Існування неврахованих бджолоферм являє собою значну складність для сільськогосподарських підприємств.
Україна розробляє велику реформу у сфері бджільництва, де особлива увага буде приділена інформатизації, зокрема, створенню спільного обліку бджолоферм та ветеринарно-санітарних документів, що надасть змогу краще здійснювати нагляд за якістю продуктів та пересуванням бджолиних родин.
Це одна з головних новацій законопроєкту 5274-д “Про стимулювання розвитку бджільницької справи, охорону, захист і збереження бджіл”. Він ще у травні був зареєстрований Комітетом з питань аграрної та земельної політики і очікує на розгляд у парламенті у першому читанні, пише AgroPortal.
Заступник міністра економіки, екології та сільського господарства України Тарас Висоцький зазначає, що, оновлюючи нормативну базу, важливо дотримуватися європейських засад, тому зараз відбувається співпраця з учасниками ринку, щоб максимально врахувати необхідні зміни до закону до другого читання, щоб перейти на нові норми без загрози для діяльності.
Присутність неліцензованих бджолоферм є значною проблемою для аграрних виробників, оскільки вони можуть знаходитися поблизу полів, оброблених засобами захисту рослин, що створює ризик отруєння бджіл та зменшує врожайність.
Подібні бджолоферми ускладнюють контроль за чисельністю бджіл на території, що може призводити до недостатнього або надмірного запилення, несприятливо впливаючи на продуктивність посівів, пояснюють учасники ринку.
“Оформити бджолоферму не дуже дорого, в зоні воєнних дій щорічні перевірки бувають безкоштовними. Проте, деякі бджолярі не бажають реєструватися через те, що взагалі потрібні витрати на реєстрацію та перевірку. А ті, хто утримує до 15 сімей, вважають це непотрібними клопотами”, — зауважує власник бренду “Папкина Пасіка” Сергій Папка.
Разом з тим в асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” додають, що без офіційного оформлення та ветеринарно-санітарного документа бджоляр не може законно експортувати свою продукцію до ЄС, а це — пряма перешкода для доступу до найбільшого у світі ринку реалізації меду.
В самому ж ЄС взаємодія між бджолярами та аграріями ґрунтується на засадах взаємодії, спілкування та взаємної відповідальності.
“Це не просто добровільні згоди, а часто — частина ширшої стратегії, що підтримується законодавством і технологічними інструментами”, — підсумовує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна.
