Врожай ранніх культур-2026: підсумки для аграріїв

Жнива ранніх культур 2026 року добігають кінця. Попри нестабільні умови сезону, більшість аграріїв загалом задоволені цьогорічним врожаєм. Головна причина – сприятливіші погодні умови, хоча регіональні особливості були подекуди порушені: на півдні цьогоріч спостерігали більше вологи, тоді як на заході зіткнулися з посухою. Журналістка SuperAgronom.com Алла Гусарова розпитала аграріїв різних регіонів про ситуацію на фініші збирання ранніх культур та особливості поточного сезону.

Якщо порівнювати офіційну статистику цьогорічних жнив із 2025-м, то темпи збирання ранніх культур дещо повільніші. Минулої осені в багатьох регіонах терміни сівби озимих відтерміновувалися, подекуди зернові сіяли навіть у листопаді. Навесні кілька хвиль похолодання також позначилися на вегетації культур. Результати, які отримують господарства на етапі жнив, що вже перетнули екватор, оцінюються неоднозначно.

При цьому аналітики дають загалом оптимістичні прогнози як для зернової групи, так і для ріпаку. УЗА оцінює урожай пшениці на рівні 23,7 млн т (минулого року – 22,5 млн т). Прогноз щодо ячменю також вищий: 2026 – 5,5 млн т; 2025 – 4,9 млн т. Аналогічно по ріпаку: цьогорічна оцінка – 3,5 млн т, минулорічна – 3,2 млн т.

Варто враховувати, що площі під ріпаком (озимим і ярим) у цьому сезоні розширилися більш ніж на 100 тис. га (2025 р. – 1209,8 тис. га; 2026 р. – 1331,5 тис. га). Схожа ситуація з ячменем: 2025 р. – 1363,4 тис. га; 2026 р. – 1485,9 тис. га. По пшениці (озимій і ярій) коливання площ незначні: цьогоріч до збирання заплановано 5128,8 тис. га, минулого року було лише на 8 тис. га менше.

Щодо інших ранніх культур, є офіційні дані по гороху, і площі під ним також дещо збільшились: цьогоріч 297,5 тис. га проти минулорічних 277,7 тис. га.

Придбати Excel-файл із даними про врожайність в Україні за 2025 рік

Врожайність в Україні: дані аграріїв, Мінагро та USDA

Як оцінюють результати по ранніх культурах самі аграрії?

Олег Гладкий, директор опорного господарства Селекційно-генетичного інституту «Світанок Старі Маяки» (Одеська обл.):

З озимих та ранніх зернових культур під урожай 2026 року ми відвели пшениці 2290 га, ріпаку 1426 га, а також під зимуючий горох 610 га. Окрім класичних зернових та олійних, наше господарство шукає перспективні нішеві культури для диверсифікації виробництва. Зокрема, посіяли 222 га сочевиці та 375 га льону.

Для озимих, а також ранніх зернових та олійних культур погодні умови загалом склалися сприятливо. Хоча зимовий період приніс чимало викликів, агрометеорологічні умови виявилися найкращими за останній час, особливо для озимої пшениці, яка максимально реалізувала свій біологічний потенціал завдяки вдалому поєднанню вологозабезпечення та температурних режимів.

Цього року не пересівали жодної культури. Хоча 300 га зимуючого гороху випало. Поля, що не змогли відновитися або вижити після зими, ми перевели в чисті пари, щоб зберегти вологу та підготувати ґрунт під озимий ріпак 2027 року.

Проблеми з логістикою, нестабільність постачань та здорожчання мінеральних добрив і засобів захисту рослин відчутно позначилися на загальній економіці виробництва. Однак безпосередньо на кількісні та якісні показники урожайності ці фактори не вплинули, оскільки технологічні операції виконувалися згідно з регламентами, хоча це й вимагало додаткових фінансових зусиль.

Цифри з полів:

Пшениця: показала найкращий результат за останні 15 років – 5,5 т/га!
Сочевиця: здивувала показниками врожайності – 2,36 т/га.
Горох зимуючий: посіви, що вижили, дали 1,91 т/га, що є рентабельним.
Льон: урожайність становила 1,1 т/га, що змушує нас детальніше вивчати культуру.
Ріпак: через надзвичайно пізні терміни сівби вийшов на межу рентабельності – 1,5 т/га.

