Використання золи як добрива для огірків – це не просто бабусина казка чи застаріла порада. Це ілюструє, як природні матеріали, за умови обережного та обдуманого використання, можуть давати вражаючі результати. Якщо розглядати золу як законний агрономічний інструмент – з його власними характеристиками, обмеженнями та потенціалом – вона може служити основою для стабільної врожайності та сталого розвитку огіркових грядок, як повідомляє Ukr.Media.
Зола не є універсальним добривом, яке можна вносити щедро в будь-який момент. Її вплив значний, але вимагає точності. Вона збагачує ґрунт калієм, кальцієм, магнієм, фосфором та мікроелементами, але не містить азоту. Тому її слід поєднувати з багатими на азот джерелами поживних речовин. Крім того, зола підвищує pH ґрунту, що корисно для кислих ґрунтів, але може бути шкідливим для нейтральних та лужних ґрунтів — у цих випадках може виникнути дефіцит мікроелементів, навіть якщо вони присутні в ґрунті.
Ще одним важливим аспектом є джерело золи. Найцінніша зола надходить з листяних порід дерев. Хвойні дерева містять вищий рівень фосфору, але менше калію. Зола, отримана з трави або соломи, багата на калій, але може містити хлориди. Тим часом зола з бадилля помідорів або огірків має меншу цінність і іноді може становити небезпеку. Все, що горить, залишає залишки. Тому на якості золи не варто економити.
Підготовка золи – ще один важливий етап. Її потрібно просіяти, зберігати в сухому місці та, найголовніше, підтримувати в чистоті. У ній не повинно бути фарби, лаку, сміття чи синтетичних матеріалів. В іншому випадку ви не підживлюєте рослину, а вносите майбутні токсини в її плоди.
Застосування золи охоплює різні практики: від внесення її в ґрунт до обприскування листя. Кожен метод має свою специфічну логіку та обмеження. Внесення її в ґрунт зручно під час підготовки грядки або в посадкові лунки — це забезпечує тривалий ефект. Полив розчином золи служить негайним засобом від дефіциту калію. Обприскування діє як живлення, так і як засіб відлякування шкідників. Тим часом, сухе обприскування створює фізичний бар'єр проти слимаків та інших небажаних гостей.
Однак найважливіший аспект — уникати помилок. Не змішуйте золу з азотними добривами. Уникайте внесення її в ґрунт з pH понад 7. Не використовуйте неякісні матеріали. І пам’ятайте, що більше — не обов’язково краще.
Зола – це складне, багатогранне добриво. Ця складність сприяє її цінності. Розуміння її властивостей дозволяє не просто копіювати чужі методи, а й розробляти власні – адаптовані до ваших конкретних умов, грядок та ґрунту. Як наслідок, огірки винагородять вас рясним, здоровим та соковитим урожаєм.
Тепер, коли ми розуміємо характеристики ясена, давайте глибше заглибимося в його застосування.
Внесення в ґрунт (як довготривале добриво та для регулювання pH):
Під час підготовки грядок (оптимальний час): Вносьте золу під час обробітку або формування грядок восени чи навесні. Це дасть їй час ввібратися в ґрунт і почати свою корисну дію. Норма внесення залежить від типу ґрунту та його pH. Для кислих суглинних або торф'яних ґрунтів можна вносити до 1 склянки (близько 100-150 г) на квадратний метр. На легших або менш кислих ґрунтах норма зменшується до 0,5 склянки на квадратний метр. Не вносьте золу на лужні ґрунти!
Під час посадки розсади/насіння в лунку: покладіть 1-2 столові ложки (не більше 10-15 г) дрібно просіяного золи на дно лунки, змішайте його з ґрунтом, а потім посадіть розсаду або посійте насіння. Слідкуйте за тим, щоб коріння не контактувало безпосередньо з чистою золою. Це забезпечить молоду рослину фосфором і калієм з самого початку.
Протягом вегетаційного періоду (сухе внесення):
Ви можете злегка посипати золою навколо рослин огірків (уникаючи контакту зі стеблом) під час бутонізації та початку цвітіння (це забезпечить калій для розвитку зав'язі та плодів). Після цього обов'язково обережно розпушіть ґрунт і ретельно полийте теплою водою, щоб допомогти розчинити мінерали та зробити їх доступними для коріння. Норма внесення: 1/3 – 1/2 склянки на погонний метр грядки або 1-2 столові ложки на кущ. Уникайте робити це на сухому ґрунті та під інтенсивним сонячним світлом.
Полив розчином золи (як швидка підгодівля):
Приготування маточного розчину: Стандартна рекомендація – 1 склянка золи на 10 літрів води – це створює досить концентровану суміш. Для кращого вилучення мінералів (особливо калію) рекомендується залити золу гарячою (але не окропом) водою, добре перемішати та дати їй настоятися. Періоду 1-2 днів достатньо для розчинення основних мінералів. Не забувайте періодично помішувати.
Використовуйте лише рідку частину (обережно злийте, щоб залишився осад). Цей розчин можна застосовувати для поливу коренів під час активного росту та цвітіння. Залишки осаду можна додати до компосту або змішати з ґрунтом під час осінньої обробки (він містить нерозчинні форми фосфору та кальцію).
Норма поливу: 0,5 – 1 літр готового розчину (процідженого!) на один кущ огірка. Поливайте тільки по вологому ґрунту, щоб уникнути опіку коренів. Частота поливу – не частіше одного разу на 10-14 днів.
Позакореневе підживлення та боротьба зі шкідниками (обприскування):
Подвійна користь: обприскування розчином золи не є основним методом постачання макроелементів (коріння ефективніше їх поглинає), але воно може забезпечити рослину деякими мікроелементами через листя та, що найважливіше, діє як ефективний засіб від шкідників та деяких хвороб.
Розчин для обприскування: Використовуйте менш концентрований розчин, ніж для поливу. Наприклад, 0,5 склянки золи на 10 літрів води, дайте настоятися 1-2 дні та обов’язково ретельно процідіть через кілька шарів марлі або тканини, щоб запобігти засміченню обприскувача.
Додавання мила має вирішальне значення для успіху: щоб розчин добре прилип до листя та посилив інсектицидний ефект, обов’язково додайте 30-50 г зеленого або господарського мила, попередньо розчиненого в невеликій кількості теплої води. Мило діє як клей, а також має власні інсектицидні властивості проти м’якотілих шкідників (попелиці, павутинного кліща), закупорюючи їхні дихальця.
Джерело: ukr.media
