Зміна клімату призводить до пом’якшення зим та тривалих періодів літньої посухи. Це змінює ареали вирощування сільськогосподарських культур, а разом з ними — фітосанітарну мапу поширення бур’янів, хвороб і шкідників.
Яскравим прикладом є амброзія полинолиста. Ще наприкінці 1990-х цю рослину фіксували тільки у посушливій степовій зоні. Зараз осередки амброзії з’являються повсюдно, в областях лісостепової зони. Західний кукурудзяний жук теж перестає бути суто західним і мігрує в інші області.
Прогнози фахівчині у галузі зрошуваного землеробства Раїси Вожегової свідчать: найближчий сезон без екстремальної посухи буде у 2030-му. Це дає підставу задуматися про те, що клімат України стає дедалі сприятливішим для багатьох небезпечних патогенів, які відсутні в Україні, але мають найвищий ризик акліматизації. Та тих, які наразі обмежено поширені, але це може змінитися.
Які хвороби сільгоспкультур можуть становити загрозу в найближчому майбутньому?
- Аспергільоз кукурудзи (Aspergillus flavus)
- Фузаріоз ячменю та вівса (Fusarium langsethiae),
- Індійська сажка (Tilletia indica),
- Бура гниль картоплі (Ralstonia solanacearum),
- Бактеріальна плямистість / бактеріальний опік плодів баштанних (Acidovorax citrulli).
- Бактеріоз винограду (Xylella fastidiosa),
- Диплодіоз кукурудзи, гниль качанів і стебел (Stenocarpella maydis).
Є в Україні, але можуть стати значно небезпечнішими
Почнемо із хвороб, які вже обмежено присутні в Україні, проте є ризик їхнього поширення. Це аспергільоз кукурудзи, викликаний грибом Aspergillus flavus та фузаріоз зернових, викликаний Fusarium langsethiae.
Аспергільоз кукурудзи — прихована загроза, яка не за горами
Хвороба викликана грибом Aspergillus flavus найчастіше розвивається у посівах кукурудзи за посушливих умов. Також може уражувати інші зернові — пшеницю, ячмінь, рис, овес, жито, сорго, навіть бобові.
Спойлер: хвороба вже присутня в Україні, та поки у малих відсотках. Втім, це не скасовує загрози розширення зони та збільшення ризику афлатоксинового забруднення кукурудзи.
Особливо вразливими до цього можуть стати:
- Степ;
- південний Лісостеп;
- кукурудза на зрошенні після періодів сильного водного стресу.
Загалом аспергільоз кукурудзи вважається хворобою південних широт, бо найчастіше він розвивається в країнах з тропічним, субтропічним та теплим посушливим кліматом за стабільно високого діапазону температур 25-35 °C та вологості. Тоді як країни Європи історично вважалися занадто холодними для розвитку патогена Aspergillus flavus. Та все змінюється. Посушливих років в Україні стає дедалі більше — 2020, 2024, 2025.
Спалахи ураження кукурудзи аспергіловими грибами цього виду частіше відмічають в Італії, Румунії, Сербії, Греції та Іспанії. Зокрема, минулого 2025 року у посівах кукурудзи в південній частині Італії та Румунії відмічали епіфітотії Aspergillus flavus. Велике занепокоєння це викликало у південних аграріїв, які вирощують кукурудзу. Можливо, врятувало нас торік від епіфітотіїв саме скорочення площ під зерновою на півдні України.
Втім, якщо аналізувати наукові дослідження 2022 року, результатами яких ділилася фітопатолог Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Тетяна Рожкова, стає очевидним, що Aspergillus flavus вже присутній в Україні. Результати аналізу 200 відібраних зразків зерна кукурудзи, проведеного з 2017 по 2022 роки, вказують на рівень присутності грибів роду Aspergillus у межах 60-81% залежно від року. Основну масу цього відсотка складав Aspergillus niger, проте від 5,3% до 10% колоній на ураженому зерні належало виду Aspergillus flavus.
Тетяна Рожкова підтверджує, що наразі в Україні більшою мірою присутні ті аспергіли, які не продукують афлатоксини, адже для його розвитку рідко трапляються оптимальні умови — висока температура + висока вологість. Зазвичай, в українських кліматичних зонах ми маємо щось одне: або це посуха із високими температурами і вологістю 60%, або це вологість 80-85% (оптимальна для розвитку цього виду аспергіла), проте низька неоптимальна для гриба температура. Та все ж, ця «оптимальна» комбінація іноді програється. І з роками зростає ймовірність збільшення частоти.
