Безпілотні авіаційні системи (БПЛС), які зазвичай називають дронами, стають дедалі поширенішими в сільському господарстві. Їх використовують для моніторингу посівів, внесення засобів захисту рослин (ЗЗР) та добрив, а також для висіву насіння.
Застосування дронів для внесення пестицидів має суттєві переваги перед традиційними наземними обприскувачами чи пілотованою авіацією. Вони дозволяють ефективно обробляти невеликі, фрагментовані поля або ділянки складної форми. Дрони дають можливість точково зосереджувати обробку на проблемних зонах, уникаючи суцільного розпилення, а також легко оминати перешкоди, такі як стовпи ЛЕП, лісосмуги чи водойми.
Однак, робочі характеристики дронів-обприскувачів суттєво відрізняються від наземної техніки та літаків. Це вимагає ретельного контролю та коригування параметрів внесення, зокрема ширини захвату. Сучасні дослідження підтверджують, що дрони можуть забезпечувати таку ж якість обробки, як і традиційна техніка, але лише за умови, коли оператор чітко розуміє можливості та обмеження цієї технології.
Наведені нижче рекомендації допоможуть операторам уникнути типових проблем та оптимізувати ефективність позакореневого внесення фунгіцидів.
Важливо! Перед використанням будь-якого пестициду завжди перевіряйте етикетку. Якщо регламент препарату не містить розділу про авіаційне застосування або прямо забороняє його, використовувати такий продукт з дрона не можна. Також слід пам’ятати, що більшість інструкцій для авіаобробки розроблялися під пілотовану авіацію і можуть не містити точних робочих параметрів для безпілотників.
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА УСПІШНІСТЬ ОБРОБКИ
На якість внесення препарату, як і у випадку з традиційними методами, впливають висота та швидкість польоту, напрямок і сила вітру, тип форсунок, розмір крапель, норма виливу робочого розчину та погодні умови. Проте для дронів критичними є два специфічні фактори: ширина робочої смуги та знесення препарату (дрейф).
Ширина робочої смуги (захвату)
Дослідження показують, що заявлена виробником робоча ширина смуги та фактична (агрономічна) ширина, яка забезпечує рівномірне покриття рослин, можуть суттєво відрізнятися. На відміну від наземного штангового обприскувача, де ширина охоплення фіксована довжиною штанги, у дрона вона постійно змінюється і залежить від:
- висоти польоту (зміна висоти всього на 0,6–1 м може призвести до зміни ширини захвату на кілька метрів);
- швидкості руху та погодних умов;
- маси корисного навантаження (з порожнім баком дрон стає легшим, повітряний потік від гвинтів змінюється, що впливає на розподіл крапель до 30% за один прохід);
- прискорення та гальмування на краях поля (призводить до звуження смуги та появи необроблених ділянок).
На ширину ефективної смуги також впливає характер рослинного покриву. Густий стеблостій рослин перерозподіляє повітряні потоки від роторів дрона. Так, ширина смуги, виміряна на голій землі, зменшується під час обробки реальних посівів. На сої вона звужується приблизно на 25%, а на кукурудзі — до 45%.
Золоте правило. Після вимірювання ширини смуги на голій землі, скоротіть робочу ширину захвату на 25–30 % для обробки реальних посівів. Таке перекриття забезпечить рівномірне покриття фунгіцидом і запобігатиме появі “огріхів” (смугастості). Це дещо збільшить час обробки, але підвищить біологічну ефективність ЗЗР.
Як правильно калібрувати дрон?
Оскільки ширина захвату не є сталою величиною, кожен дрон потребує індивідуального калібрування під конкретні робочі швидкості та висоти, навіть якщо це дрони однієї марки та моделі. Зазвичай це роблять за допомогою скануючих систем для вимірювання розпилення (наприклад, Swath Gobbler), водочутливого паперу (розкладання карток-індикаторів по всій ширині внесення) або трасерного барвника (додавання барвника у бак з водою та тестове обприскування сухої поверхні).
РИЗИК ЗНЕСЕННЯ РОЗЧИНУ (ДРЕЙФ)
Головна мета обробки — максимально покрити цільову рослинну поверхню та мінімізувати вихід препарату за межі зони обробки. Проте досягти цього складно, адже дрони схильні до дрейфу та порушення схеми розпилення навіть за мінімального вітру. Зменшити ризик знесення допоможе дотримання кількох правил:
- Постійно моніторте погодні умови (швидкість вітру, наявність температурних інверсій) до та під час польоту.
- Підбирайте висоту польоту, яка забезпечує оптимальний охоплення та мінімізує дрейф.
- Контролюйте розмір крапель: фактичний дисперсний склад може змінюватися залежно від тиску, швидкості польоту та формуляції фунгіциду.
- Застосовуйте ад’юванти проти знесення.
Втім, використання спеціальних авіаційних ад’ювантів (антидрейфових присадок) не завжди є панацеєю. Вони можуть збільшувати розмір крапель, що іноді знижує якість покриття та ефективність фунгіциду. Наразі тривають наукові дослідження впливу різних типів ад’ювантів на якість обробки дронами.
ЕВОЛЮЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ВИСНОВКИ
Дрони-обприскувачі є високоефективним інструментом для захисту польових культур від хвороб, але вони не можуть повністю замінити традиційні наземні обприскувачі.
Найбільш доцільним та ефективним застосування дронів буде там, де є чіткі агрономічні або логістичні переваги: робота по перезволоженому ґрунту, обробка високих посівів, складний рельєф, локальні вогнища хвороб тощо. Успіх внесення фунгіцидів все одно залежить від дотримання фундаментальних правил захисту рослин: регламентів внесення, вибору форсунок, рекомендацій виробників препаратів та техніки безпеки.
Технологія обприскування безпілотниками стрімко розвивається. З’являються нові конструкції апаратів та алгоритми роботи. Тому операторам важливо постійно оновлювати свої знання, спиратися на науково обґрунтовані дані та проходити профільне навчання як з пілотування, так і з регламентів застосування ЗЗР.
За матеріалами: propozitsiya.com