На сьогодні тепличне господарювання — це вже не просто вирощування продукції, а й застосування сучасних технологій та цифрових інструментів, що сприяють вдосконаленню виробництва. Україна крок за кроком розвиває та впроваджує новітні технологічні розробки у сфері тепличного господарства. Олег Демчук, співзасновник інноваційного тепличного хабу Smart Harvest, під час вебінару, організованого ГС «Зелені Агро Рішення», поділився своїм досвідом і баченням розвитку демонстраційних теплиць Smart Harvest, а також розповів про кластерний підхід до розвитку тепличного сектору в Україні.
Олеже, розкажіть, будь ласка, про виникнення ідеї створення кластерів в Україні.
— Вже майже тридцять років, з 1998 року, я займаюся питаннями кластеризації української економіки. Нагадаю, що 1998 рік – це час президентства Леоніда Даниловича Кучми. Саме тоді, завдяки американському проєкту USAID, відбулися перші спроби кластеризувати українську економіку. Американці звернулися до Леоніда Даниловича, запропонувавши кластери як ефективний інструмент стимулювання мікро-, малого- та середнього бізнесу. Водночас, на світовому та європейському ринках відбувалися надзвичайні трансформації, зокрема, зароджувалася структура ECCP (European Cluster Collaboration Platform) — європейське об’єднання кластерів, яке наразі об’єднує понад три тисячі кластерів Європи.
Олег Демчук, співзасновник тепличного інноваційного хабу Smart Harvest
Наразі в Україні функціонує об’єднувальна структура — Український кластерний альянс (УКА), головою Правління якого я є. Сьогодні ми об’єднуємо понад 50 кластерів по всій території України. Це різноманітні кластерні об’єднання: медичні, деревообробні, кораблебудівні у Миколаєві, а також кластери, що діють у сфері IT. Більшість із вас, ймовірно, знайомі з Львівським та Харківським IT-секторами, які характеризуються великою кількістю компаній та значними обсягами обороту. Львівська ІТ Арена — це один із найбільших кластерних майданчиків у Європі.
І ось, дев’ять років тому — у 2017 році — виникла ідея започаткувати кластерну модель саме в тепличній галузі. Тоді нас підтримав Європейський банк реконструкції та розвитку. Разом із колегами ми розпочали створення перших теплиць — спочатку невеликих, площею близько 5,5 тисяч квадратних метрів. Ми тестували наш підхід на двох культурах — огірках та салатах. Згодом ми відмовилися від вирощування салатів, повністю сконцентрувавшись на огірках. Тому, коли я говорю про врожайність 40 кілограмів з квадратного метра, це не просто слова чи теорія — це реальний результат, якого ми досягли на практиці.
Як змінився тепличний бізнес за останні роки, і чому ви зробили ставку саме на технологічні теплиці?
— Теплиця — це, по суті, живий організм, який потребує постійного вдосконалення, модернізації та адаптації до нових умов. Технології сьогодні розвиваються стрімко — приблизно кожні шість місяців з’являються нові рішення. Це включає штучний інтелект, автоматизацію, роботизацію, цифрові системи управління тощо.
Тому за період з 2017 року до сьогодні ми пройшли значний шлях розвитку. У рамках відкритого діалогу це була наша п’ята зустріч із власниками малих бізнесів, де ми обговорювали практичний досвід та перспективи розвитку.
Теплиця — це, по суті, живий організм, який потребує постійного вдосконалення, модернізації та адаптації до нових умов.
Хмельницька область, безумовно, не є найбільшим тепличним регіоном України. Традиційно сильними були Закарпаття, південні області — Миколаївщина, Херсонщина, Одещина. Серед лідерів також можна виділити Черкащину, Тернопільщину, регіон Заліщиків, Чернівецьку область. Але ми пішли далі — наше завдання сьогодні полягає не просто в будівництві теплиць, а у створенні саме технологічних тепличних комплексів, які відповідають сучасним вимогам і забезпечують стабільні результати.
Нам вдалося залучити 200 тисяч євро та побудувати сучасну теплицю у Хмельницькому на базі училища №11. Отримавши цей грант, тогочасний віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко поставив цілком логічне запитання: «А кого і чому ви будете навчати, якщо немає відповідного освітнього стандарту?»
Тоді ми зрозуміли, що необхідно розпочинати не лише з будівництва теплиці, а й зі створення системи підготовки фахівців. Два роки знадобилося, щоб пройти всі етапи та фактично «пробити стіну». У результаті ми отримали перший в Україні освітній стандарт для підготовки учнів за спеціалізацією вирощування культур у закритому ґрунті в 11-му професійно-технічному училищі.
