Аграрії все частіше звертають увагу на нішеві культури як на інструмент адаптації до кліматичних змін. Важливо знайти баланс між ринковими процесами та технологічністю. На думку багатьох фахівців, сорго відповідає цим критеріям. Про це йшлося на вебінарі, організованому ВАР.
Більшість спікерів порівнювали сорго з кукурудзою, наголошуючи на його перевагах в умовах посухи.
Як зазначив Володимир Середа, директор ТОВ «НВЦ «Синельниківський інститут насінництва, агроінновацій та селекції», сорго є типовою культурою для степової зони України, де відчувається нестача вологи.
«Вирощувати культуру в зоні достатнього зволоження, де добре росте кукурудза, — це неправильно. Якщо ми вирощуємо в більш вологому кліматі, наприклад, тому ж Поліссі гібрид або сорт сорго, то він має називатись «кукурудза», — пожартував науковець.
Олексій Шелест, менеджер з регіонального розвитку компанії Nufarm, розповів про напрями використання продукції сорго.
Де використовують сорго
Кормовий напрям:
- Силос
- Сінаж
- Сіно
- Гранулят
- 30% у комбікорм для всіх видів тварин (білок 14% у зерні)
Технічний:
- Альтернативна енергетика (пелети, біогаз, етанол тощо)
- Папір
- Одяг
- Будівельні матеріали
Харчовий:
- Борошно та хліб (без глютену)
- Сироп і патока (варення, цукерки, пиво тощо)
- Цукор
- Спирт (харчовий та технічний)
Переваги вирощування сорго
Широкий спектр використання є одним з аргументів на користь сорго порівняно з кукурудзою. Олексій Шелест також навів порівняльну таблицю технологічних характеристик обох культур.
Володимир Середа деталізував, чому сорго найкраще підходить для вирощування саме в степу.
За його словами, сорго здатне впадати в анабіоз за несприятливих умов, що може тривати до 45 днів в очікуванні дощу.
«З одного боку, це класно працює, адже рослини чекають сприятливої погоди. Але з іншого боку, така властивість може затягнути вегетацію, що теж спричиняє певні проблеми. Академік Вавилов колись назвав сорго «верблюдом рослинного світу», адже ця культура еволюційно адаптувалася, пристосувалася і здатна обережно витрачати ресурси, вологу — саме це потрібно в таких умовах», — пояснив фахівець.
Сорго також слугує індикатором проблемності ділянки: якщо воно не росте, то поле непридатне для вирощування ярих культур.
Посухостійкість та жаростійкість — важливі властивості сорго, які додають йому переваг в умовах сучасних кліматичних змін.
Володимир Середа виокремив основні аргументи на користь вирощування сорго у степовій зоні:
- Сорго — найбільш жаростійка культура серед польових.
- Зменшення норм добрив та ефективніше використання вологи порівняно з кукурудзою.
- Можливість отримувати високі та стабільні врожаї без зрошення в умовах, коли інші культури не дають урожаю.
- Стабільний попит на зерновому ринку.
Щодо останнього пункту, то в Україні стабільний попит на сорго поки що відсутній, але поточна кліматична та політико-економічна ситуація спонукає шукати альтернативи основним культурам, з якими виникають проблеми як з урожайністю, так і зі збутом.
Володимир Середа навів порівняльну таблицю транспіраційного коефіцієнта для деяких зернових, де сорго має найменший показник.
|
Сорго |
150-200 |
|
Ячмінь |
310-520 |
|
Пшениця |
340-690 |
|
Жито |
340-450 |
|
Овес |
440-600 |
Особливості сівби сорго
Сорго можна сіяти трьома способами:
- суцільним (15-21 см),
- широкорядним на 45 см,
- широкорядним на 70 см.
«Особисто мені подобається на 45 см, загалом широкорядний. Але можна так само сіяти й суцільним способом — якщо витримувати норму висіву. Але сію я на 70 см, хоч мені й подобається на 45 см. Чому? Бо у моїй технології прописано проведення міжрядного обробітку 2-3 рази. Цим прийомом ми не лише контролюємо бур’яни, а й намагаємося у посуху зберегти вологу. Але якщо є така можливість, то краще сіяти з шириною міжряддя 45 см, і для системи no-till також краще 45», — пояснив Володимир Середа.
За його словами, у степовій зоні зазвичай сіють з нормою 100-140 тис./га, залежно від умов господарства. Фахівець наголосив, що загущувати посів не варто: краще посіяти 60 тис./га, аніж 200 тис./га.
«Бо за рахунок кущення сорго набере більше урожайності. Називаю ці цифри, бо був досвід в одному з господарств, коли посіяли з вищою густотою досить великі площі — декілька тисяч га. Але на початковому етапі склалися погані умови і було отримано сходи з густотою десь 60 тис. рослин/га. Але далі літо було вологе й кожна рослина дала по три волоті. В результаті отримали 150-160 тис. шт. волоті на гектар. Якраз оптимальна кількість», — розповів Володимир Середа.
Він додав, що у разі загущення виростають так звані «мишачі хвости» — волоть з низькою кількістю насінин. А якщо додасться посуха, ситуація погіршиться, бо сорго в умовах високої конкуренції за ресурси може знизити урожайність.
