр — менша схожість), термінів збору врожаю суцвіть, способів їх дозарювання, термінів обмолочування та умов зберігання до сівби. Значні втрати схожості відбуваються у випадку передчасного обмолочування суцвіть та запарювання повітряних цибулинок у тарі. Крім того, протягом двох зим частина висіяного може вимерзнути: в першу — ослаблені повітряні цибулинки, а в другу — залишена у ґрунті однозубка. Щоб зменшити ці ризики, норму висіву збільшують на 20%.
Контроль бур’янів за цієї технології продовжується після засихання листків у невикопаній однозубці та переходу її в стан спокою, який триває до середини жовтня. Наступного року залишена в ґрунті однозубка відростає і після обривання суцвіть формує якісну товарну головку. Ця схема є дешевшою ніж перша. Крім того, залишена у ґрунті однозубка не пересихає і не втрачає поживних речовин.
Другу технологію можна успішно модифікувати для третьої з метою отримання високоякісного врожаю повітряних цибулинок. Для цього кінцеву густоту рослин залишають в межах 700–800 тис./га, а суцвіття не прищипують. Звичайно, за такої густоти головки утворюються дуже маленькі (до 20 г), однак урожайність повітряних цибулинок може перевищувати 4 т/га!
За всіх технологій важливим є правило використання для сівби лише відкаліброваних повітряних цибулинок, оскільки інакше можуть виникнути проблеми з «культурними бур’янами»: з великих цибулинок виростають сильніші рослини, які пригнічують ріст слабших. Крім того, під час збирання врожаю однозубки важко налаштувати збиральні агрегати для одночасного збирання всіх фракцій.
Підготовлені для сівби повітряні цибулинки калібрують на такі фракції:
- Для «кукурузки»: від 3 до 4 мм, від 4 до 5 мм і від 5 до 6 мм. Менше 3 мм, як правило, виключають.
- Для «вівсянки»: від 2 до 3 мм і від 3 до 4 мм.
У сортів з повітряними цибулинками типу «кукурузка» використання дуже великого калібру (понад 6 мм) супроводжується ризиком передчасного поділу однозубки (у перший рік). Наприклад, у сорту Любаша до 5% рослин з повітряних цибулинок діаметром понад 6 мм утворюють стрілки та маленькі головки (10–15 г з 4–5 зубками). Добре, що ці рослини видні, і їх можна вибракувати. Однак разом з ними ще 5–7% великих однозубок мають невидимий, «таємний» поділ на зубки, що знижує їх цінність як садивного матеріалу.
Ще одне застереження стосується того, що на полях, де вирощувалася однозубка, може залишатися падалиця. Саме з цієї причини в господарствах, де планують вирощувати однозубку як садивний матеріал, небажано сіяти два і більше сортів.
Зберігання однозубки
Після збору врожаю однозубки її потрібно підготувати для реалізації або далі висадження на товарну продукцію. При цьому важливо зосередитися на ряді критичних технологічних моментів.
Після викопування однозубка переходить у природний стан спокою, що регулюється температурними умовами. Протягом місяця її просушують при природному температурному режимі липня — серпня, а надалі оптимальна температура для зберігання до висаджування — в межах 10±5°C. При таких умовах навколо точки росту формуються 2–3 зачаткові листки, а крохмаль конвертується в доступні енергетичні сполуки для успішного укорінення перед зимою. Якщо ж температура зберігання нижча або вища, однозубка передчасно виходить зі стану спокою, хоча оптимальний термін для цього — середина жовтня.
Через це часто виникає проблема з місцем зберігання врожаю однозубки. Найкраще зберігати його у прохолодному, сухому місці чи звичайній коморі з хорошою вентиляцією у сітчастих пластикових ящиках місткістю до 10 кг або насипом на стелажі шаром 5–10 см. Природні втрати маси у сховищах без штучного охолодження, але за умови інтенсивного вентилювання можуть становити: за серпень і вересень — до 3,5%, за жовтень — 2,1%, за листопад — 1,5%. Зазначені показники є середніми і залежать від багатьох чинників. Зокрема, швидко висихає передчасно викопана однозубка.
При закладенні на зберігання допускається наявність до 2% однозубки з механічними пошкодженнями та оголені.