Ми маємо чудову гідропонну теплицю, а також плануємо побудувати ще одну — дещо іншого формату. Ми прагнемо продемонструвати учням, що сучасні тепличні технології не обмежуються лише традиційними металевими конструкціями. На ринку з’являються нові матеріали — композитні конструкції, є можливість працювати з різними типами плівок, покриттів, застосовувати різноманітні підходи до вирощування з використанням різних ґрунтів та технологій.
Цей проєкт став для нас одним із найважливіших поштовхів і мотиваторів для подальшого розвитку. Ми почали гуртувати навколо цієї ідеї різні напрямки бізнесу, інтегруючи їх в одну систему. Сьогодні для себе ми виділяємо такі основні напрями: ягідна група теплиць, а також овочева, грибна та квіткова. Наприклад, коли ми говоримо про квіткові теплиці, ми маємо на увазі не лише вирощування однорічних чи багаторічних рослин. Сьогодні стрімко розвивається ринок так званих «їстівних квітів». Ми придбали цікаве американське дослідження, яке показує, що основні ринки цього напряму наразі зосереджені у Сполучених Штатах, Канаді та країнах Близького Сходу. Це нішевий, але надзвичайно перспективний тренд. І тут важливо не просто навчитися вирощувати такі культури, а й розуміти, як із ними працювати, як їх правильно використовувати та реалізовувати.
Ви проводили ґрунтовні дослідження щодо міжнародного розвитку тепличного бізнесу. Як цей досвід інших країн сприяв формуванню власної моделі розвитку тепличного напряму в Україні?
— Для кращого розуміння сучасних підходів до тепличного бізнесу ми вивчали досвід різних країн: відвідували теплиці в США, зокрема в Кремнієвій долині, ознайомлювалися з технологіями в Японії, Нідерландах, Китаї. Ми акумулювали цей досвід, порівнювали різні підходи і в 2024 році розпочали системне оформлення його в окрему структуру — фактично, ініціювали інституалізацію цього напряму.
Ми визначили так званий «шестикутник» країн, які є орієнтирами у розвитку сучасних тепличних технологій. Це Нідерланди, Німеччина, Японія, Канада, Велика Британія та США. Саме ці країни сьогодні формують підходи до технологічного, ефективного та сталого тепличного виробництва. Ми вивчаємо їхній досвід, аналізуємо різні моделі та адаптуємо найкращі рішення до українських реалій. І коли ми говоримо «ми», то маємо на увазі 40 учасників, які працюють та ведуть свій бізнес на території Хмельницької області.
В Україні переважна більшість учасників тепличного напряму — це мікропідприємства, сімейні господарства або малий бізнес. Але саме ці підприємства сьогодні складають основу нового тепличного напряму і мають потенціал для подальшого зростання.
В Україні більшість учасників тепличного напряму — це мікропідприємства, сімейні господарства або малий бізнес. Але саме ці підприємства сьогодні складають основу нового тепличного напряму і мають потенціал для подальшого зростання.
Ми також залучили до цього процесу освітні заклади. Наразі з нами співпрацюють два університети — у Кам’янці-Подільському та Хмельницькому, а також два коледжі. Окремо варто згадати вище професійне училище №11, для якого ми свого часу реалізували проєкт із сучасною теплицею. Про цей досвід вже накопичено багато інформації, ми знімали чимало матеріалів і демонстрували, як усе працює на практиці.
За чотири роки ми підготували понад 100 випускників, які здобули не лише теоретичні знання, а й реальний практичний досвід роботи з тепличними технологіями. Тому ми плануємо й надалі активно розвивати освітній компонент. Важливо зазначити, що ми говоримо не лише про формальну освіту — університети чи коледжі. Ми також працюємо над розвитком неформальної освіти через так звані тепличні інноваційні хаби.
У листопаді 2025 року, спільно з компанією Delphi (Нідерланди), нам вдалося отримати грантове фінансування — перші 4 млн євро. Ми не зупинятимемося на досягнутому. Ми прагнемо залучити до 20 млн євро в тепличні інноваційні хаби. Ми не розбудовуємо промислові теплиці, а створюємо демонстраційні теплиці і паралельно — якісні, зручні тренінгові центри. Наразі це два тренінгові центри — у Львові та Хмельницькому, які зможуть одночасно приймати до 100 осіб. Цікаво, що ми вирішили створювати їх у досить незвичайний спосіб — за допомогою 3D-друку. Це будуть перші в Україні тренінгові центри, збудовані за такою технологією. Вони будуть модульними, що дозволить адаптувати простір під різні формати навчання — від роботи окремих груп до проведення масштабних заходів.