Попереду надскладне завдання – реалізувати весь врожай. Ситуація на ринку ускладнена тим, що логістика через порти закрита. Закупівельні ціни, які пропонують трейдери, не покривають витрат на виробництво минулого року, не кажучи вже про забезпечення фінансової бази для наступного сезону.

Ми не плануємо радикально змінювати сформовану сівозміну, оскільки південний регіон обмежений кліматичними умовами щодо високорентабельних культур. Стабільна сівозміна нашого господарства базується на таких культурах: ріпак (або льон як альтернатива), озима пшениця, соняшник, також озимий горох (або сочевиця).

Віктор Сонець, менеджер агротехнологій із засобів захисту рослин бренду DEFENDA:

У західному регіоні, зокрема на Львівщині, озимі перезимували загалом нормально. Але виникло питання з вологозабезпеченням. Вологи просто не було, й аграрії часто скаржилися, що пшениця засихає. Загалом урожаї не ті, які планувались.

Якщо середня врожайність по регіону зазвичай була на рівні 7-8 т/га, то на екваторі жнивної кампанії в середньому збирали трохи більше за 6 т/га. На Тернопільщині – 6,5 т/га.

Проблеми з реалізацією та ціною спричинені припиненням портової логістики через російські обстріли. За нинішніх умов межа беззбитковості – 5 т/га.

Олексій Бовдир, керівник ТОВ «Скіф» (Полтавська обл.):

Жнива ранніх культур ми вже завершили. Урожай загалом гарний, але оптимізму це не додає. Ціни на продукцію немає взагалі. Різкий, необґрунтований спад цін навіть на не експортні культури. Той самий соняшник, по якому ще далеко не збиральний сезон, – за одну ніч ціна обвалилася з 28 тис. грн/т до 20 тис. грн/т. По пшениці, якщо минулий сезон розпочинали десь із 9-9,5 тис. грн/т, то зараз за продовольчу пшеницю з показником 18% клейковини можна вторгувати 6,2 тис. грн/т, з фуражною різниця невелика – 6 тис. грн/т.

Ріпак минулого року ми продавали за 26 тис. грн/т, а зараз – 20,5 тис. грн/т. Для нас по пшениці 6 тис. грн/т – це не межа собівартості за рахунок вищої врожайності. А ось для тих, хто отримав 4,5-5 т/га – ледве вихід «в нуль».

Короткочасні, але тривалі дощі трохи «вимило» клейковину в пшениці. Але поки урожай продавати не будемо. Подивимось, що буде далі.

Озимої пшениці у нас десь 15% від загальної площі. Ріпак – 10%, восени посіяли 400 га, але навесні довелось пересівати 240 га, бо зиму не пережили. Отримали урожайність 3,1-3,2 т/га. Для нас це посередній показник, адже ця культура досить затратна. Наступного року будемо зменшувати площі – плануємо під ріпак 300 га.

Також десь 250 га сіємо озимого жита, але це силосна маса на сінаж.

Щорічно виділяли під люцерну приблизно 500 га. Однак зараз приймаємо рішення про скорочення площ, бо за посушливих умов вирощувати її досить затратно, а вихід зеленої маси слабкий. Скоротимо її відсотків на 30, замінимо зерновою групою – тритикале чи силосним житом.

Загалом по наступному сезону будемо думати – скорочувати витрати, питання економії вийде на перший план. Економити будемо, скажімо, на обробітку ґрунту – десь і «по нулю», і деякі технологічні моменти оптимізуємо, але працюватимемо далі з націленістю на кращий результат.

Альона Швець, агроном ГК «УкрБіоЛенд» (Дніпропетровська обл.):

Наше господарство вирощує органічну продукцію. Цього року у структурі посівів 3 культури, з озимих – пшениця, під яку відвели 2219 га.

Погодні умови протягом сезону були досить важкими: наднизькі температури взимку, які були на межі критичних, істотно вплинули на врожайність зернових. Середня врожайність пшениці по господарству становила 4,3 т/га, і це без добрив та пестицидів. Доволі непоганий результат, як для органічного господарства.

Наступного сезону в сівозміну включили жито, оскільки ця культура – сильний алелопат. Також запланований ріпак озимий, горох зимуючий. З ярих культур ставки робимо на льон олійний, просо, ну і звісно соняшник.

Під час початку збиральної компанії були рясні зливи, що ускладнили збирання та відтягнули його на певний період. Якість насіння знизилася: якщо до дощів ми збирали пшеницю 1-го класу, то після – все пішло в фураж. Боялися, щоб зерно не проросло в колосі.

