Україна шукає, куди перекинути зернові потоки після проблем із чорноморським експортом, а сусіди вже рахують, що це означатиме для них. У Польщі аграріїв попереджають: український транзит може зайняти портові потужності й витіснити польське зерно з традиційних ринків. У Румунії на можливе повернення українських вантажів дивляться інакше — після новин про залізничний коридор до Констанци акції місцевих портових операторів пішли вгору.
Latifundist.com проаналізував польську і румунську пресу за останні дні, як в країнах-сусідах реагують на повернення транзиту українського зерна.
Польща: «Українське зерно — в наших портах, польське — у складах»
У Польщі перспектива збільшення українського транзиту вже викликала різку реакцію аграрних організацій.
11 серпня Польський союз виробників зернових PZPRZ звернувся до міністра сільського господарства Стефана Кравського з вимогою пояснити, чи розглядає уряд збільшення транзиту української агропродукції та як у такому разі збирається захищати польських виробників.
Польські зерновики хочуть знати потенційні обсяги, перелік культур і головне — маршрути: чи підуть вантажі до польських портів, інших країн ЄС або третіх країн. Окремо вони вимагають оцінити, як збільшення транзиту може вплинути на ціни, продаж польського зерна, логістику та конкурентоспроможність місцевих виробників.
Президентка PZPRZ Юстина Ясінська наголошує: польські фермери пам’ятають 2023 рік, коли сам статус транзиту не став достатньою гарантією того, що частина української продукції не залишиться на внутрішньому ринку.
Юстина Ясінська
президентка Польського союзу виробників зернових (PZPRZ)
«Сьогодні, коли говорять про збільшення транзиту, ми хочемо знати, чи цих механізмів досі достатньо і які додаткові запобіжники уряд збирається застосувати в зовсім іншій ринковій ситуації», — говорить Ясінська.
Але тепер поляки говорять не лише про ризик потрапляння зерна на їхній внутрішній ринок. У PZPRZ звертають увагу, що збільшення транзиту саме по собі посилить експортні можливості України на ринках, де польські виробники продають власне зерно.
Юстина Ясінська
президентка Польського союзу виробників зернових…
«Якщо Польща стане одним із головних транспортних каналів для української агропродукції — незалежно від того, автомобілем, залізницею чи через польські порти, — це може збільшити експортні можливості України на ринках, де конкурують і польські виробники», — пояснює Ясінська.
У союзі прямо говорять, що не заперечують право України шукати нові маршрути для експорту. Але рішення щодо транзиту, на їхню думку, не повинні ухвалюватися лише виходячи з українських потреб.
Ще жорсткіше висловився Марцін Вронський із профспілки Samoobrona. Він вважав, що проблема виникне навіть у тому разі, якщо українське зерно гарантовано не залишатиметься у Польщі.
«Якщо такі домовленості будуть досягнуті, порти замість того, щоб розвантажувати наш ринок від надлишків, відправлятимуть українське зерно замість польського нашим природним клієнтам, яких ми постачаємо роками», — заявив Вронський.
За його словами, наслідком може стати накопичення непроданого польського зерна та додатковий тиск на закупівельні ціни.
«Нам реально загрожує повторення 2022 року на зерновому ринку. Чи були зроблені якісь висновки за ці чотири роки? Я в цьому сумніваюся», — додав він.
Польща: портовики поки мовчать, але потужності ще недавно були недовантажені
Актуальних коментарів від польських стивідорів чи операторів зернових терміналів щодо можливого повернення українського транзиту за останні дні ми поки не знайшли. Тут поки спостерігається ініціатива з українського боку.
11 серпня під час зустрічі Тараса Висоцького з представниками Посольства Польщі в Україні йшлося про можливість використання портів Гданськ, Гдиня, Щецин та Свіноуйсьце для експорту агропродукції в обхід заблокованих портів Великої Одеси.
«Наша основна ціль — максимально використати логістичні можливості для транзиту української агропродукції», — заявив Висоцький.
У Top Agrar Polska анонімний польський аналітик зазначив, що за умов контролю кожної партії українського зерна від кордону до порту ризики для внутрішнього ринку залишатимуться обмеженими.
«Проблеми виникають лише тоді, коли деякі товари не доходять до місця призначення», — говорить він.
Водночас аналітик називає розширення транзиту передусім політичним питанням і не очікує, що польський уряд погодиться на нього за рік до парламентських виборів. За його словами, Україні зараз може бути простіше домовитися з Угорщиною, ніж із Польщею.
На цьому тлі цікаво виглядає ситуація в самих польських портах. Раніше Port Gdański повідомляв, що зернові термінали працювали приблизно наполовину своїх можливостей. Польські портовики та логісти також скаржилися, що після скорочення українського транзиту частина потужностей залишилася без вантажу, тоді як українське зерно переорієнтувалося на чорноморські порти, Румунію та Німеччину.