Фузаріоз зернових — Fusarium langsethiae — рідкісний гість у Лісостепу, що мігрує на Захід
Ні, це не той самий фузаріоз пшениці, який відомий в Україні та викликається грибом Fusarium graminearum. Фузаріоз зернових, викликаний грибом Fusarium langsethiae, найчастіше розвивається у зоні Лісостепу і центральної частини України на ячмені і вівсі. Іноді збудника фіксують на Поліссі. Часто цей збудник виявляють у комплексі з іншими фузарієвими грибами — Fusarium graminearum, Fusarium culmorum. І за зовнішніми ознаками зараження встановити складно. Він не проявляється, як Fusarium graminearum, у вигляді блідо-рожевого нальоту. Але продукує високотоксичні мікотоксини Т-2 та HT-2 у зерні.
Які області в зоні ризику?
- Полісся,
- Західний Лісостеп.
Частка грибів у загальній масі виявлених патогенів на зерні зазвичай складає від 5 до 7%.
Та що власне нового у цьому збуднику? Адже для України він не новий, проявляється теж за відносно типових умов для всіх фузарієвих грибів — волога та помірно тепла погода (до 20-25 °C). Річ у тім, що раніше вид Fusarium langsethiae виявляли виключно на вівсі та ячмені. Тепер же хворобу фіксують на пшениці. І зростання відсотку ураження нею насторожує.
Екстремальні погодні гойдалки: Останні роки принесли часті затяжні й прохолодні дощі у травні-червні (саме в період цвітіння озимої пшениці та ячменю). Якщо період цвітіння збігається із затяжною прохолодною сирістю — ризик ураження цим патогеном зростає в рази.
Відсутні в Україні, але є високий кліматичний ризик
Індійська сажка — Tilletia indica
В Україні на зернових колосових культурах найбільше поширені тверда сажка і летюча. Індійську, на наше щастя, ще ні разу не виявляли. Однак, ризик її появи високий і наразі він обмежується тим, що Україна на світовому ринку зерна грає роль саме експортера збіжжя до країн Азії, а не імпортера з країн Азії.
Справа в тім, що гриб Tilletia indica інвазивний і дуже адаптивний. Він толерує посуху і заморозки. Теліоспори гриба Tilletia indica здатні зберігатися в ґрунті до 4-5 років, витримуючи проходження через шлунок тварин. Основні симптоми ураження рослин — «рибний» запах зернівок у фазі молочної стиглості через виділення леткої речовини — триметиламіну.
Які області опиняться під загрозою, якщо гриб потрапить до України?
- Степові
- Лісостепові, крім найпівнічніших районів.
Помірно тепла й волога погода у період цвітіння пшениці у травні-червні у цих областях є ідеальною для розвитку збудника хвороби.
Наразі спори цього гриба регулярно фіксують у морських портах сусідніх країн, які імпортують зерно зі США, Мексики чи Індії.
Бура гниль картоплі — Ralstonia solanacearum
Наразі бура гниль картоплі, викликана бактеріями Ralstonia solanacearum, вважається карантинною. Вона може уражувати великий список культур (до 200 видів), серед яких картопля, томати, перець і знищувати від 30% до 50% врожаю.
У картоплі патоген уражує судинну систему, повністю блокуючи рух води, що призводить до швидкого в’янення куща та гниття бульб.
Небезпека її появи в Україні зростає зі зростанням температури повітря і ґрунту, що фіксується в Україні в останні роки. Коли температура ґрунту у південних областях може сягати 70 °C, а у центральних до 55-60 °C. Більше того, як повідомляє Держпродспоживслужба, слабкі осередки хвороби вже фіксували у різних регіонах України у 2016-му, та протягом 2019-2020 років. Шляхом спалювання рослинних решток та виведення пасльонових культур із сівозміни вогнища локалізували.
Що варто враховувати?
Проміжними хазяїнами Ralstonia solanacearum в Україні виступають пасльонові бур’яни — паслін чорний, паслін солодко-гіркий, а також щириця.
Бактеріальний опік плодів баштанних — Acidovorax citrulli
Хвороба бактеріального походження, викликана збудником Acidovorax citrulli, яка проявляється як бактеріальна плямистість або ж бактеріальний опік плодів баштанних культур (кавун, диня, огірки тощо) наразі має статус карантинної та відсутньої в Україні.