Отже, ми говоримо як про формальну освіту, що має державну акредитацію, так і про неформальні освітні центри. Вони будуть доступні для різних категорій учасників — школярів, студентів, підприємців, інноваторів та всіх, хто прагне здобути практичні знання у сфері тепличних технологій. Також ми плануємо побудувати готель, який надасть учасникам освітнього процесу можливість проживання, аби вони могли не просто приїхати на кілька годин, а повноцінно навчатися, працювати над проєктами та обмінюватися досвідом.
У цих центрах ми прагнемо продемонструвати не лише окремі технології, а й комплексний підхід до сучасного тепличного виробництва. Це будуть рішення, які застосовуються в Нідерландах, Німеччині, Канаді, Японії — від енергоефективності та автоматизації до створення та тестування нових технологічних рішень і прототипів.Smart Harvest — інноваційний тепличний хаб — це, по суті, перший приклад, коли на території індустріального парку функціонують не лише бізнесові структури. Ми не є комерційною організацією. Агенція сталого розвитку АСТАР та ГО «Клуб ділових людей України» — це громадські організації, і наша мета — створити модель, яка буде принаймні самоокупною. Smart Harvest базуватиметься на п’яти теплицях різного рівня технологічності: від високотехнологічної скляної теплиці до середньо- та низькотехнологічних форматів. Також ми плануємо створити експериментальну теплицю, де можна буде тестувати нові підходи та рішення.
У цих центрах ми прагнемо продемонструвати не лише окремі технології, а й комплексний підхід до сучасного тепличного виробництва. Це будуть рішення, які застосовуються в Нідерландах, Німеччині, Канаді, Японії — від енергоефективності та автоматизації до створення та тестування нових технологічних рішень і прототипів.
До нашого проєкту ми залучаємо і комунальні підприємства. Наразі в нас є дві територіальні громади, Теофіпольська та Шепетівська, які виграли гранти в програмі «U-LEAD з Європою», а Теофіпольська — ще один грант від «Астарти». І вони вже побудували теплиці, кожна площею 600 м². У Теофіполі — це овочева теплиця, а в Шепетівці — квітковий напрям.
Наша ідея полягає в тому, щоб комунальні підприємства в територіальних громадах мали свою спеціалізацію та могли задовольняти потреби місцевих мешканців, одночасно створюючи нові можливості для розвитку. Для нас важливо співпрацювати з громадами, органами місцевого самоврядування та обласними структурами — чи то обласною військовою адміністрацією, чи обласною радою.
Які ще проєкти ви плануєте розвивати найближчим часом?
— У нас є низка інших проєктів. Нам вдалося «виграти» 48 теплиць — це невеликі тепличні комплекси площею 60–80 квадратних метрів, які встановлюються на базі шкіл.
Ми пішли далі й почали розвивати ідею підготовки майбутніх фахівців-тепличників ще зі шкільного віку. Через шкільні підприємства ми прагнемо показати дітям основи тепличного бізнесу. Однак у процесі роботи виникло ще одне питання: чи можливо починати формувати такі навички раніше — у дошкільному віці? Ми знайшли цікавий досвід у США, де вже функціонують програми для дітей 4–5 років.
Тому для нас сьогодні актуальним є те, що в Європі називають РІЕ – регіональна інноваційна екосистема. Звісно, це непростий процес, це не модель швидкого бізнесу на кшталт «Сьогодні вклав, завтра заробив». Це вимагає кількох років роботи. Проте це закладає міцний фундамент, з яким ми хочемо працювати.
Якщо поглянути сьогодні на тепличний бізнес в Україні, яка, на вашу думку, найбільша проблема, що потребує вирішення?
— Коли ми спілкуємося з тепличними господарствами, їхнє головне занепокоєння майже одностайно стосується однієї проблеми — енергетики. Енергетика «руйнує» ринок. Коли ви розумієте та контролюєте енергетичну складову, ви можете тримати собівартість під контролем — і тоді вона не «з’їдає» бізнес, а залишається в межах нормальної маржі 20–25%. А якщо витрати сягають 60–70 %, продукція стає неконкурентною, і її вигідніше імпортувати з-за кордону, де відсутні такі витрати та ризики. Енергетика сьогодні — це не тільки про гроші, а й про війну, блекаути, відключення та різноманітні форс-мажори.
Спочатку фахівці тепличного бізнесу назвали нам п’ять основних проблем, з якими вони стикаються, зокрема — навчання та стажування. І саме Smart Harvest частково вирішує це питання через співпрацю з університетами та коледжами.
Далі постало питання маркетингу та просування — це вже не просто «купив-продав», а розуміння ринку, збуту та позиціонування продукції.