Румунія: ринок вже ставить на повернення українських вантажів
У Румунії реакція на можливе збільшення транзиту спокійніша. Власне, як і в 2022 році.
У Констанці кажуть, що резерв для збільшення перевалки ще є. Віорел Панайт, гендиректор зернового термінала Comvex і президент асоціації портового бізнесу Констанци, заявив Bloomberg, що його термінал може прийняти приблизно на 20% більше зерна в межах «коридорів солідарності».
Але проблема зараз не стільки в можливостях термінала, скільки в тому, як довезти зерно до порту. Через рекордний низький рівень Дунаю баржі змушені працювати з меншим завантаженням. Для перевезення того самого тоннажу потрібно більше рейсів, строки доставки збільшуються, а фрахт росте. Саме низька вода поки не дозволяє підвести до Констанци достатні обсяги, щоб повністю використати додаткові можливості терміналів.
У червні Comvex завершив розширення свого зернового термінала ще більш як на 41 тис. т одночасного зберігання. Проєкт частково фінансувався саме в межах європейських програм, створених для зменшення логістичних вузьких місць через війну в Україні.
Панайт тоді наголошував, що інвестиції останніх років були відповіддю, зокрема, на навантаження, яке українські потоки створили для Констанци.
«За ці роки Румунія зробила важливі кроки, які підтримали цю концепцію, але водночас посилили торговельну спроможність і конкурентоспроможність Румунії», — говорив він у червні.
Термінал Comvex зараз здатний вантажити до 70 тис. т зерна на добу, має глибину біля причалу 19 м і приймає вантажі з різних видів транспорту. Сам Панайт називає його найшвидшим зерновим терміналом у Європі.
На можливе повернення українських потоків вже відреагував і ринок. 11 серпня акції портових операторів Socep зросли на 11,8%, Comvex — на 8,3% після повідомлення Reuters про коридор через Молдову.
«Ймовірно, інвестори ставлять на перевальку більших обсягів компаніями, присутніми в порту Констанца», — пояснив брокер Goldring Антоніо Ороян.
Водночас румунські агромедіа вже пишуть і про зворотний бік українського транзиту. Після рішення Maersk перенаправляти частину вантажів із Чорноморська до Констанци AgrointeligenИ›a попереджала, що додатковий український потік може створити нове навантаження на склади, перевалку і транспорт усередині порту та збільшити логістичні витрати.
Для місцевих аграріїв це чутливе питання ще з 2022–2023 років. Тоді сам Панайт говорив, що портові оператори не збираються відсувати традиційних румунських клієнтів заради українського зерна.
«Оператори не нашкодять своїм традиційним клієнтам», — заявляв він, пояснюючи, що більший румунський урожай автоматично залишає менше вільного місця для українських потоків.
Водночас тиск на логістику вже зараз відчувають і румунські аграрії. Віцепрезидент однієї з румунських агроасоціацій Стан Тіберіу-Дан розповів Bloomberg, що фермерам дедалі складніше знайти вантажівки, а вартість перевезень різко зросла. Через згаданий нижчий рівень Дунаю баржі беруть менше вантажу, що збільшує кількість рейсів, строки доставки та ставки фрахту для пшениці, соняшнику й ріпаку, які рухаються до Констанци.
До Констанци через Молдову: Україна просить знижку 50%
Україна хоче активніше використовувувати залізничний маршрут через Молдову до Констанци і просить Кишинів про 50% знижку на тариф, писав у понеділок Reuters. Цю інформацію згодом нам підтвердив Микола Горбачов з УЗА.
Молдова у відповідь вимагає гарантованих обсягів. Колишній керівник Молдовської залізниці Олег Тофілат оцінює потенціал такого коридору у 4,5 млн т на рік.
«Зараз сторони обговорюють строки та обсяги транзиту українського зерна через Молдову до румунського порту Констанца», — повідомило Reuters джерело у Молдовській залізниці.
За українськими оцінками, повноцінна робота маршруту може забезпечити близько 10% експорту країни. Молдова вже перевозила українське зерно залізницею у 2022–2023 роках.
10 серпня міністр інфраструктури Молдови Володимир Боля також відвідав Одеську область, де сторони обговорювали покращення залізничного сполучення та розширення транзиту.
У Молдові можливий коридор також розглядають як джерело доходів. Прем’єр країни Васіле Тофан заявив, що держава не повинна втрачати можливість заробити мільйони євро на транзиті українського зерна, і відкинув побоювання місцевих аграрних організацій щодо тиску української продукції на ціни.
«Не треба шукати ворогів там, де їх немає», — сказав Тофан.
