Яблунева плодожерка (Cydia/ Carpocapsa (Laspeyresia) pomonella) — поширений шкідник плодових культур, чиї личинки живляться плодами яблунь, груш, глоду, дикої яблуні, рідше айви та волоського горіха.
Щороку ця комаха формує 1–3 покоління в залежності від регіону та тривалості вегетації. Вона є найнебезпечнішим ворогом плодоовочевих насаджень, оскільки безпосередньо руйнує врожай.
Активність дорослих особин починається під час цвітіння яблуневих дерев.
Поява імаго спостерігається синхронно з періодом цвітіння яблунь
Дорослі особини мають довжину 10–12 мм та розмах крил 15–20 мм. Їхнє забарвлення варіює від сіро-бурого до райдужно-коричневого з характерними шоколадними плямами на передніх крилах, прикрашеними мідними відблисками. Задні крила, приховані у спокої, відрізняються світлішим мідно-коричневим кольором.
Розмірні характеристики дорослих комах
Зображення імаго шкідника
Вдень метелики переховуються серед кори, активізуючись у сутінках за температури вище 10…15°C. Самиці здатні відкласти до 300 яєць. У спекотні ночі комахи можуть залишатися активними навіть на світанку.
Кладка здійснюється переважно на листках або плодах. Яйця мають плоску овальну форму (1,0×1,25 мм). Термін появи личинок залежить від температури — від 6 до 20 днів. Перше покоління розвивається 9–12 днів (починаючи з опадання пелюсток), друге — 7–9 днів.
Личинки проходять 5 стадій розвитку за 3–5 тижнів. На завершальній фазі вони прогризають вихідний хід, закупорюючи його. Після виходу з плодів личинки формують щільні кокони під корою або в інших захованих місцях, які слугують їм зимівлею.
Пошкодження плодів варіює від поверхневих до глибоких. Легкі ураження рідко спричиняють гниття, тоді як інтенсивне втручання призводить до передчасного опадання плодів у червні. Друге покоління личинок активне у серпні, завдаючи значної шкоди врожаю через необхідність відбракування пошкоджених яблук.
Личинка шкідника у плоді
Етапи розвитку личинки
Лялечки довжиною до 13 мм мають бурий колір. Тривалість їхнього розвитку коливається від 7 до 30 днів залежно від температури. Зимування відбувається у коконах під корою або рослинними останками.
Спостереження за шкідником
Для моніторингу використовують дельта-пастки, розміщені в саду.
Феромонні приманки
Синтетичні феромони у спеціальних пастках допомагають виявити самців. Метод дезорієнтації передбачає розподіл феромонних речовин у повітрі, що порушує комунікацію між статями та зменшує ефективність парування. Ця технологія особливо актуальна для великих господарств.
Біологічні методи
Природними ворогами плодожерки є хижі клопи, златоглазки, сонечка та паразитоїдні оси Trichogramma. Оса Mastrus ridens ефективно знищує зимуючих личинок у коконах. Проте біологічний захист не гарантує повного знищення популяцій.
Санітарні заходи включають видалення падалиці, сміття та інших потенційних сховищ для зимівлі. Штучні пастки з картону або тканини на стовбурах допомагають збирати личинок. Стрічки рекомендують встановлювати у травні та серпні, а знімати й знищувати — у червні та восени. Метод має обмежену ефективність у великих садах через високу трудомісткість.
Важливо враховувати, що біологічний контроль обмежений через захищеність личинок у плодах. Агротехнічні прийоми знижують щільність популяцій, але не гарантують повної ліквідації шкідника.
Інсектициди
Хімічні засоби залишаються основним інструментом боротьби. Серед них — препарати широкого спектру (Проклейм, Ампліго) та біопрепарати (Актофіт, Фітоверм). Сучасні інсектициди мають мінімальний вплив на корисних комах. Біологічні засоби на основі грануловірусів (наприклад, Мадекс Твін) є селективними та безпечними для навколишнього середовища. Ці препарати сертифіковані міжнародними організаціями та рекомендовані для застосування в садах.
Юлія Наружна, [email protected]
Источник: www.propozitsiya.com