Щодо попередників, Володимир Середа зазначив, що найкраще сіяти сорго по гороху, сої, люцерні або озимій пшениці. Однак, краще сіяти його після гіршого попередника, наприклад, соняшнику. Це пов’язано з пізнішими термінами сівби сорго, що дозволяє боротися з падалицею соняшнику та іншими бур’янами.
«Коли ми вирощуємо сорго, то розглядаємо його не в форматі тут і зараз просто сорго. Ми його розглядаємо в форматі сівозміни. Сорго буде як фітомеліорант. Ми зачищаємо поле від дводольних бур’янів. Наприклад, у нас на полях такі проблемні бур’яни, як амброзія, лобода, щириця, а ще осот і ваточник. Тому саме після соняшника і до сівби сорго ми даємо їм прорости, а потім підчищаємо», — роз’яснив фахівець.
Технологія захисту сорго
Оскільки сорго жаростійка культура, його сіють у другій половині весни або на початку літа.
За словами Володимира Середи, на ринку є спеціальний протруйник для насіння сорго, який є антидотом до фітотоксичності деяких гербіцидів, що захищає сходи.
До схеми захисту, яку використовує фахівець, входять:
- ґрунтовий гербіцид (метолахлор 315 г/л + тербутилазин 190 г/л) — 4,5 л/га;
- у фазі 4 листка — препарат (2,4-Д диметиламінна сіль 344 г/л + дикамби диметиламінна сіль 120 г/л) у нормі 1-1,1 л/га + (тифенсульфурон-метил 750 г/кг) у нормі 5 г/га — для захисту від дводольних.
«Якщо є проблеми з амброзією після першого внесення, то до 10 листка можна використовувати препарат (просульфурон 750 г/кг) у нормі 15-20 г/га. Завдяки пізній сівбі сорго, ми можемо до середини травня використовувати гліфосати та інші препарати, які ефективно контролюватимуть амброзію, осоти і навіть пригнітять ваточник. Таким чином вирощування сорго допомагає поборотись на полях із дводольними бур’янами», — додав він.
Щодо інсектицидного захисту, то однією з найбільших проблем для сорго на півдні України є злакова попелиця. Дієвим заходом є препарати на основі ацетаміприду, а також можливе застосування імідаклоприду або альфа-циперметрину.
Живлення сорго
Схеми живлення для сорго відрізнятимуться залежно від регіону. За достатньої кількості вологи та вирощування зернового сорго з плановою врожайністю 5 т/га, система живлення має бути інтенсивнішою. В умовах посушливого півдня варто підходити до живлення ощадливо.
Володимир Середа рекомендує стартове внесення одночасно з сівбою карбаміду в нормі 50-80 кг/га.
«Звісно, можна давати і до 100 кг/га, але ми все-таки працюємо нижчою нормою. Її цілком вистачає для степу. Щодо внесення азотних добрив раніше, то я би не рекомендував це робити, адже в цій зоні їх ефективність буде нижчою. А карбамід тому, що це повільний азот, який буде живити рослину впродовж 2 місяців», — зауважив фахівець.
Він додав, що в Синельниківському районі достатньо фосфору та калію для формування врожаю, хоча хелатований фосфор по листу не завадить.
Для стимуляції врожаю Володимир Середа радить підживлення по листу тим же карбамідом (або КАС) по 3-8 кг/га. Плюс сульфату магнію 1-1,5 кг/га і гумат 0,5 л/га.
«Це така найдешевша і при цьому досить дієва схема. Проводимо її тричі протягом вегетації. Можна навіть і 5 разів, якщо умови кращі й ви плануєте вищу врожайність», — розповів він.
Перше підживлення зазвичай проводять за 1-2 дні після внесення гербіцидів, оскільки сорго чутливе до гербіцидних стресів. Друге внесення — до цвітіння. У сам період цвітіння підживлення не рекомендується. Наступне — під час формування зерна.
«Тут схожий процес, як і на пшениці, так зване якісне підживлення. Тобто для формування маси тисячі зерна», — каже Володимир Середа.
Серед мікроелементів сорго потребує цинку. У Дніпропетровській області ґрунти бідні на цей елемент, тому фахівець двічі вносить його під час листкового підживлення.
Збирання урожаю сорго
Володимир Середа наголошує на проблемах зі збиранням сорго. Коли зерно дозріле, стебло та листки можуть залишатися зеленими. На півдні (Одещина, Херсонщина) цієї проблеми може не бути, але північніше (Дніпропетровщина) постає питання десикації.
«Десикацію ми зазвичай робимо двома діючими речовинами — дикватом і гліфосатом. Хоча багато хто закидає мені, що по сорго гліфосатом працювати не можна, бо будуть залишкові речовини. Але дикват може тут не спрацювати. Бо сорго — рослина потужна і вона «бореться» з десикацією. І ми начебто його спалюємо, але за сприятливих умов воно може навіть відрости і ще погіршити ситуацію. Тому до цього прийому потрібні правильні підходи. Провели десикацію — і збираємо врожай не зволікаючи, в потрібні терміни», — каже фахівець.
Жнивувати сорго можна як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. Володимир Середа зазначив, що на його підприємстві застосовують перший спосіб. Також є варіант застосування очісувальної жатки.
Володимир Середа вважає сорго цікавою культурою, гідною популяризації серед фермерів та населення.