За митними даними, в травні експорт кукурудзи становив 3,55 млн тонн. Це на сотні тисяч тонн менше, ніж у квітні. Також до 1,6 млн тонн скоротилися обсяги реалізації за кордон пшениці. Тенденцію можна вважати природною, адже запаси сільгоспкультур, які користуються попитом на світовому ринку, чим далі від минулорічних жнив, тануть. Утім, зазвичай, зі зменшенням експортних пропозицій за одиницю товару можна вторгувати більше валюти.
З позитивних для нашої країни моментів експерти відзначають: до агро, що традиційно виступає локомотивом вітчизняної економіки, долучилася металургія. За інформацією заступника міністра Мінекономіки – торгового представника України Тараса Качки, минулого місяця маємо значний приріст експорту в цьому сегменті: напівфабрикати – 184 тисячі тонн (+40 % у порівнянні з квітнем); плоский прокат – 117 тисяч тонн (+17 %), труби безшовні – 51 тисяча тонн (+50,2 %). Тому так важливо, зазначає Тарас Качка, що 31 травня президент США Джо Байден ухвалив прокламацію, якою продовжив звільнення української сталі від мит. Схожі підходи застосовуються й до сталі, виготовленої в ЄС з української сировини. До речі, автономні заходи Євросоюзу також передбачають звільнення нашої сталі від захисного мита в ЄС. На думку заступника міністра, така тенденція дає нам великі можливості для інтеграції українського гірничо-металургійного комплексу з промисловістю об’єднаної Європи та Сполучених Штатів. Ця складова нашої торгової політики є надзвичайно вагомою.
Серед сільгоспкультур у переліку затребуваних на зовнішніх ринках значиться соя. У квітні продали 124 тисячі тонн цієї культури, в травні – 106,7 тис. Так само скоротилися обсяги реалізації ріпаку до 75,5 тис. тонн минулого місяця зі 111,2 тис. позаминулого.
З соняшником подібна історія. Якщо у травні за кордон відрядили 12,5 тис. тонн вирощеної на українських ланах стратегічної сировини, то у квітні – 43,7 тис. До речі, за останній рік його експорт жодного місяця не перевищував 53 тисячі тонн, що говорить про добре відлагоджену переробку всередині країни. Олія жваво продається за межами держави, тож на заводах за насіння платять гарні гроші. До того ж п’ять європейських країн, захищаючи власних фермерів, уже понад рік не пускають окремі сільгоспкультури, зокрема й соняшник, на свій ринок. Йдеться про Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію та Болгарію, саме до останньої з початком повномасштабного вторгнення і переорієнтувалися значні обсяги ліквідного насіння. Натомість соняшникова олія «перетікає» за межі держави «на ура»: до квітневих 653,5 тис. тонн додалися 624,3 тисячі у травні.
Варто зазначити, що попри війну Україна залишається помітним гравцем на світовому ринку сільгосппродукції. Так, з початку 2022 року ми експортували 66,5 млн тонн кукурудзи, майже 36,6 млн пшениці та 12,9 млн тонн соняшникової олії.
Валерій Друженко.
Малюнок Олексія Кустовського.
Джерело: propozitsiya.com
