Відповідно до п.п. 14.1.147 ПКУ плата за землю — це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agro.dn.gov.ua.
Земельний податок
Відповідно до п. 269.1 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також землекористувачі, яким згідно із законом надано в користування земельні ділянки державної та комунальної власності на праві постійного користування. Тобто земельний податок сплачується тільки за землі, які перебувають у власності та/або постійному користуванні.
Об’єктом обкладення земельним податком є (пп. 270.1.1 ПК): земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Базою обкладення земельним податком є (п. 271.1 ПК): нормативна грошова оцінка (далі – НГО) земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації – для земель, НГО яких проведено; площа земельних ділянок, НГО яких не проведено.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (далі – ДЗК). Якщо даних про земельну ділянку в ДЗК немає, то можна використовувати (п. 286.1 ПК):
- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою;
- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування (далі – ОМС) про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
Орендна плата
Платниками орендної плати є особи, з якими ОМС уклав договір оренди земельних ділянок, тобто орендарі земель державної та/або комунальної власності.
Платники єдиного податку не звільняються від сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності, яка є складовою плати за землю. Адже, як визначено в п. 297.1 ПК, такі платники звільняються тільки від сплати земельного податку.
Об’єктом обкладення орендною платою є земельні ділянки комунальної та/або державної власності, стосовно яких укладено договір оренди. Органи виконавчої влади в строк до 1 лютого передають органам ДПС інформацію про орендарів, з якими вони уклали договори оренди. Обов’язок зі сплати орендної плати виникає з моменту держреєстрації договору оренди.
Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди земельної ділянки (п. 288.1 ПК). Але, як зазначено в п. 288.5 ПК, річна сума орендної плати:
Якщо розмір орендної плати, вказаний у договорі оренди, менший за мінімальний розмір, установлений п. 288.5 ПК, то орендна плата має бути сплачена в розмірі, не меншому від мінімального орендного платежу.
Подання декларації із плати за землю Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ПК). Платники самостійно обчислюють суму податку на поточний рік станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають декларацію із плати за землю.
Форма декларації однакова як для земельного податку, так і для орендної плати. Але, якщо сільгосппідприємство одночасно є платником і земельного податку, і орендної плати, воно має складати окремі декларації за кожним із цих платежів.
Для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності ДПС розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації з плати за землю».
Джерело: propozitsiya.com