Аудит польових робіт: як заощадити кошти в агробізнесі

Зважаючи на поточну фінансову ситуацію в агросекторі та поза ним, саме час провести аудит польових робіт у господарстві, щоб визначити, де можна заощадити. Першим і найважливішим питанням, яке варто поставити під час такого аудиту, має бути: «А навіщо ми це робимо?».

Ще 10 років тому ніхто не сумнівався в необхідності обробок. Була техкарта, написана ще дідом або завантажена з інтернету – і вперед. Пшениця – два фунгіциди, соняшник – обов’язково «у зірочку», соя – ну як без фунгіциду, це ж святе.

Зараз ціни на зерно щосезону підносять нам сюрпризи, а витрати на пальне та хімію з’їдають величезну частину доходів. Тому саме час починати рахувати, і деякі практики це вже роблять. Не просто в Excel, а закладаючи реальні польові досліди. Виявилося, що половину робіт можна сміливо не робити, і врожай від цього не зменшиться.

Читати також: ЕПШ (економічний поріг шкодочинності) і СЕТ: точно визначаємо, коли проводити інсектицидні обробки у посівах

Деякі господарства вже відмовляються від певних обробок. Ось три «переможці» рейтингу непотрібних операцій з досвіду цих господарств:

Соняшник у фазі «зірочки» фунгіцидом. Занадто рано – рослина ще не готова «хворіти» по-великому, а препарат уже спрацював. Середня економія при вилученні цієї обробки з техкарти складе 950 грн/га.
Сою фунгіцидом у перший рік. Це не працює на сої так, як на пшениці. Якщо насіння протруєне нормально, то все, що видно по листку від бактеріозу, – це вже не лікується фунгіцидами. Середня економія при вилученні цієї обробки з техкарти складе 720 грн/га.
Кукурудзу інсектицидом від совки. Якщо у вас немає висококліренсника, щоб залізти в «джунглі» двометрової кукурудзи, ви просто поливаєте верхнє листя, і користь – нуль. Звичайні інсектициди лускокрилих не тримають так, як треба. Середня економія при вилученні цієї обробки з техкарти складе 470 грн/га.
Пшеницю по листку від кореневої гнилі. Фунгіцид не рухається від листка до кореня – закон фізики, а не маркетингу. Хоч би як його «вмовляли» прилипачами, він туди не потрапить. Середня економія при вилученні цієї обробки з техкарти складе 480 грн/га.

Якщо порахувати загальну економію на цих обробках – вийде досить відчутна сума, яку можна витратити з більшою користю.

Помилки польового огляду, що ведуть до зайвих обробок

Дивитися на пшеницю тільки згори і думати, що хвороб немає. Хвороби часто починаються з нижнього листя або всередині стеблостою. Якщо не розсунути рослини і не подивитися вглиб, можна пропустити початок епіфітотії.
Побачити хвороби на нижньому листі і терміново обприскувати. При спекотній та сухій погоді інфекція може зупинитися та не прогресувати. Обробка в таких умовах – марнування грошей.
Не бачити шкідників та думати, що їх немає. Злакові мухи, дротяник, прихованостеблові шкідники непомітні при швидкому огляді. Потрібно викопувати рослини та оглядати кореневу шийку та точку росту. Або хоча б покосити сачком.
Знаходити хвороби соняшника на ранніх стадіях і одразу працювати фунгіцидами, «поки може заїхати обприскувач». Ранні обробки є неефективними. Потрібно чекати цільової фази розвитку культури та патогену.
Думати, що бур’янів на сої мало, або вони маленькі, тому відкладати обробку. Навіть поодинокі рослини, що переросли (наприклад, 0,3 лободи білої на кв. м) критично негативно впливають на врожай сої. А потім обсіменяються і засмічують поле на роки, забираючи вологу та живлення.
При посусі, заморозках чи опіку гербіцидами терміново застосовувати антистресанти. Антистресанти – не панацея. Коли рослина у стресі, вона не здатна сприймати жодні поживні елементи. Дайте їй «оговтатися» і вже тоді працюйте.
Відкладати гербіцидну обробку кукурудзи, чекаючи, поки вона зміцніє, а бур’яни підростуть. Кукурудза найбільш вразлива до бур’янів у фазі 3-5 листків. Упустивши цей момент, ви ризикуєте втратити врожай, оскільки бур’яни, що переросли, вже не знищити навіть підвищеними дозами.

Чому класичний скаутинг дає збої на великих площах:

Людський чинник. Агроном може пропустити вогнище бур’янів у центрі поля, якщо дивиться лише з краю.
Різночасність сходів. Друга хвиля бур’янів або шкідників з’являється через 7-10 днів після першої, і якщо не повернутись на поле, проблема залишиться непоміченою.
Неоднорідність полів. Плями з аномаліями часто розташовані в низинах чи схилах, куди просто «не доходять ноги».
Помилки методик огляду. Неправильна техніка (дивитися зверху, а не всередину стеблостою) призводить до помилкових висновків.

Чому багато агрономів продовжують робити зайву роботу

Причин кілька:

Звичка та шаблон. «Так робили завжди, і врожай був».
Тиск постачальників. Менеджери з продажу переконують, що «гірше не буде, тільки краще».
Страх упустити врожай. Здається, краще перестрахуватися, ніж недоробити.
Відсутність власних польових дослідів. Без контрольних смуг неможливо об’єктивно оцінити ефект.
Помилки діагностики. Неправильно ідентифікуються причини пригнічення рослин (хвороба, дефіцит елемента, стрес).