Поступово ми визначили загалом 12 ключових напрямів. Це ті сервіси та послуги, які кластер або керівна структура може надавати своїм учасникам.
І тут ми зіткнулися з ще однією проблемою. Наприклад, коли гранти на теплиці отримували ветерани, часто вони не до кінця розуміли, що саме планують вирощувати, як це робити та куди потім продавати продукцію. Фактично виникає ситуація, коли суспільство дбає про ветеранів, надає їм теплиці. Це схоже на те, коли людині подарували автомобіль, але не навчили ним керувати. І це є певним ризиком. Отримати базову теплицю — це пів справи, ще потрібне якісне, ефективне управління. Тому ми дійшли висновку: перш ніж запускати масштабні проєкти в тепличному бізнесі, люди мають пройти базову підготовку та здобути ключові практичні навички.Компанія «Delphy» (Нідерланди) та ГО «Клуб ділових людей України» реалізовуватимуть з нами чотирирічний проєкт. Його суть полягає в тому, щоб протягом перших двох років підготувати нових гравців ринку або посилити тих, хто вже працює. У рамках проєкту буде відібрано 10 експертів із двох хабів – Львівського та Хмельницького. Разом із ними розроблять навчальні програми різного рівня: як вузькоспеціалізовані, так і більш комплексні. Після цього учасники проходитимуть стажування в Нідерландах. Звісно, тут потрібні дві навички: розуміння тепличного бізнесу та знання вузькоспеціалізованої англійської термінології.
Навіть якщо людина добре володіє англійською, у тепличній сфері існує багато специфічних термінів, які рідко використовуються у повсякденній лексиці. Тому часто буває так, що ти ніби знаєш мову, але не знаєш, як називається конкретний процес, обладнання чи операція в теплиці. А без цього в міжнародній роботі дуже складно нормально спілкуватися та співпрацювати.
У чому полягає відмінність вашої моделі тепличного бізнесу від тих, що вже існують в Україні?
— Ми не зосереджуємося на звичайних теплицях, яких сьогодні вже багато — на Закарпатті, Тернопільщині, в Чернівецькій області. Ми рухаємося в напрямку «розумних» теплиць. Ідея полягає в тому, що коли запрацює наш хаб і ми інтегруємо, зокрема, голландські технології, ми наповнимо його сучасними рішеннями та інноваціями. Ми почнемо з формування лінійки доданої вартості — тобто будемо створювати більш спеціалізовану продукцію. І важливий момент: ми не боїмося навіть можливого перевиробництва, коли з’являться промислові теплиці.
Отримати базову теплицю — це пів справи, ще потрібне якісне, ефективне управління. Тому ми дійшли висновку: перш ніж запускати масштабні проєкти в тепличному бізнесі, люди мають пройти базову підготовку та здобути ключові практичні навички.
Якось німецькі колеги запитали нас: «А що ще може запропонувати Україна?». І ми з березня почали розмірковувати, які продукти ми могли б розробляти самостійно.
Наприклад, у нас на Хмельниччині є Микола Мельник — він прийшов у тепличний бізнес з IT-сфери. Він зовсім інакше дивиться на ці процеси, розробляє власні IT-продукти, які можна далі вдосконалювати та тестувати як в Україні, так і потенційно на зовнішніх ринках.
Тобто нам цікаво не просто купувати готові рішення, а самим їх створювати та впроваджувати. Адже наші розробки можуть не поступатися за технічним рівнем, але бути значно доступнішими за ціною. У сфері високих технологій саме розробка формує основну додану вартість. У нас будуть продукти для різних категорій покупців.
Крім того, ми прагнемо на базі Smart Harvest протестувати різні джерела енергії. Це буде сонячна енергія, вертикальні вітрові установки, а також системи накопичення енергії, умовні «павербанки». Я маю на увазі не великі промислові установки, а радше невеликі демонстраційні рішення. В індустріальному парку вже є великі накопичувачі потужністю 6 мегават, але нам потрібен більш компактний формат для тестування. Якщо вдасться домовитися з японськими партнерами, ми також представимо варіанти вертикальних сонячних панелей, а також різні типи теплових насосів. Плюс залишаємо класичні рішення на твердому паливі, зокрема на деревині чи щепі. Наша ідея проста — спробувати поєднати все це і знайти баланс, який реально працює. Тобто зменшити залежність від традиційних постачальників електроенергії та газу і частково створити власний енергетичний «острів», де енергія виробляється з різних локальних джерел.
Отже, насправді, нам ще є про що розповісти. І планів також багато — ми й надалі прагнемо розвивати інноваційні технологічні рішення та тестувати на практиці нові розробки. Попереду ще багато цікавого.
Юлія Наружна, [email protected]