У 2025/26 МР структура експорту української пшениці помітно змінилася. Після слабких відвантажень у середині сезону Україна різко наростила експорт у фінальному кварталі маркетингового року. Ключову роль у цьому відіграли три напрямки — Єгипет, Алжир та Індонезія.
Разом ці країни забезпечили 62% усього експорту української пшениці у 2025/26 МР. Саме активні поставки на ці ринки допомогли Україні зменшити тиск перехідних запасів перед стартом нового сезону.
Експорт прискорився у фінальному кварталі сезону
У 2025/26 МР Україна експортувала майже 14 млн т пшениці. З них 4 млн т було відвантажено в останньому кварталі сезону, або 29% загального обсягу. Для завершального етапу маркетингового року це нетипово висока частка.
Для порівняння: у 2024/25 МР експорт пшениці становив 15,6 млн т, однак у фінальному кварталі було відвантажено лише 2,6 млн т, або 16% від загального обсягу.
Сильні темпи експорту наприкінці сезону дозволили Україні частково зняти тиск перехідних запасів. За оцінками ASAP Agri, кінцеві запаси пшениці в Україні у 2025/26 МР становили 2,3 млн т. Раніше очікування були вищими через слабкий експорт у середині сезону.
Водночас запаси все ще приблизно на 1 млн т перевищують рівень попереднього року. Це посилює ціновий тиск на старті нового сезону, особливо на тлі надходження на ринок нового врожаю.
ТОП-3 напрямки експорту української пшениці
Після повернення імпортних квот на українське зерно в ЄС поставки до країн блоку скоротилися у 2025/26 МР. Іспанія, яка у 2024/25 МР була найбільшим напрямком експорту української пшениці з обсягом 3,3 млн т, у 2025/26 МР опустилася на п’яте місце. Її імпорт скоротився до менш ніж 0,7 млн т.
Обмеження на Європейському ринку змусили українських продавців активніше переорієнтовуватися на інші традиційні напрямки — переважно в Північній Африці та Азії. У результаті поставки зросли насамперед до Єгипту, Алжиру та Індонезії.
Частка Єгипту в загальному експорті української пшениці зросла з 14% у 2024/25 МР до 27% у 2025/26 МР. Частка Алжиру збільшилася з 12% до 20%, а Індонезії — з 10% до 15%. Разом ці три країни забезпечили 62% загального експорту української пшениці у 2025/26 МР проти 36% роком раніше.
Цінова конкурентоспроможність підтримала позиції України в Індонезії
Україна посилила свої позиції на ринку пшениці Індонезії у 2025/26 МР завдяки покращенню цінової конкурентоспроможності порівняно з конкуруючими походженнями наприкінці сезону. Експорт української пшениці до Індонезії сягнув 2,1 млн т проти 1,6 млн т у 2024/25 МР.
Аргентина залишалася привабливим постачальником протягом значної частини сезону 2025/26 і змогла розширити свою присутність в Індонезії. Однак у квітні–травні 2026 року ціни на аргентинську пшеницю почали зростати, що поступово послабило її конкурентоспроможність.
Пшениця США також подорожчала наприкінці сезону. Вона була дуже конкурентною у 2024/25 МР та на початку 2025/26 МР, але зростання цін частково зменшило її перевагу. Водночас сильні якісні характеристики, зокрема число падіння, допомогли американській пшениці зберегти позиції на ринку Індонезії.
Додаткову підтримку забезпечила торговельна угода між США та Індонезією, фіналізована у лютому 2026 року. Відповідно до неї Індонезія має підтримувати та сприяти комерційним домовленостям щодо імпорту щонайменше 2 млн т пшениці американського походження щорік протягом п’яти років. Водночас частина трейдерів вважають, що фактичні закупівлі американської пшениці Індонезією у 2026 році можуть бути ближчими до 1,3 млн т.
Австралійська пшениця також демонструвала висхідний ціновий тренд навесні 2026 року. Проте Австралія зберегла позиції в Індонезії завдяки логістичним перевагам та усталеним торговельним потокам.
Водночас присутність росії на індонезійському ринку фактично зникла після того, як країна припинила імпорт російської пшениці у січні 2025 року через фітосанітарні проблеми. У серпні 2025 року Індонезійське карантинне агентство погодилося продовжити сертифікати безпечності для російського зерна, а росія відновила поставки до Індонезії у жовтні. Однак значних подальших закупівель російської пшениці наразі не відбулося.
Матриця конкурентоспроможності ASAP Agri, показує, що на момент підготовки матеріалу ціна української пшениці з протеїном 11,5% також залишається конкурентною. Водночас частина покупців продовжує озвучувати ідеї закупівлі нижче 270 USD/т CIF Індонезія для відвантаження у липні–серпні.
Попит у Північній Африці підтримав український експорт
Єгипет залишався одним із ключових драйверів пізнього експортного ривка української пшениці. Попри сильну конкуренцію з боку російського походження, Україні вдалося суттєво наростити поставки на єгипетський ринок у 2025/26 МР. Експорт сягнув 3,9 млн т проти 2,1 млн т роком раніше.
Зростання було переважно зумовлене сильнішим імпортним попитом з боку Єгипту. Його підтримували кілька факторів: зміщення частини попиту з російського походження на українське, оскільки росія мала більше високопротеїнової пшениці у 2025/26 МР, а також вище внутрішнє споживання і нижчі початкові запаси. Це підтримувало активність покупців протягом усього сезону.
Україна також продовжила зміцнювати позиції в Алжирі. Експорт пшениці до цієї країни зріс до 2,8 млн т у 2025/26 МР проти 2,0 млн т роком раніше.
Окрім зростання внутрішнього споживання в Алжирі, Україна виграла від різкого скорочення присутності російської пшениці на цьому ринку. Росія була великим постачальником до Алжиру у 2023/24 та 2024/25 МР, однак її частка знизилася у 2025/26 МР.
Це частково пояснювалося обмеженішою доступністю пшениці з протеїном 11,5%, сильнішою конкуренцією з боку румунського та болгарського походження, а також більш диверсифікованою стратегією закупівель OAIC (Алжирське міжпрофесійне управління зернових, державна зернова агенція Алжиру, яка закуповує зерно на внутрішньому та міжнародному ринках і проводить імпортні тендери).
Перспективи 2026/27 МР: нижчий попит може випробувати експортну стратегію України
Сезон 2026/27 може бути складнішим для експорту української пшениці до Єгипту, Алжиру та Індонезії. Вищі початкові запаси в усіх трьох країнах разом із більшим внутрішнім виробництвом пшениці в Єгипті та Алжирі можуть обмежити їхні імпортні потреби. USDA очікує, що імпорт пшениці всіма трьома покупцями скоротиться рік до року у 2026/27 МР.
Єгипет вже став значно менш активним на ринку пшениці у червні після великих імпортних закупівель та сильних внутрішніх закупівель пшениці. У результаті експорт української пшениці до Єгипту може залишатися обмеженим на початку сезону 2026/27.
Водночас покупці з Індонезії та Алжиру залишаються присутніми на ринку й наразі продовжують демонструвати закупівельний інтерес.
Ключовим питанням для нового сезону буде конкуренція з боку інших походжень. Поточні прогнози вказують на суттєве зниження виробництва пшениці за межами Чорноморського регіону, яке має бути лише частково компенсоване більшими перехідними запасами у ключових експортерів.
Водночас пропозиція в Чорноморському регіоні, як очікується, залишатиметься достатньою. Агресивні цінові пропозиції з боку росії вже підтверджують, що вона, ймовірно, залишатиметься сильним конкурентом для України, особливо в Єгипті.