Калібрування та висаджування
Важливим аспектом підготовки однозубки до висадки є її калібрування за поперечним діаметром, оскільки маса садивного матеріалу має значний вплив на рівень розвитку майбутньої рослини. Чим більша цибулинка, тим інтенсивніше росте рослина, тому діаметр цибулинок у одній партії має різнитися не більше ніж на 1–2 мм. Якщо ж використовується дрібна та дешева однозубка, вона також повинна бути ретельно відкалібрована.
На цьому технологічному етапі можуть існувати різні рекомендації, але оптимальними вважаються наступні розміри однозубки у поперечному діаметрі:
- До 5–7 мм — низькотоварний калібр для отримання майбутньої товарної головки. Таку однозубку краще використовувати для повторної сівби на однозубку за густоти рослин до 1 млн/га.
- 8–10 мм — низькотоварний калібр для сівби з метою отримання маленьких головок (30–40 мм) або повітряних цибулинок за густоти рослин до 500 тис./га. Таку однозубку висівають механізовано.
- 11–12 мм — товарний калібр другого ґатунку для отримання порівняно великих товарних головок (в межах 40–45 мм). Висівають механізовано.
13–15 мм — калібр першого ґатунку для отримання високотоварних головок (50–60 мм у діаметрі). Таку однозубку висівають механізовано, але вона також підходить для ручного висаджування з повним орієнтуванням на дні борозни. - 15–20 мм — калібр вищого ґатунку для вирощування високотоварних головок із діаметром понад 60 мм. Найкраще висаджувати вручну з орієнтацією.
- Понад 20 мм — екстра-ґатунок для отримання виставкових головок.
-
Доцільно висаджувати тільки вручну з повною орієнтацією, хоча з економічної точки зору це є найбільш затратним методом для норм висаджування.
Висаджування
Норми висаджування однозубки залежать від запланованої густоти рослин, яка є вихідною точкою у технології вирощування товарних головок часнику. Тут важливим показником, окрім діаметру, є маса 1000 однозубок, що дає можливість розрахувати норму висаджування на 1 га. У кожного сорту ця маса може відрізнятися, але приблизно для фракцій від 15 до 20 мм вона становить 2,5 кг, від 10 до 15 мм — 1,250 кг, а для дрібних фракцій менше 10 мм — 0,7 кг.
Не менш важливою для «часникової арифметики» є кількість однозубок у 1 кг. За діаметру менше 10 мм вона перевищує 1500 шт., 10–15 мм — від 700 до 800, 15–20 мм — від 500 до 600 штук. Ці показники повинні бути прописані в супровідних документах. Варто зазначити, що маса однозубки знижується в залежності від тривалості та режиму зберігання.
Розмір садивного матеріалу також враховується для регулювання глибини висаджування — дрібні фракції висаджують на меншій глибині, а великі — глибше. І тут варто нагадати, що менша глибина асоціюється з більшими ризиками випирання однозубки з ґрунту та її вимерзання взимку.
Передпосадкову обробку однозубки фунгіцидами проводять до безпосередньо перед висаджуванням або заздалегідь, за 3–4 тижні. Найкраще замочити її у розчинах препаратів, дозволених до використання в Україні, протягом двох годин з наступним просушуванням у затінку або під навісами. Однак, враховуючи високий рівень природного оздоровлення однозубки, вона відмінно підходить для вирощування високоякісного товарного часнику за технологіями органічного виробництва.Отже, враховуючи всі можливості і ризики, вирощування однозубки є економічно вигідним, але вимагає ретельної підготовки та своєчасного проведення всіх технологічних операцій. Перш ніж впроваджувати такі технології, необхідно уважно оцінити погодні умови (особливо у період збирання врожаю), гранулометричний склад ґрунту, наявність робочої сили для збору врожаю, приміщення для просушування, калібрування та зберігання. Передові господарства вже навчилися вирощувати до 8–10 т/га і збирати цей урожай з частковим або повним використанням механізованих засобів. Тільки за таких обставин можна стверджувати про успішність у цій галузі часникових технологій.
Зеновій Сич, д-р. с.-г. наук, професор
Источник: www.propozitsiya.com