На сьогодні в агросекторі інша проблема – логістика, якої немає, а також ціни на продукцію, що нижчі від собівартості. Зростання цін на дизельне пальне також підвищує собівартість вирощування органічної продукції. Ситуація, можна сказати, критична.

Тарас Корнієнко, головний агроном ГК «Агрейн»:

Жнива ранніх у нас вже фактично на фінішній прямій, залишилося в північному кластері 1000 га озимої пшениці.

Загалом по групі компаній під урожай 2026 року було відведено:

пшениця – понад 13 тис. га
ячмінь – понад 7 тис. га
ріпак – майже 6 тис. га

Із ранніх культур сіяли також зимуючий горох, сочевицю, коріандр, льон. Під нішеві загалом відведено понад 1000 га.

Щодо результатів:

По озимому ячменю цей рік знову виявився для нас вдалим. Можна спокійно сказати, що ячмінь – це вже культура півдня, він уже завоював там своє місце, враховуючи, що й ціна на нього почала ставати адекватною. Цьогоріч в Бессарабії ячмінь в середньому по 6 т/га, на півночі Одещини – 6,3 т/га. Максимальна врожайність сягала 8 т/га.

Основний масив посівів пшениці у нас також на півдні (приблизно 6 тис. га). Рекорд по врожайності маємо на Черкащині: середній показник 7 т/га, а рекордне поле – 8 т/га. Хороші показники також маємо на Чернігівщині й Харківщині.
Ріпаку в цьому році у нас було небагато, оскільки восени минулоріч були несприятливі умови для його сівби. Рекордсмен в цьому році по ріпаку у нас Житомирщина – отримали тут в середньому 4,2 т/га.

Із ранніх нішевих культур уже завершено збирання сочевиці та коріандру. На полях Бессарабії та Харківщини також завершили збирання льону олійного. На Слобожанщині ж його жнива лише розпочалися.

Також результатами жнив-2026 діляться пресслужби компаній:

Група АГРОТРЕЙД:

На початку серпня вже обмолочено 13,7 тис. га, що становить 68% від запланованої площі ранніх культур.

У структурі зібраного врожаю:

озимий ріпак – 8,2 тис. га (100% від плану);
озима пшениця – 5,0 тис. га (43,6% від плану);
озимий ячмінь – 523 га (100% від плану).

Середня врожайність озимого ріпаку становить 3,2 т/га, озимої пшениці – 5,5 т/га, озимого ячменю – 5,1 т/га. Найкращий результат з урожайності озимої пшениці наразі демонструє 7 кластер на Харківщині – 6,35 т/га, а подекуди 6,84 т/га. Окремі поля шостого кластеру на Чернігівщині показали врожайність озимого ріпаку – 4,48 т/га.

Олег Заплетнюк, СЕО компанії «ТАС Агро»:

Компанія завершила збирання ранніх зернових і ріпаку. На окремих полях урожайність пшениці сягнула 7–7,5 т/га.

Станом на 6 серпня ріпак у компанії ще дозбирували, результати такі:

Західний кластер (Вінницька обл.) – урожайність 4,4 т/га на площі 4105 га;
Центральний кластер (Київська обл.) – 3,9 т/га на площі 1852 га;
Південний кластер (Кіровоградська/Миколаївська обл.) – 3,2 т/га на площі 4341 га;
Північний кластер (Чернігівська обл.) – 2,8 т/га на площі 1921 га (врожайність зумовлена критичними пошкодженнями низькими температурами та бактеріозом навесні).

Отже, загалом можна сказати, що урожайність ранніх культур у різних регіонах цьогоріч переважно непогана, подекуди висока, але результат залежав від регіону та погодних умов у ключові фази розвитку.

З коментарів аграріїв можна зробити висновок, що найкраще себе показали озима пшениця на Одещині й Черкащині та озимий ячмінь на півдні, тоді як на Львівщині й Дніпропетровщині дефіцит вологи та несприятлива зимівля знизили потенціал зернових. Водночас надлишкові опади вже під час жнив ускладнили збирання та погіршили якість зерна в окремих господарствах.

Але в нинішньому сезоні урожайність вже не головна турбота українського аграрія. Активізація знищення росією портової інфраструктури на перший план вивела питання ціни та загалом можливості реалізації цього врожаю. Як ситуація розвиватиметься далі – будемо слідкувати.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com