Державні підприємства НААН, які є ініціаторами справи НАБУ проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського і майже півтори тисячі АТОвців, значно ускладнили розслідування детективам. Причина – за роки незалежності України вони розгубили ледь не половину земель і тепер зрозуміти де чия земля вкрай складно, про що свідчать судові матеріали.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УНН.
За версією представників цих держпідприємств (“Іскра” і “Надія”), вони отримали землю у постійне користування у 50-х роках минулого століття.
Зокрема в ДП “Надія” стверджують, що їх земельний банк утворився внаслідок об’єднання земель артілі імені Калініна з колгоспом імені Леніна. Загальний банк мав становити 5985 га. Проте є нюанс. Якщо артіль Калініна мала документи на вічне користування землями, то радгосп Леніна їх не мав. А відтак, обʼєднавшись у радгосп вічне користування землями артілі автоматично анулювались.
У період з 1952 року по 2017 рік держпідприємства “Іскра” та “Надія” неодноразово змінювали організаційну структуру і площу землекористування.
І, станом на 2017 рік, у держпідприємства “Надія” залишилося всього близько 3620 га землі. Куди поділися інші землі можна лише здогадуватися, але факт залишається фактом – земель стало майже вдвічі менше.
Якщо змінилася кількість земель, то очевидно суттєво змінилися і межі цієї землі. Відомо, що у “Надії” та “Іскри” немає документів на землю, відповідно до чинного законодавства, а відтак всі їх землі не виділені в натурі, а бути правонаступниками земельних банків тогочасних колгоспів чи артілей вони не можуть хоча б тому, що він зазнав суттєвих кількісних змін.
Це підтвердив і науково-правовий висновок експертів. За результатами експертизи, державні акти 50-х років не можна вважати документами, які надають право держпідприємствам “ДГ “Іскра” і “ДГ “Агрофірма “Надія” на безстрокове користування землею.
Схожий випадок вже досліджувався у Верховному Суді. Серед іншого судді встановили, що землі, які раніше були в артілях, а потім потрапили в колгосп – не мають правового зв’язку, щонайменше через відсутність встановлених в натурі меж.
«…не доведено правовий зв`язок між земельними ділянками, що були надані артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова, та землею, якою користувався створений у 1989 році колгосп Родіна, що свідчить про відсутність у вказаного колгоспу Родіна будь-яких прав саме відносно земельної ділянки, яка є предметом заявленого спору, а отже і можливість їх порушення відповідачами по справі», – йдеться у постанові суду.
За аналогією, можна стверджувати що земельні ділянки, які перебували у банку радгоспу Леніна, і ті, які опинилися у “Надії” – різні ділянки.
У справі ж проти ексмністра Сольського детективи НАБУ вказують на те, що вісім років тому він, будучи адвокатом, організував схему, за якої землі НААН передали на приватизацію воїнам АТО. Однак, щоб встановити істину НАБУ необхідно довести, що вказана земля дійсно належала НААН. Поки що все свідчить про те, що ці землі довгі роки були самозахоплені НААН. Більше того, ці самозахоплені землі здавалися в оренду комерційним структурам, що заборонено. На це вказують низка судових спорів і кримінальних проваджень.
НАБУ вважає, що вісім років тому тоді ще адвокат Микола Сольський організував схему, за якої майже 1500 АТОвців змогли реалізувати своє право на приватизацію землі. На думку детективів, АТОвці не повинні були отримати ці землі, оскільки вони були у користуванні держпідприємств НААН. Попри те, що у НАБУ закінчилися вже розумні терміни на слідство і вони вимушені продовжувати їх у судовому порядку, детективи та прокурори планують допитати півтори тисячі АТОвців.
Щоправда, арештовувати землі військових очевидно побоюються.
Джерело: propozitsiya.com