Acidovorax citrulli здатний викликати 100% втрату товарного вигляду кавунів та динь, а у роки з високою вологістю і високою температурою — повністю знищувати врожай.
На розсаді баштанних проявляється у вигляді чорної ніжки та водянистих плям на сім’ядольних листках, які швидко темніють, спричиняючи некроз і відмирання рослин. На листі дорослих рослин у вигляді дрібних кутастих коричневих плям вздовж жилок , що схоже на пероноспороз. На плодах перед збиранням урожаю з’являються характерні великі водянисті маслянисто-зелені плями, які тріскаються і з них виділяється брудно-білий або сірий бактеріальний слиз.
Які області в зоні ризику?
- південні (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька)
- центральні (Дніпропетровська, Кіровоградська).
Поєднання спекотного літа та штучного крапельного зрошення створює ідеальний мікроклімат для спалаху цієї бактерії у разі її занесення.
До того ж, хворобу вже фіксують у сусідніх країнах: в Угорщині — на кавунах, та росії.
Ймовірність поширення низька, але підвищується зі зміною клімату
Бактеріоз винограду — Xylella fastidiosa
Бактеріоз винограду або хвороба Пірса, збудником якої є бактерія Xylella fastidiosa, призводить до втрати від 50% до 80% врожаю на уражених виноградниках. Вважається, однією з найнебезпечніших карантинних хвороб рослин у світі, яка в Україні має карантинний статус як відсутня.
Бактерії Xylella fastidiosa колонізують судини ксилеми рослин, блокуючи рух води та поживних речовин, через що кущі винограду висихають і протягом 1-3 років гинуть. Серед основних симптомів — нерівномірне визрівання пагонів, симптом «черешків», «муміфікація» грон. Цікаво й те, що бактерія має великий спектр рослин-господарів (понад 471 вид), серд яких: слива, персик, вишня, груша, малина, горіх, суниця, люцерна, конюшина, дуб, ясен, клен тощо)
В 2024 році Держпродспоживслужбою була виявлена партія саджанців декоративних рослин, уражена Xylella fastidiosa. Вантаж не був допущений до України.
Поки що найближчою географічною точкою до України, де часто фіксують збудника хвороби, залишається Італія. У країнах-сусідів хвороба відсутня. Втім, бактеріоз винограду, викликаний Xylella fastidiosa, залишається патогеном стратегічного моніторингу з огляду на зміну клімату і ареал вирощування виноградників на півдні України і Закарпатті, де тривалі морозні періоди з температурами нижче -12 °C є рідкістю.
Чому?
- Xylella fastidiosa переноситься сисними комахами-переносниками і потепління може збільшувати ареал переносників, подовжувати період їхньої активності, створювати сприятливі умови для виживання бактерії, підвищувати ризик закріплення патогена у південних регіонах.
Диплодіоз кукурудзи, гниль качанів і стебел — Stenocarpella maydis
Диплодіоз кукурудзи, викликаний Stenocarpella maydis, теж можна віднести до другого рівня ризику через відсутність у країнах-сусідів.
В Україні він теж належить до карантинних організмів, відсутніх в Україні. Втім, з роками присутність патогена поширилася у східну сторону — на Чехію, що свідчить про те, що умови для його розвитку у більш північних частинах Європи, стають більш сприятливими.
Патоген спричиняє втрати врожаю від 20% до 80%, поширюючися на всі органи кукурудзи, але особливо на качани. Зерно з уражених качанів стає токсичним для тварин, викликаючи диплодіотоксикоз (параліч, ураження ЦНС, викидні у худоби та масову загибель птиці). Основний симптом — біла гниль качанів: ураження починається з основи качана. Між рядами зерен і на обгортках з’являється густий, щільний білий або сірувато-білий наліт міцелію, через що обгортки щільно присихають до качана. Такі качани стають легкими, зморщеними, а зерно набуває брудно-бурого відтінку.
Де найбільший ризик поширення диплодіозу кукурудзи?
- Лісостеп,
- північний Степ.
Для акліматизації гриба ці регіони є найбільш придатними. Адже для розвитку Stenocarpella maydis оптимальна температура під час цвітіння і дозрівання становить 20-28 °C та висока вологість.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: superagronom.com