Місцева плодоовочева продукція має вищий вміст вітамінів завдяки коротшому шляху від поля до споживача, а ключовими чинниками збереження цінних речовин є свіжість і тривалість зберігання.
Про це повідомляє Університет у Любляні (Словаччина).
Учені Біотехнологічного факультету Люблянського університету спільно зі Словенським сільськогосподарським інститутом проаналізували вміст вітамінів A, B2, B6, B9, C та E у плодах і овочах. Дослідження охопило яблука сортів Топаз і Фуджі, полуницю, салат, моркву та томати, порівнюючи місцеві й імпортовані зразки, вирощені різними методами, а також зміни, що відбуваються під час їхнього зберігання.
Результати показали, що в обох сортів яблук місцеві зразки, проаналізовані одразу після збору, містили значно більше вітаміну C, ніж аналогічні плоди, придбані в магазинах або імпортовані. Схожу перевагу за вмістом вітаміну C мала й місцева полуниця. Серед овочевих культур виділилася місцева морква, яка мала вищі рівні вітамінів A та E, тоді як у томатах суттєвої різниці залежно від походження науковці не виявили.
«Коли ви обираєте фрукти та овочі, походження — це не єдиний фактор, який має значення. Також важливі свіжість і час між збором урожаю та споживанням. Місцево вирощені та свіжозібрані продукти можуть мати значну перевагу завдяки коротшому шляху від виробника до споживача», — зазначили автори дослідження.
Науковці підкреслили, що на підсумкову вітамінну цінність овочів та фруктів одночасно впливають свіжість, спосіб вирощування, а також тривалість та умови зберігання.
Джерело новини: agrotimes.ua