Три кроки до успіху

Аудит техкарти – це постійний процес. Ціни скачуть, погода змінюється. Тому варто зробити кілька простих кроків назустріч власному успішному рослинництву.

Крок 1. Оцифруйте історію полів за 3-5 років

Крок 2. Створіть сценарії технологічних карт

Читати також: Моніторинг посівів сої: як зробити правильно, етапи, мета обстежень та захист посівів

Більшість цифрових платформ дозволяє створити кілька версій технологічної карти для однієї культури, наприклад:

Сценарій А (поточний): включає всі звичні обробки.
Сценарій Б (оптимізований): унеможливлює спірні операції.

Крок 3. Проведіть свої досліди з цифровим контролем

Якщо сумніваєтеся у відмові від будь-якої обробки, закладіть дослід. Розділіть поле на «дослід» та «контроль» прямо на електронній карті, використовуючи «ділянки». Фіксуйте всі операції із прив’язкою до конкретних ділянок. Проводьте моніторинг, використовуючи знімки NDVI.

Наприкінці сезону порівняйте врожайність. Це перетворює суб’єктивне «здається» на об’єктивні цифри.

Побічні ефекти польового моніторингу, які можуть принести користь

Йдеться про бур’яни на полі. Більшість людей на питання «Що можна визначити за бур’янами?» дадуть відповідь приблизно так: «Ну, якщо росте багато хвоща – значить, ґрунт кислий».

Насправді, уважно придивившись до бур’янів у полі, можна дізнатися про стан ґрунту набагато більше. Різні види бур’янів є живими індикаторами вологості, кислотності, наявності елементів мінерального живлення. Ці рослини ніби доповідають про те, чого не вистачає землі або що потрібно виправити для підвищення врожайності основної культури.

Як бур’яни вказують на вологість ґрунту

Залежно від вподобань до вологості ґрунту, бур’яни ділять на 3 групи:

Гігрофіти

Зростають переважно на перезволожених ділянках із поганим дренажем. Сухоцвіт болотний, ситник жаб’ячий, мітлиця повзуча, хвощ польовий, м’ята польова, чистець болотний, жовтець повзучий.

Гігромезофіти

Вибирають помірно вологі місця з гарною аерацією. Лобода біла, лобода багатонасінна, рутка лікарська, підмаренник чіпкий, ромашка непахуча, талабан польовий, осот польовий.

Ксерофіти

Мешканці сухих сонячних схилів. Щириця звичайна, щириця жминдовидна, чистець однорічний, грабельки звичайні, смілка звичайна, мишій зелений, куряче просо, амброзія полинолиста.

Помітивши в полі певні бур’яни, можна зробити висновок про режим зволоження цієї ділянки. Ці знання стануть у нагоді аграрію для планування дренажних робіт або зрошення.

Як бур’яни реагують на кислотність ґрунту

По відношенню до кислотності ґрунту (величини pH) розрізняють:

Оксилофіти

Бур’яни, яким потрібне кисле середовище (pH < 5). Всіми улюблений і відомий хвощ польовий, щавель горобиний, причепа польова, коров’як однорічний, ромашка непахуча, редька дика, мітлиця повзуча, ситник жаб’ячий.

Оксиломезофіти

Зростають на слабокислих та нейтральних ґрунтах. Вівсюг, лобода розлога, жовтушник дрібноцвітий, талабан польовий, блекота чорна, чистець болотний, перстач гусячий, осот польовий.

Індиферентні бур’яни

Однаково добре почуваються в будь-яких умовах. Лобода біла, грицики звичайні, кукіль звичайний, злинка канадська, жабрій, деревій.

Велика кількість оксилофітів говорить про необхідність провести вапнування. Цей захід дозволить не лише знизити кислотність, а й на 30-40% обмежити поширення подібних бур’янів.

Які бур’яни люблять підживлення

Певні види бур’янів бурхливо розмножуються на ділянках із надлишком тих чи інших елементів мінерального живлення.

Нітрофіли

«Азотолюби», що розростаються на ґрунтах з високим вмістом азоту. Лобода біла, лобода багатонасінна, лобода розлога, редька дика, гірчиця польова, гірчак шорсткий, жабрій, жабрій дводільний, куряче просо, тонконіг однорічний, щавель малий.

Фосфатофіли

Віддають перевагу високому вмісту фосфору. Жовтозілля звичайне, фіалка польова, причепа польова, стелюшок червоний, рутка лікарська, глуха кропива стеблообгортаюча.

Калієфіли

Інтенсивно поглинають калій. Підмаренник чіпкий, лобода розлога, талабан польовий, осот польовий.

Читати також: Як уникнути помилок при внесенні ЗЗР? Поради фахівців

Визначивши склад домінуючих бур’янів, аграрій може виявити дисбаланс елементів живлення у ґрунті свого поля та скоригувати застосування добрив, щоб не стимулювати зростання бур’янів.

Якщо плануєте агрохімічний аналіз ґрунту, додайте точки відбору там, де є куртини певних видів бур’янів. З великою ймовірністю дані там відрізнятимуться від загальних показників поля.